Еволюція, культура, цивілізація, антропоцентризм, антропоцен.
Ми любимо заглядати в минуле, ми любимо мріяти про майбутнє, ми оглядаємося на історію і потрапляємо у ностальгію. Ми мріємо про винаходи і фантастику, і таким чином рухаємо прогрес. Люди століттями вважають себе вінцем еволюції, і лише останнім часом, здається, поважний антропоцентризм у публічному дискурсі все частіше змінений терміном антропоцен.
І тут, очевидно, грає роль моя освіта косичного філолога, адже це різке, гостре закінчення «цен» мені якось співзвучне із латинським словом «cedo, cedere», одним із значень, якого є «вбивати». Якщо раніше ключовим мотивом людства була пісенька про виживання, експансію і розвиток, сьогодні все частіше ми чуємо баладу про відмову від панівної ролі і відмову від продовження роду на користь матінки природи у всіх її проявах. Проте наперекір таким трендам, мова сьогодні біде про сектор охорони здоров'я і про нецікавіші інновації та новини, пов'язані із цим.
Існує таке поняття як цивілізаційні хвороби або хвороби достатку. Приклади хвороб достатку включають переважно хронічні неінфекційні захворювання та інші стани фізичного здоров'я, наприклад, це діабет другого типу, астма і шимічна хвороба серця, ожиріння, гібертонія, рак, алкоголізм, подагра та деякі водеалергії. А також сюди можна включити депресію та інші психічні розводи, пов'язані з посиленням соціальної ізоляції та нижчим рівнем психологічного благополуччя, що спостерігається у багатьох розвинених країнах.
І нехай ця інформація буде відправним пунктом не надто малювничим та все ж у нашій подорожі технологічними новинками цього тижня. Варто сказати, що хвороби бідності, з іншого боку, так звані, є хворобами найчастіше інфекційними, проте останнім часом через певні соціоекономічні процеси відбувся дисбаланс і часто хвороби багатства торкаються саме країн, які розвиваються. Дані Міжнародної організації праці показують, що жителі Індії проводять на роботі найбільше часу у світі.
Дискусія на цю тему розгорілася після смерті бухгалтерки, яка померла від виснаження. Про це у своєму матеріалі довідався Міхал Стшалковський.
26-річна Анна Себастьян-Пераїль народилася в Кочін, найбільшому місті південного індійського штату Керала, в липні Анна померла від зупинки серця. Ростин показав, що раніше абсолютно здорова дівчина була в країн виснажена на момент смерті, говорить її батько Сібі Джозеф Пераїл. Вона нам жалілася, що керівництво вимагало, щоб вона повністю віддавалася роботі.Вона повинна була працювати кілька десять годин на день. Зазвичай вона сиділа від ранку до пізної ночі на роботі, потім кілька годин сну і знову поверталась до роботи. Завдань було так багато, що їй доводилося ходити в офіс також суботи і в неділю, щоб стигнути, а керівництво постійно додавало їй нових обов'язків.Часто вони не відповідали їй компетенціям. Атмосфера на роботі була спонаху стресу, всі були від цього виснажені.
Згідно з даними Міжнародної організації праці, у ХХ столітті середньостатистичний індієць працював приблизно стільки ж, скільки жителі Європи, і водночас набагато менше, ніж жителі Східної Азії.
Але останній звіт Організації Об'єднаних Націй показує, що сьогодні індійці всіх випереджують, і вони працюють в середньому 47 годин на тиждень, але це лише середньостатистична цифра. Більше половини співробітників в Індії працюють більше, ніж 49 годин на тиждень, говорить індійський експерт з ринку праці Прадгір Ча. Смерть вкрай перевантаженої молодої бухгалтерки — це лише верхівка айсберга. Індійська економіка дуже змінилася. Сьогодні Індія є великим експертером Босфору. Великі компанії бутують багатогоденну роботу з продуктивністю, і водночас існує переконання, що таким чином ми будуємо силу всієї країни. Звідси така дуже суперечлива заява керівника нашої великої АТ-компанії Infosys Нараяна Урті, який заявив, що потрібно запровадити 70-годинний робочий тиждень, щоб Індія змогла наздогнати західний світ у розвитку. Інші керівники великих корпорацій кажуть, наприклад, що людина, яка починає кар'єру, перші кілька років повинна працювати по 18 годин на добу, інакше вона не розвиватиметься професійно. Думаю, такий стан речей актуальний не лише для Індії, але й для всієї Центральної та Східної Європи.
Якщо раніше ми із жахом поглядали на інформацію про перепрацювання, які надходять із Азії, то сьогодні вже покоління мільйоніалів стало заручниками того ж таки процесу. Загалом детальніше про це можна почитати у книзі Кубе Шредера АБЦ проєкторіату, який описує наслідки турбокапіталізму у креативних індустріях Польщі. Та залишимося ще трішки при Індії.
