У середу, 13 листопада, відбулося офіційне відкриття важливого для безпеки Польщі, Європи та США військового об’єкту.
Протиракетна база (польський елемент так званого протиракетного щита США) у Редзікові в Поморському воєводстві стає важливою складовою системи оборони НАТО. Вона призначена для захисту від балістичних загроз, переважно з Близького Сходу. Це також перша постійна бойова база армії США у Польщі. Польський уряд очікує, що в майбутньому об’єкт матиме ширше застосування, а також захистить Польщу від загрози з боку Росії.
Об’єкт оснащений сучасною системою Aegis Ashore, до складу якої входить РЛС дальньої дії та пускові установки ракет SM-3. Ця система може виявляти, відстежувати та знищувати балістичні ракети на початковому етапі їх польоту. База в Редзікові є другим наземним елементом Aegis Ashore в Європі. Перша така база-близнюк знаходиться в Румунії і працює там з 2016 року.
Крім того, протиракетна база США, як і радар раннього попередження в Туреччині, так й американські есмінці типу «Арлі Берк» дислоковані на іспанській базі Рота, під’єднані до системи протибалістичної боротьби НАТО в Європі.
Президент Анджей Дуда заявив, що протиракетна база США в Редзікові у Поморському ввоєводстві від початку мала символізувати вихід Польщі з російської сфери впливу.
Договір про створення бази був підписаний ще у 2008 році. Анджей Дуда тоді був міністром у Канцелярії президента Лєха Качинського, який розповів йому про проект та його стратегічне значення для Польщі:
«Це буде американська ракетна база, на якій будуть американські військові таємниці, на якій будуть одні з найбільших військових секретів США і які Сполучені Штати будуть охороняти. Це дуже важливо, бо ця американська база буде побудована на нашій землі, в Польщі, у її центрі. Від моменту, коли ця база буде тут створена, весь світ чітко й виразно побачить, що це більше не російська сфера впливу. І стратегічно саме це найважливіше для нас».
Близько 500 солдатів Військово-морських сил США (US Navy) будуть постійно дислокуватися в Редзіково. Це пов'язано з перенесенням конструкції пускової установки ракет із військових кораблів на наземний варіант.
Експерти та політики у Польщі вже обговорюють можливість подальшого розвитку протиракетної бази. Хоча вона призначена для захисту від Ірану, не відкидається теж, що вона може стати елементом стримування Росії.
Яцек Тароцінський, аналітик Центру східних досліджень (OSW), сказав Польському радіо, що офіційно відкрита інсталяція Aegis Ashore є результатом багатьох переглядів рішень, прийнятих адміністрацією президента США Барака Обами:
«Розгортання цієї бази у Польщі із дальністю цих ракет не дозволяє нині перехоплювати загрози, що летять з Ірану. Відстань є надто великою. Однак ця база ідеально вписується у загрози, що виходять чи то з Крулевецької області, чи то з Білорусі, де розміщені російські ракетні системи "Іскандер". Росія також розвиває нові системи ракет. А тому ми маємо певний захист».
Яцек Тароцінський зазначив, що база в Редзікові має один із найсучасніших радарів. Це дає можливість постійно спостерігати за ситуацією над Крулевецькою областю, Білоруссю, частково над Балтійським морем й рештою території Росії:
«У випадку виявлення загрози, тобто старту ворожої ракети порівняно недалеко, наприклад, на території Крулевецької області, можливе її перехоплення ще на етапі так званої фази злету, booster phase, коли ракета досягає максимальної висоти. Якщо запуск такої ракети відбувся би далі, наприклад, з глибини Росії, то ракети SM-3 можуть також перехопити цю ціль, коли вона буде на етапі польоту через космічний простір або вищі шари атмосфери, збивши її там».
Як вже згадувалося, завданням бази є захист Європи від потенційних ракетних загроз, головним чином з Близького Сходу. У цьому контексті в основному згадується Іран, оскільки він має великий арсенал. Місяць тому очільник Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що вів переговори, «щоб ракети могли збивати і російські ракети, які летять на Польщу, а не тільки іранські ракети, які летять на США».
