Як відомо, рік тому кілька відставних американських військових пілотів виявили бажання захищати небо України на F-16, якщо така опція стане доступною для приватних західних пілотів. За словами авіаексперта, провідного наукового співробітника Державного музею авіації України Валерія Романенка, все залежить від урядів США та України.
«Перш за все потрібен дозвіл від уряду США, який має дозволити своїм відставним пілотам взяти участь в бойових діях на стороні України. Після цього розпочнеться формальний процес, як це буде створено, чи будуть підписані індивідуальні контракти з кожним окремо, або буде створена певна приватна військова компанія. І цей другий варіант, до речі, не гірший, якщо не найкращий. Приватна військова компанія може централізовано набирати та тренувати пілотів, бо все ж таки вони відставні пілоти, і їм потрібно буде поновити навички», — зазначив в ефірі Польського радіо для України авіаексперт Валерій Романенко.
Про можливість пілотів служити в українському інтернаціональному легіоні, також висловився авіаційний експерт, керівник Українського інституту менеджменту та стратегій Богдан Долінце.
«Насправді ситуація буде достатньо цікавою, тому що нині немає певної міжнародної організації, де можна це погодити або ухвалити такі рішення. Тобто з кожною окремою країною необхідно буде вести окремі перемовини і укладати відповідні міжнародні домовленості або угоди. Однак, ми маємо пам'ятати, що з процедурою допуску іноземних громадян до участі у воєнних діях, виникає багато питань, пов'язаних із різними соціальними гарантіями, особливо пов'язані з перевіркою цих осіб. Тому що ми розуміємо, що якісь особи можуть спеціально намагатися проникнути в такі іноземні легіони або до певних військ, наприклад, для того, щоб потім викрасти ту чи іншу військову техніку, а можливо навіть і літак. І зрозуміло, що такі особи постійно мають бути під наглядом відповідних спеціальних служб», — розповів в ефірі Польського радіо для України Богдан Долінце.
Які літаки зараз боронять небо Польщі? Та яка майбутня доля MIG-29, які були вилучені зі складу повітряних сил Польщі у 2023 році. Розповідає в інтерв’ю для Польського радіо для України колишній польский військовий пілот MIG-29 Вітольд Сокул (Witold Sokół)
— Наразі на озброєнні ВПС Польщі налічується MIG-29 та Су-22. Це типи літаків, які повільно припиняють свою службу. У нас є F-16, а також ми починаємо оснащувати наші ВПС літаками FА-50, яких нещодавно з’явилося 12 одиниць, зараз чекаємо ще кілька десятків, які увійдуть до складу ВПС Польщі. Нещодавно також відбулася презентація першого літака F-35, призначеного для польських повітряних сил.
Що стосується MIG-29, то це машина минулого. Такий тип літака експлуатувався в нашій країні понад 35 років, тому цих літаків у нас стає все менше.
Частина з них була доставлена в Україну, а ті, що залишилися, використовує одна ескадрилья. Цих літаків небагато — маємо їх 16, і їх експлуатація ставатиме все складніша через відсутність доступу до запасних частин.
Тому ймовірно виникатимуть проблеми з утриманням їх у належному стані для виконання завдань у повітрі. Це досить природний етап життя літака у ВПС, що через кілька десятків років він виходить зі строю, а його заміняють новими типами. Але поки що MIG-29 — це літак, який виконує свої завдання, і позбутися однієї ескадрильї було б досить великою проблемою для системи ППО Польщі.
Відомо, що у майбутньому Україна може отримати від міжнародних партнерів літаки на кшталт F/A-18, Mirage 2000, Gripen. Це літаки різних типів, на вашу думку, як вони всі будуть взаємодіяти між собою?
— Мені складно сказати, які рішення ухвалять уряди Західної Європи чи США щодо передачі літаків Україні та їх виробництва. Звісно хотілося б, щоб це було якомога більше, якщо вони мають такі можливості і можуть перекинути свої літаки в Україну без істотного зниження їхнього бойового потенціалу, то вони повинні це зробити.
Однак, коли йдеться про різноманіття типів бойових літаків, якщо ми розглядаємо це в контексті використання їх як єдиної системи, то варто зауважити, що НАТО працює і задіює багато типів літаків, і їм вдається гармонізувати всі системи. Також використовувати ці літаки таким чином, щоб вони виконували свої заплановані та призначені завдання. Тут немає проблеми, це ціла система, яка досить злагоджено працює. Однак, коли йдеться про експлуатацію повітряних суден, і їх використання в технічному сенсі: приміром, ремонтні послуги, послуги аеродрому, то ці літаки належать до різних систем. Саме це може спричинити деякі логістичні проблеми, оскільки запчастини таких літаків не є взаємозамінними.
Якщо б це були літаки Gripen, то спільним елементом з літаком F-18 є двигун, а решта — зовсім інше, тому це спричинило б величезні логістичні проблеми. Але я вважаю, що якби Україна отримала ці літаки, то вона впоралася б із цим завданням і змогла б експлуатувати та підтримувати їх у належному стані. Однак ця система такого бойового застосування — це інша справа.
Літаки можна включити в цю систему, про яку я говорю, і вони не будуть мати особливих проблем. Маю на увазі, що кожному літаку буде призначено конкретне завдання, приміром, одним літакам буде призначено завдання №1, іншим — завдання №2, чи то будуть місії R2Grant, чи це будуть місії R2R, тобто місії повітряної оборони.
