19 лютого виповнюється 550 років з дня народження Миколая Коперника. Він був астрономом і картографом, математиком і фізиком, священиком та лікарем, економістом, філософом, правником і державним службовцем. Ким же був насправді Коперник? Аби відтворити уявлення про цю непересічну особистість, одну із найголовніших постатей для світу і Польщі, наші колеги з Jedynki запросили до розмови найголовніших знавців Коперника. До вашої уваги — найцікавіші фрагменти із цієї кількагодинної програми українською мовою.
Миколай Коперник народився в Торуні в 1473 році. Натомість про точну дату смерті є суперечки.
«У вікіпедії вказується дата 24 травня — на декілька днів пізніше, ніж припускаємо ми. Але історики досі досліджують цю точну дату. В якому конкретно маєтку народився Коперник, — теж питання суперечливе. Ми знаходимось у домі, що належав родині Коперників в 1470-х роках. В тих же роках їхня сім'я володіла ще одним будинком в Торуні при староміському ринку під номером 36. І досі для нас є нерозв'язана історична загадка, в якому саме з цих двох будинків народився Коперник», — розповів завідувач відділу Дому Міколая Коперника в Торуні Міхал Клосіньський.
Батько Коперника був купцем. Тому в Торуні найчастіше він бував проїздом. Мав склади і магазини вздовж Вісли. Торунь була найбільшим тогочасним містом, добре укріпленим.
«Наш музей знаходиться в багатому міщанському середньовічному будинку, який демонструє побут людей того часу. Це приміщення з високими стелями. Лише дві кімнати на першому поверсі були відведені для проживання, а іншу частину будинку займав склад, де зберігали товари, адже батько був купцем. Будинок Миколая Коперника, який зараз належить Окружному музею в Торуні, також дуже високий», — додав Міхал Клосіньський.
«Нашим найбільшим скарбом, власне, є цей будинок, адже з часів Коперника збереглося дуже мало речей. Якщо ми хочемо "доторкнутися" до його пам'яті, то саме через будинок. В наступному приміщенні музею ми можемо побачити скульптуру Миколая Коперника, виконану Віктором Бродським. Цей портрет найбільш схожий на Коперника. Частково було використано копію з зображення автопортрету Коперника, відому з XVI–XVIІ століття, яка прикрашає годинник Страсбурзького кафедрального собору. На ньому є підпис, що це зображення змальоване з автопортрету. Однак сьогодні певні історики вважають: у цьому випадку "автопортрет" означає лише те, що Коперник підтвердив, що оригінальний портрет правдиво передавав його зовнішність, а не те, що він написав його сам. Цей портрет дуже майстерно виконаний», — зазначає куратор Будинку Миколая Коперника Марцін Здановський.
На основі черепа, знайденого в соборі міста Фромборк, було здійснено комп'ютерну реконструкцію обличчя Міколая Коперника, виконану Даріушем Зайделем із Центральної криміналістичної лабораторії поліції Польщі. Судячи із цього, Коперник не був дуже красивим.
Також в музеї можемо побачити колекцію наукових приладів того періоду, коли жив Коперник: сонячний годинник, циркуль... В експозиції також представлені інструкції, як раніше використовували ці прилади. Найцінніший експонат-оригінал — циркуль за Яном Гевелієм. Це був знаний астроном, який мешкав у Ґданську, менш визначний, ніж Миколай Коперник, але також видатний вчений свого часу. У Ґданську він збудував потужну астрономічну обсерваторію, яка, на жаль, згоріла ще за його життя. Аби подивитись на ту обсерваторію, з'їжджалося пів світу. Той циркуль він подарував Торунській гімназії. Справжніх приладів, які належали Миколаю Копернику, на жаль, не збереглося.
Одним із найвідоміших «портретів Коперника» є картина Яна Матейка «Астроном Коперник, або Розмова з Богом», яку можна побачити в музеї Міколая Коперника у Фромборку.
«Матейко був символістом. Окрім того, що його картини дуже реалістичні, він також використовував глибокий символізм. На цій картині зображено реальне місце — вежу, адже Миколай Коперник використовував кутову вежу як житло. На картині зображена тераса, на яку він вийшов. Він спирається на перила, на задньому плані видніється собор, а сам він дивиться на зоряне небо. Скоріш за все, у нього не було тераси, і він точно не використовував її так, як показано тут. Поруч з Коперником лежить його паралактичний інструмент з дерева, за допомогою якого він спостерігав за небом. Він ним користувався, але, звісно, не на вежі, адже, як ми чули, астрономічні інструменти не використовуються на нестійкій підлозі. Кожен астрономічний інструмент, зображений на картині, відповідає дійсності. В руці Коперник тримає циркуль. Циркуль був одним з найдавніших наукових інструментів взагалі. Про нього відомо було навіть в Давньому Вавилоні. Матейко уявив Коперника тридцятилітнім. На картині Матейко зобразив схему Сонячної системи на якій Земля рухається навколо Сонця. Таку схему створив Коперник, таку ілюстрацію маємо в його рукописі. Миколай Коперник вперше виклав свою ідею про геліоцентричну систему побудови світу близько 1507 року в листі, який називався "Коментар" до перекладу з латини. Його не було надруковано, але він зберігся у трьох копіях. Ці листи були просто розіслані до приятелів-вчених», — зауважила Малґожата Чупайло з Музею Миколи Коперника у Фромборку.
У Торуні Міколай Коперник вперше познайомився із зірками. Сьогодні можемо відтворити вигляд неба з того часу. Виявляється, в той час відбувалися феноменальні астрономічні явища. Уявіть собі травень. Погода, мабуть, була досить гарною, і якраз перед його навчанням у Кракові, тобто в останні місяці, коли він ще не поїхав і йому було 18 років, відбулося майже повне сонячне затемнення.