Водночас, як зазначив в етері Першого каналу Польського радіо головний редактор видання «Wojsko i Technika» Анджей Кінський, база в Редзікові не призначена для захисту від ракет, випущених з Крулевецької області та Білорусі. Експерт додав, що на кордоні з Польщею росіяни мають ракети «Іскандер» відносно малої дальності:
«Ракети, розгорнуті в Редзікові, вражають цілі на середній та кінцевій фазі їх польоту, де-факто у космосі, тобто вище лінії Кармана, це понад 100 кілометрів над поверхнею Землі. Верхова межа польоту "Іскандера" є меншою. Тому це не панацея від усього. Такі ракети як "Іскандер" можуть збивати, наприклад, системи Patriot ракетами PAC-3 MSE. Такі ракети є на озброєнні наших повітряних сил».
Анджей Кінський зазначив, що для боротьби з ракетами «Іскандер» використовується польська система Patriot. Як підкреслив він, установка в Редзікові призначена для захисту від ракет більшого радіусу дії — від однієї тисячі до понад трьох тисяч кілометрів від бази:
«База може захистити нас від одиничних запущених балістичних ракет з глибини Росії, наприклад, "Тополь" чи "Ярс". Звісно, нам невідомі характеристики цих ракет, бо вони засекречені. Але головним завданням бази не є збиття таких ракет, як "Іскандер". Хоча може так статися, що за сприятливих умов "Іскандер" може бути теж перехоплений».
Головний редактор «Wojsko i Technika» Анджей Кінський додав, що корабельні пускові установки, розташовані на суші в Редзікові, можуть бути озброєні ракетами SM-6, які використовуються для знищення ракет меншої дальності, наприклад, «Іскандерів».
Водночас експерт Польського інституту міжнародних справ Польщі Войцєх Льоренц підтвердив в ефірі Польського радіо 24, що інсталяція є відповіддю на загрозу повітряного нападу з боку Ірану:
«Не йдеться про Росію. Завжди йшлося про Іран. У США та на Близькому Сході загрозу з боку Ірану сприймають смертельно серйозно. Іран розвиває ракетну та ядерну програми, і від політичних рішень протягом кільканадцяти місяців чи року він може бути в змозі виробляти ядерну зброю, а іранські ракети на той час вже із дальністю польоту близько 2000 кілометрів могли би долетіти до Європи. І цей радіус дії буде поступово збільшуватися».
На думку Войцєха Льоренца, переконати союзників у тому, аби база в Редзікові в майбутньому захищала Польщу також від ракет, випущених з Росії, як цього хочуть представники польського уряду, непросте політичне завдання:
«Це можливо, але ці ракети не збиватимуть російські ракети, що летітимуть у напрямку Польщі, а ті, що летітимуть з-за Уралу кудись далі на захід Європи. Це можливо».
Аналітик Польського інституту міжнародних справ додав, що проблемою НАТО є відсутність тисяч систем протиповітряної та протиракетної оборони. «Це найсерйозніший виклик», — сказав гість Польського радіо 24.
***
А прокоментувати значення відкриття й запуску у Польщі першої постійної бойовї бази армії США у Польщі я попросив Марека Свьєрчинського, аналітика з безпеки та міжнародних справ аналітичної платформи Polityka Insight. Поговорили ми з ним також про польську військову допомогу для України.
Угоду про розміщення протибалістичних перехоплювачів у Польщі було підписано в 2008 році. Будівництво бази в Редзікові почалося в 2016 році і мало тривати чотири роки, але проблеми з підрядником призвели до того, що інвестиції були завершені лише минулого року. І тепер, після численних зволікань, протиракетна база нарешті запрацювала.
Пане Мареку, з чим пов’язане таке зволікання? І яке значення та вплив на безпеку Польщі й регіону матиме ця протиракетна база?
«Відкриття бази дійсно затрималося, її введення в експлуатацію відкладено приблизно на шість років. Є різні причини, в основному з боку американських підрядників, тобто Інженерного корпусу армії США, який мав певні проблеми з організацією робіт. Були теж питання до підрядників приватних компаній, які виконували це замовлення для американців. Але нарешті ця база повністю запрацювала.
Якщо ви питаєте, що це означає для безпеки регіону, то це просто завершення певного плану. Плану, про який можна дискутувати, чи він повністю відповідає сьогоднішнім реаліям безпеки та сьогоднішнім загрозам.
Але ця база, безумовно, зміцнює систему, перш за все, виявлення та спостереження за повітряним простором. Нагадаю, що там є радар, ідентичний корабельному, який використовується для виявлення руху в повітряному просторі на дуже великій відстані. Подібно до того, як установка в Девеселі в Румунії охоплює регіон Чорного моря, можна сказати, що установка в Редзикові охоплює регіон Балтійського моря.
