Експерт: Між Європою і США є прірва в ШІ, але вона ще може стати рівноправним гравцем у перегонах

Технологічна революція штучного інтелекту та місце в ній Європи на тлі змагань Америки і Китаю: коментар к.ю.н. та популяризатора новітніх технологій Мацєя Кавецького (директор Центру інновацій в Університеті WSB Меріто у Варшаві та голова Інституту Лема)

Ілюстративне фото.

foto:gptchat.com

У 2025 році світова технологічна революція, зокрема в галузі штучного інтелекту (ШІ), набирає безпрецедентних обертів. США та Китай впевнено лідирують у цій сфері, тоді як Європейський Союз намагається надолужити відставання. Згідно з даними Стенфордського університету, у 2024 році США створили 40 великих моделей ШІ, Китай — 15, а Європа лише 3, усі з яких у Франції.

Це відставання частково пояснюється недостатнім фінансуванням: частка ЄС у світових венчурних інвестиціях становить лише 5%, порівняно з 52% у США та 40% у Китаї.

Водночас у США керівники провідних технологічних компаній, таких як OpenAI, Microsoft та AMD, закликають Конгрес до збільшення інвестицій в інфраструктуру та зменшення регуляторних бар'єрів, щоб зберегти лідерство над Китаєм у сфері ШІ.

У цьому контексті, Європа стоїть перед вибором: або залишитися в ролі спостерігача, або стати активним гравцем у глобальній технологічних перегонах.

На цю тему в ефірі Першого каналу Польського радіо говорив кандидат юридичних наук і популяризатор новітніх технологій Мацей Кавецький, директор Центру інновацій в Університеті WSB Меріто у Варшаві, голова Інституту Лема.

До Вашої уваги опрацювання українською мовою цієї розмови. Отож, чи можна говорити, що Європа настільки відстає від Америки в науці і технологіях, що це просто прірва?

«Одна справа — технології, інша — наукові досягнення. Якщо йдеться про науку, я не сказав би, що тут існує прірва. Не забуваймо, що, коли ми говоримо про Європу, маємо на увазі також Велику Британію. Британські університети займаються наукою світового рівня. Натомість коли мова заходить про технології, ситуація інша — у цій сфері справді є велике відставання. Хоча й це залежить від конкретної галузі. Пропоную зосередитися на штучному інтелекті — сьогодні це найвідоміша технологія. І тут, без сумніву, — прірва».

Так експерт бачить справу розвитку ШІ у Європі:

«Наразі активно розвиваються великі мовні моделі (LLM), зокрема відомий всім GPT chat. До речі, поляків можна навіть назвати співтворцями чату GPT — одним із його творців є Войцех Заремба. Проте тут усе впирається в обчислювальні потужності: доступ до графічних процесорів по суті виключає Європу з гри. Водночас штучний інтелект — це не лише LLM, а й прикладний ШІ: створення застосунків, продуктів, інструментів. І в цій галузі, на мою думку, Європа ще має шанс бути рівноправним гравцем у технологічних перегонах».

Мацей Кавецький підкреслює унікальний європейський технологічний потенціал:

«Компанія IQM з Фінляндії є однією з небагатьох у світі, яка має потенціал створити перший універсальний квантовий комп’ютер. Європейці — блискучі квантові фізики та лідери у сфері квантових експериментів. Якщо поглянути на лауреатів Нобелівської премії з фізики за останні десять років, то серед них переважають саме європейці. Звісно, є й чимало американців, але Європа тут утримує сильні позиції. Натомість, без сумніву, ми вже програли ключові технологічні перегони».

Штучний інтелект є центральним елементом технологічного суперництва. Основне протистояння точиться між США та Китаєм. Тим часом ЄС здійснює кроки, щоб скоротити відставання від цих двох гігантів. Єврокомісія планує інвестувати в розвиток ШІ аж 200 мільярдів євро. Ініціатива має на меті зміцнити позиції Європи як лідера у цій сфері: 150 мільярдів надійде з приватного сектору в межах ініціативи European AI Champions, а ще 50 мільярдів — від Європейського союзу в рамках програми Invest AI.