«Він ходив до школи на Соборній вулиці, а відомо, що в цій школі висіли графіки затемнень, і вчитель також цікавився цими явищами. Ми віримо, що він сказав: "Слухайте, діти, швидше за все, в небі щось станеться, ми тут маємо нотатки, що буде дивовижне явище, сонячне затемння, травень, погода майже визначена"», — доповнив Міхал Клосіньський.
26 квітня 1514 року Міколай Коперник провів перше спостереження за Сатурном. Польський астроном вимірював положення планети. Тоді науковець зіставив траєкторії руху Сатурна та інших планет і провів розрахунки. Вчений зрозумів, що у центрі сонячної системи знаходиться Сонце, а Земля рухається навколо. Вікова теорія Птолемея про геоцентричність суттєво похитнулася. Церква одразу ж визнала книгу Коперника «Про обертання небесних сфер» єретичною. Прихильники геліоцентризму Джордано Бруно і Ґалілео Ґалілей зазнали гонінь. Книга Коперника вийшла в рік його смерті, тому утисків церкви він не відчув. Але завдяки праці Коперника тісний взаємозв'язок церкви та науки послабився і заклав підвалини для повного їх розподілу. Ідеї геліоцентризму значно вплинули на подальший розвиток природничих наук, філософію та досягнення науковців. Праця Коперника стала початком науково-технічної революції XV–XVII століття. Змінились методи наукового пізнання, важливим стало безпосереднє дослідження світу. Саме в той час науковці Коперник, Кеплер, Ґалілей, Декарт, Ньютон створили нові наукові основи математики, астрономії, механіки, медицини. Здавалося б, через 500 років після Коперника ми так багато дізналися про космос. Але науковому пізнанню і цікавості людини немає меж.
Основи астрономічних знань Коперник отримав у Краківській академії. Завдяки допомозі дядька та завдяки вармінській капітулі виїхав на навчання до Італії, навчався в Болоньї, навчався в Падуї та Феррарі. Але, маючи потяг до гуманітарних наук, Коперник не обмежувався вивченням тільки астрономії. В Болоньї, наприклад, він вивчав право. В Падуї — медицину. У Феррарі здобув ступінь доктора канонічного права. Повернувшись до Польщі, став каноніком вармінської капітули, що з одного боку давало матеріальне забезпечення в побутовому, матеріальному плані, а з іншого — можливість займатись науковими дослідженнями.
«Коперник оселився у Фромборку, потім в Ольштині. Посів посаду адміністратора вармінської єпархії. Проявив себе як добрий господар і навіть як гарний воїн і стратег. В 1520 році очолив оборону Ольштинського замку від тевтонців. Коперник був гуманітарієм із глибокими науковими знаннями. Він цікавився географією та картографією, правом і медициною, економікою. Сформулював гіпотезу про витіснення кращих грошей, з вищою ринковою вартістю, гіршими грошима. Коперник цікавився також філологією, займався перекладом античних текстів. Також цікавився образотворчим мистецтвом. Був справжньою людиною епохи Ренесансу, маючи універсальні всебічні знання», — розповіла Малґожата Чупайло.
Справжньою справою життя Коперника, якій він присвятив багато років свого життя, був трактат «Про обертання небесних сфер»: «Серед численних і різноманітних занять науками і мистецтвами, які живлять людські уми, я вважаю, що насамперед потрібно віддавати і найвище намагання присвячувати тим, що стосуються найпрекрасніших і найдостойніших для пізнання предметів. Такими є науки, які вивчають божественні обертання світу, рух зірок, їхні величини, відстані, схід і захід, а також причини інших небесних явищ і, нарешті, пояснюють всю форму Всесвіту. А що може бути прекраснішим за небесне склепіння, яке містить усе прекрасне!».
Цю працю було завершено приблизно 1506 року і, незважаючи на те, що відомості про неї розповсюджувались по Європі, її не було опубліковано. Коперник ніби зволікав з оголошенням наукового тексту. Надруковано працю було за сприяння його учня Георга Йоахіма фон Лаухена у 1543 році, вже наприкінці життя Коперника. На смертному ложі він зміг отримати перший надрукований екземпляр своєї праці.
«В тому трактаті Коперник звертається до вже відомих праць філософів Стародавньої Греції. Він не тільки виклав свою теорію, але виклав її математичне обгрунтування. Засновує нову ідею світобудову. Спростовує традиційну ідею, за якою центром Всесвіту вважалась нерухома Земля. Встановлює, що Земля обертається навколо Сонця, яке є центром Всесвіту», — доповнює Малґожата Чупайло.
Незважаючи на досить велике зацікавлення наукової еліти цим текстом, сприйняття суті тієї теорії відбувалось дуже повільно. Окрім того, теорія не була сприйнята церквою, і в 1616 році була внесена до римського «Індексу заборонених книг». «До його святійшества Папи Павла ІІІ Миколая Коперника передмова до книг про "Про обертання небесних сфер". Достатньо зрозуміло, Святий отче, і я усвідомлюю, що знайдуться люди, які тільки-но почують про обертання небесних сфер, одразу ж здіймуть галас про те, що потрібно мене з такими переконаннями потопити. Я не є настільки закоханим у власну справу, аби не усвідомлювати, як вони це судитимуть. А також розмірковую про те, що недоречними розповідями здалося би людям, якби я заявив, що земля рухається, наперекір їхнім переконанням упродовж віків, що земля є нерухомою. Тож я дуже вагався, чи видавати цю книгу».
Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу у прикріпленому файлі
Христина Срібняк/Jedynka