Другим елементом цієї бази є комплект із 24 пускових установок із заявленими американцями ракетами SM-3-2A. Це ідентичні ракети, які використовуються для збивання балістичних ракет на середньому етапі польоту, тому що вся ідея створення цієї інсталяції полягала в тому, щоб захиститися від ракет, випущених з Ірану. Таким чином, Міністерство національної оборони Польщі, ймовірно, сигналізує, що хотіло б більше адаптувати озброєння цієї бази до поточної загрози, тобто до запуску російських ракет, на які треба відповідати іншими перехоплюючими засобами».
Відповідаючи на запитання, чи будуть внесенці відповідні зміни у конфігурацію й можливості протиракетної бази в Редзикові відповідно до російських загроз, що виходять, наприклад, із Кеніґсберзької області чи Білорусі, Марек Сьвєрчинcький зазначив, що цього можна очікувати у перемовинах між Польщею та США.
Пане Мареку, якби була відповідна політична воля та згода, чи можливо адаптувати цю протиракетну базу до збиття російських ракет над територією України, що летять у напрямку Польщі чи загрожуть країнам НАТО. Чи могла би вона зробити перехоплення російських ракет над Україною більш ефективним?
«Ні, тому що це абслютно не те, для чого ця база призначена. Вона не має таких можливостей і не має такої дальності, щоб могла, так би мовити, впливати на російську зброю над територією України».
Далі поговоримо про військову допомогу Польщі для України. Генсек НАТО вказав Польщу як країну, яка надає найбільшу підтримку Україні. Після зустрічі з прем’єр-міністром Дональдом Туском Марк Рютте наголосив, що всім членам Альянсу необхідно постійно підтримувати Україну. Декілька днів тому на сайті Канцелярії президента Респубілки Польща було вперше опубліковано дані, які показують, що Польща найбільше з усіх країн допомогла Україні. На підтримку вона виділила майже 5 відсотків свого ВВП. Нагадується, що Польща першою почала масово постачати важке озброєння в Україну, саме Польща стала ініціатором «танкової коаліції», Варшава першою надала Україні бойову авіацію.
Як читаємо, загалом Польща надала Україні військову допомогу на 3,23 млрд євро. Серед іншого згадується, що поляки передали найбільшу кількість важкої техніки серед усіх союзників — загалом близько тисячі одиниць (танки, БТР тощо). Із майже 800 танків, які отримала Україна, понад 350 подарувала Польща. Це більше, ніж загалом пожертвували США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Норвегія та Іспанія.
Пане Мареку, як оцінюєте пубілкацію цих даних, чому вони з’явилися офіційно вперше саме зараз? Як ви в цілому оцінюєте ці дані?
«Ці дані не є великою несподіванкою для людей, які слідкують за польською допомогою, і можна сказати, що вони лише підтверджують те, що ми вже знаємо. Але важливо те, що вони вперше з’явилися з Канцелярії президента як офіційні дані. З невідомих мені причин польський уряд досі уникав офіційного надання такої інформації, тоді як у політичних та медійних дискусіях нещодавно польська допомога ставилася під сумнів, іноді навіть українською стороною. Тож для нагадування польська влада просто вирішила опублікувати всі ці цифри, які були нам більш-менш відомі.
Передані 354 танки — це половина довоєнного польського танкового парку, тож можна сказати, що Польща зробила неймовірно щедру пожертву Україні. Те ж саме стосується й інших типів або видів військової техніки. Варто правильно підготувати ці дані, тому що ця стаття, ця публікація на сайті канцелярії президента, дещо невпорядкована. Варто перекласти її всіма доступними мовами, зокрема українською, російською, англійською, німецькою, французькою тощо. Варто тримати цю статтю в обігу.
Але яке значення мала ця допомога для України? Величезне, принаймні так ми її сприймаємо в Польщі. По-перше, тому що вона надійшла швидко, по-друге, тому що це була техніка, яку українські Збройні сили чудово знали. По-третє, за чисельністю це була не просто танкова рота, а ціла танкова дивізія».
Радослав Сікорський в інтерв’ю телеканалу Polsat News сказав, що прем’єр-міністр Дональд Туск запропонував Україні фінансову підтримку у вигляді т.зв. «кредиту на оборону». Київ зможе придбати польську військову техніку, а кредит повернуть після відновлення країни. «Це крок, який можна було запропонувати на початку конфлікту», — додав Сікорський, вказавши на важливість військової підтримки України для посилення її оборони. Така ініціатива є однією з ідей для зміцнення економічної та військової співпраці між Польщею та Україною. Завдяки кредиту Україна могла б отримати доступ до сучасного польського обладнання, яке б забезпечило значну підтримку в конфлікті з Росією.