Джіта Панді для BBC News із Делі пише про дещо незвичну процедуру. Старша пара в Індії через суд зобов'язала лікарню передати їм заморожений зразок сперми їхнього померлого сина, щоб вони могли мати онука через сурогатне материнство. Епохальна постанова Високого суду Делі була прийнята після 4-річної судової тяганини.
Цей випадок є рідкісним, але не безпрецедентним, сказала BBC адвокатка Суручія Гавал. У суді вона навела випадок з 2018 року з 48-річною жінкою у західному індійському місті Пуна, яка отримала онюків-близнюків через сурогатне материнство, використовуючи сперму свого 27-річного сина, який помер від раку мозку у Німеччині.
Девід Кокс у своїй статті для BBC продовжує тему значного cсплеску ракових захворювань серед міленіалів, які досягають 40-річного віку.
Можливо, найбільш очевидним поясненням є роль ожиріння через посилення запалення в організмі та порушення регуляції кручових гормональних шляхів. Загальні дані вказують на зміну способу життя, каже Шуджі Огіно, професор патології та епідеміології Гарвардського університету, який досліджує зростання рак на ранніх початках. Окремий контекст – це помітна зміна модели сну у всьому світі, яка відбулась за 50-100 останніх років. Дослідження показали, що середня тривалість сну дітей відлітків скоротилася на 60 хвилин за ніч, починаючи від 1945-го і до 2008-го року. Деякі вчені навіть стверджують, що майже постійний вплив штучного світла через вуличі гектарі або мобільні телефони та планшети є новим канцерогеном, оскільки викликає збої у біологічному годиннику організму. Додатково, ймовірні свинокні раку пов'язують із впливом мікропластику і обробкою декотрих компонентів харчових продуктів, звісно ж, харчових добавок. Дослідники перевіряють, чи може використання антибіотиків бути теж додатковим фактором. У журналі Wire читаємо також, що наукові дослідження дозволяють нам отримати ясніше уявлення про вплив алкоголю на здоров'я, особливо стосовно виникнення раку. Алкоголь потенційно може змінювати нашу ДНК і викликати мутації, які в свою чергу можуть призвести до раку.
З розвитком технологій ми не лише піддаємося загрозам, але й наближаємося до певних рішень. Особливо важливо це в контексті охорони здоров'я. Американці Девід Бейкер і Джон Джампер разом із британцем Демісом Хасабісом отримали Нобелівську премію у галузі хімії за розкриття таємниць білків за допомогою комп'ютерів та штучного інтелекту. Біохімік Девід Бейкер отримав половину премії за обчислювальне проєктування білків, а Джон Джампер і Деміс Хасабіс розділили другу половину за прогнозування структури білків. Професор Анджей Висмалек з факультету фізики Варшавського університету пояснює, в чому полягає таке машинне навчання. Довідуємося з репортажу Катежини Інгра.
Колись ми йшли до лікаря, і лікар дивився на наше ЕКГ, і він бачив там різні імпульси. Чи він розмірковував, чи серце сильно хворе, чи все в порядку, в залежності від того, чи він був втомлений, чи, наприклад, ніколи не бачив такого ЕКГ раніше, він міг поставити неправильний діагноз. Тепер, коли машина аналізує таке ЕКГ, вона використовує знання тисяч найкращих лікарів, перевірені іншими лікарнями.Тож, коли така машина визначає, що відбувається на ЕКГ, вона може зробити це набагато краще, ніж один лікар.
Як зазначає професор Рафаел Денкович-Добжанський з Варшавського університету, цього року премію — це не зовсім нагорода в галузі фізики. Це перша Нобелівська премія, яку я б назвав нагородою за спосіб обробки інформації. Тому я кажу, що це нагорода з інформатики. Не було відкрите жодного фізичного закону, не було проведено жодного експерименту. Якщо тільки не вважатимо, що експеримент — симуляція певного обчислювального процесу на комп'ютері, у цьому сенсі теж вважається експериментом.
Хімік-професор Яцик Єміліти, директор Центру нових технологій Варшавського університету, додає. Це, звичайно, потенційно можливо модифікувати організм, тобто створювати білки, які наш організм сам не виробляє. Але завдяки цьому певна функція в нашому організмі буде покращуватись, досконалюючи те, що створила природа.Це відкриває величезні можливості, але, як завжди, також несе і певні загрози.
Лауреати отримають свої нагороди 10 грудня у Стокгольмі. Оскільки тема охорони здоров'я достатньо обширна, ми звернемося до неї ще наступного тижня. Але наостанок лише додам, що у четвер у 19.00 за тихоокеанським часом TESLA презентує свій найновіший транспортний засіб у лінійці. Це автомобіль, який буде самокерованим. Створений роботаксі Tesla CyberCab.
Це таксі має утвердити компанію більше як розробника передових роботехнічних технологій, аніж виробника автомобілів. І це якраз тоді, коли я закінчив свої курси із водіння в них. Про цю та інші новинки технічного світу поговоримо з вами наступного тижня.
Дякую, що залишаєтеся з Польським радіо для України, а рубрику про передові технології підготував для вас Мирослав Трофимук.