У лютому цього року, під час Саміту з питань штучного інтелекту в Парижі, Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії, оголосила про запуск InvestAI. Серед основних завдань ініціативи — створення європейського фонду обсягом 20 мільярдів євро для будівництва гігафабрик ШІ. У рамках InvestAI також має стати можливим спільний розвиток найскладніших моделей штучного інтелекту.

Ця програма передбачає створення до п’яти гігафабрик ШІ, кожна з яких буде оснащена понад 100 тисячами графічних процесорів

Експерт позитивно оцінює цей крок Брюсселя, але водночас критикує за надмірну зарегульованість євросоюзної бюрократії:

«Ми сьогодні не знаємо, як саме будуть розподілятися ці кошти. Але маємо пам’ятати, що все це потрібно впроваджувати вже і негайно. Сьогодні впровадження ШІ не може виглядати так: у мене є ідея, я подаю заявку, пів року чекаю на відповідь, потім рік оформлюю документи та звіти. І лише тоді отримую фінансування. Так не можна. Ідея має втілюватися упродовж кількох тижнів. Тут важливі не лише фінансові ресурси, а й швидкі та прості процедури їх отримання. Має бути також спрощена звітність».

У цьому контексті Мацей Кавецький звертає увагу на роботу команди Рафала Бжоски — відомого польського підприємця і засновника компанії InPost, який очолює урядову команду з дерегуляції, створену за ініціативою прем’єр-міністра Дональда Туска. Мета цієї команди — підготувати пакет із 200–300 законодавчих змін, що спростять адміністративні процедури та зменшать бюрократичний тиск на бізнес і громадян.

«Сьогодні весь дерегуляційний пакет, над яким я також працюю разом з командою Бжоски, має полегшити роботу польського уряду у цій сфері. Усі найважливіші зміни в ЄС відбувалися під впливом зовнішніх імпульсів, а не політичних рішень.

Простий приклад — справа GDPR (відомого як RODO) — загального регламенту про захист персональних даних. Він став відповіддю на скандал навколо Едварда Сноудена. Якби не він, Європарламент, ймовірно, не ухвалив би цей документ.

AI Act, прийнятий рік тому, теж був реакцією на появу GPT-чату та штучного інтелекту. Сьогодні тиск США на Європу, щоб вона стала більш автономною й незалежною, є потужним імпульсом до реформ, таким самим, як колись Сноуден і GPT».

Ця нова «дерегуляційна атмосфера» має потенціал змінити ситуацію не лише в Польщі, а й у всьому Європейському Союзі.

За останніми даними Євростату, аж 78% компаній у Польщі та ЄС належать до категорії низькотехнологічних. Ось що каже Мацей Кавецький з цього приводу:

«Bloomberg оприлюднив список із 1200 "єдинорогів" — компаній, вартість яких перевищує 1 мільярд доларів. Жодна з них не була польською. Хоча є ElevenLabs — компанія, створена поляками, зокрема Матеушем Станішевським. Проте вона вважається американською, бо працює на американському ринку.

Попри це зараз нас слухають поляки, і саме вони формують владу. Польський уряд інвестує тоді, коли бачить суспільні очікування. Дональд Туск як у першій каденції, так і зараз, формує свою політику, базуючись на соціології. Якщо опитування покажуть, що ми, поляки, очікуємо інвестицій у науку й ШІ — такі інвестиції з’являться».

Попри всі труднощі, експерт бачить позитивні зміни в Європі, де дедалі більше уваги приділяється технологіям, зокрема розвитку ШІ:

«У мене є відчуття, що Європейський союз — або краще сказати Європа — нарешті вступила в гру. Сьогодні Велика Британія, Франція, Польща, а також Україна приєднуються до цієї гонки. І це дуже добре. Я не хочу, щоб Європа стала світовим санаторієм — з мальовничими пейзажами, культурною спадщиною та відпочинком. Американці обожнюють Європу, але лише як місце для туризму. А на цьому, на жаль, ми не побудуємо майбутнє, яке дозволить нам бути конкурентоспроможними у світі».

 

PR1/no