Пане Мареку, якби Україна погодилася на такий кредит, то яку зброю могла би зараз придбати в Польщі?
«Є багато методів фінансування закупівлі зброї, в тому числі, звісно, кредити, то чому б Україні не використати їх, коли йдеться про польську зброю? Яку зброю хотіли б купити в Польщі? Це більше залежить від української сторони. Постійно кажуть, що найбільше їй потрібні системи ППО. Польща виробляє свої системи протиповітряної оборони, наприклад Pilica виробляє ракети Piorun, звісно, вона не виробляє ракет великої дальності, але я думаю, що коли йдеться про ці рішення малої дальності, то є чим торгувати».
Пане Мареку, можна почути думки, що Польща, передавши військову техніку Україні, послабила власний захист та оборону. З іншого боку чуємо, що таким чином поляки навпаки, передавши техніку й обладнання українцям, посприяли стримуванню російської загрози на території України, й таким чином Варшава виграла такий цінний час для модернізації й посилення власних збройних сил, що ми спостерігаємо останні роки. Яка думка вам ближча?
«Це якраз саме ця дилема. Польща прийняла стратегічне рішення, дуже серйозне і ризиковане, тому що, позбувшись майже половини своїх танкових ресурсів, можна сказати, послабила свою обороноздатність. Те саме з іншою технікою. На щастя, вона має можливості й ресурси та скористалася ними, щоб швидко закупити техніку, наприклад, у Південної Кореї, а також у Сполучених Штатів.
Безумовно, розрахунок на те, що ми вкладаємо кошти в захист України, щоб самим не бути змушеними захищатися від Росії, був однією з домінуючих причин прийняття рішення про надання такої кількості техніки. Більше того, не поодинокий погляд, що в певному сенсі Україна бореться за Європу. Це означає, що вона протистоїть Росії, вона мужньо захищається, і кожен, хто поважає цивілізовані принципи співіснування народів, має допомогти Україні, котра бореться».
Пане Мареку, які можливі сценарії політики Дональда Трампа та його адміністрації щодо України, війни та Росії ви бачите? Чи є загроза того, що американська допомога буде зменшена або що Трамп щмушуватиме Україну до переговорів з путіним на невигідних умовах для українців, та навіть таких, що озанчатимуть капітуляцію? Чого можемо очікувати? Чи все ж надто рано щось прогнозувати?
«Схоже, що Дональд Трамп захоче здійснити свою головну заяву, тобто довести справу до якихось переговорів. Спочатку на двосторонній основі, як-от Сполучені Штати, Росія, США, Україна, а потім, можливо, на тристоронніх чи багатосторонніх переговорах. Щоб закінчити війну, звичайно.
Я не сумніваюся, що він, принаймні на початковому етапі, не захоче продовжувати ту допомогу, ту політику, яка була в адміністрації Байдена. Про це говорять його колеги Джй Ді Венс і новообраний і майбутній міністр оборони, який теж не надто доброзичливо відгукується про подальшу підтримку України.
Якщо вірити тій інформації, що перша телефонна розмова між Трампом і Путіним відбулася, то можна припустити, що це міг бути перший крок у реалізації цього сценарію. Кремль заперечує, що така розмова відбулася. Здається, що ця розмова не дуже вдалася, тобто немає жодних сигналів про те, що Москва відмовиться від продовження війни. А схоже, принаймні згідно з Washington Post, що відповідний сигнал від Трампа, сигнал не йти далі надійшов.
Говорять навіть зараз про якийсь новий наступ, на півдні, в Запоріжжі. Подивимося. Дійсно дуже рано щось говорити. Але Трамп неодноразово говорив, що він хотітиме реалізувати свою заяву, і я думаю, що він хоча б спробує. На даний момент мені важко передбачити, чим це закінчиться».
А тимчасом керівник програми міжнародної безпеки Польського інституту міжнародних справ (PISM) Войцєх Льоренц зауважив, що висування ветерана, шоумена й телеведучого Fox News Піта Гегсета на посаду міністра оборони США є дуже ризикованим і тривожним; це лише посилює невпевненість щодо передбачуваності американської політики.
Кандидатура Хегсета, зокрема, викликала недовіру серед основних політиків «Республіканської партії».
Тарас Андрухович