У цій війні Україну боронять також військові Інтернаціонального легіону. І останнім часом лунає багато закликів від військових пілотів-пенсіонерів різних країн воювати в українському небі проти росіян. Чи може бути створений такий собі «повітряний інтернаціональний легіон», де громадяни, приміром, з Польщі чи Німеччини, США можуть працювати в Україні на добровольчих засадах і як інструктори, і як пілоти. Що для цього бракує? Як формально все це має відбуватися?
— Я не можу відповісти на це запитання щодо правових умов такої участі у збройному конфлікті під прапором іншої країни, коли йдеться про громадян західних країн, американців, канадців чи будь-кого іншого.
Відомо, що уряди країн керуються верховенством права у вигляді конкретних законів, які діють на їх території. Мені складно сказати, яке законодавство в Німеччині: чи можуть німці, наприклад, туди літати, які закони у Бельгії, в Нідерландах чи у будь-якій іншій країні, аби створити такий легіон. Проте це, безумовно, можна було б реалізувати. Звісно, це треба обговорювати на політичному рівні, на рівні уряду уточнювати, який статус матимуть пілоти, які братимуть участь у такому формуванні.
Чи були впроваджені нові заходи безпеки або протоколи для польотів літаків у польському небі поблизу кордону з Україною під час російської війни?
— Запроваджено певні обмеження щодо польотів авіації загального призначення у прикордонній зоні, але такі обмеження діють і в мирний час.
Там не можна вільно літати, як в інших частинах нашої країни, також існують заборонені зони. Проте, коли йдеться про дії авіації НАТО чи Польщі, то не секрет, що постійно здійснюється посилене патрулювання, особливо, коли в Україні лунає повітряна тривога.
Щоразу, коли росіяни здіймають у повітря свої бомбардувальники, у цей момент літаки НАТО або польські, або літаки наших союзників, які також дислоковані в різних частинах і на різних базах у Польщі, одразу злітають і патрулюють цей простір уздовж польсько-українського кордону.
У спокійний час у нас чергує одна, іноді дві пари літаків, але зважаючи на те, що в Україні триває війна — на нашому східному кордоні, ми вимушені на це реагувати, бо це загрожує нашій безпеці. Звідси посилена активність польської авіації і союзників.
Як Польща співпрацює з іншими країнами ЄС і НАТО в контексті авіаційної безпеки на тлі війни в Україні?
— Польща тісно співпрацює з НАТО в межах протиповітряної оборони, враховуючи, що зараз відбувається в Україні, про що я казав раніше.
Спільне патрулювання, спільна відповідь на напад росіян на Україну і миттєва реакція, коли будь-який літальний апарат перетинає наш кордон, особливо, коли йдеться про ці засоби повітряного нападу з боку росії.
Якщо говорити про Євросоюз, то ЄС — це політична організація, яка не має можливості військового впливу, тому це швидше політичний рівень. І я, як офіцер, не буду коментувати діяльність політиків. Єдине, вкотре можу повторити про співпрацю з НАТО, яка, безперечно, реалізується, зважаючи на війну в Україні.
Чи існує зараз співпраця між військовими академіями Польщі та України? Якщо так, то чи суттєво відрізняється методика навчання?
— Зараз ми не проводимо навчання українських пілотів у Військовій авіаційній академії в Дембліні. Мені також важко сказати, чим ці системи відрізняються одна від одної, тому що я не знаю системи навчання українських пілотів. Я не знаю, як їх готують, які етапи, які типи польотів вони використовують.
Я так розумію, що вони досить рано, порівняно з нашими курсантами, починають літати на бойових літаках, тому ця підготовка, скажімо так, трохи швидша за нашу, коли йдеться про досягнення такого рівня бойової підготовки.
Мені теж важко сказати, яка різниця між цими системами, окрім мого особистого спостереження, що українські молоді пілоти у молодому віці вже готові до бою. Мені також важко сказати, який у них рівень підготовки, який льотний досвід, скільки часу вони провели в повітрі за керуванням літаків під час навчання в Академії. І, як я сказав на початку, ми зараз не готуємо українських пілотів у Академії Військово-повітряних сил у Дембліні.
Незабаром Польща отримає багатоцільові літаки F-35. Де навчаються майбутні польські пілоти, у Польщі чи інших країнах?
— Ми перебуваємо на початковій стадії програми літаків F-35. Назвемо цю частину практичною, тобто ми зараз у процесі отримання цих літаків, навчання пілотів. Відповідно до підписаного контракту, підготовка польських пілотів для F-35 відбувається в США. Є багато умов і тому було ухвалено рішення, що пілоти з Польщі, як і пілоти з інших країн, будуть навчатися на американських базах, літаючи там на літаках F-35 з польською символікою. Ми їх отримаємо лише через 2-3 роки, коли вони надійдуть на наші бази.
Основна базова підготовка першої групи пілотів, призначених для навчання на F-35 вже відбувається у Сполучених Штатах Америки. Побачимо, як це буде відбуватися далі. Тут я також не знаю подробиць на цю тему, тому що така інформація навряд чи потрапить до широкої громадськості.
Тому мені важко сказати, як це буде відбуватися у майбутньому. Однак цей початок, підготовка перших кількох десятків пілотів відбуватиметься за багатьма етапами у США, за межами Польщі.
Повне інтерв’ю з українськими авіаційними експертами Богданом Долінцем та Валерієм Романенком, а також з колишнім польським військовим пілотом MIG-29 Вітольдом Сокулом (Witold Sokół) слухайте у прикріпленому аудіофайлі.
Вікторія Машталер