Я останнім часом натрапив на багато такої, можна її назвати пост-ясовою музикою, багато такої польської музики є. Повертаючись до контексту популярної музики, експеримент зараз часто виникає в поп-музиці, а експериментальна музика стає популярною, мені здається, що послідовно ця ситуація привела нас в момент, коли загалом музика розумнішає, intelignt, той же IDM. Інтелектуальна танцювальна музика. Зараз виникає все більше такої розумної інтелектуальної пропрацьованої, обдуманої музики і мені здається, що Польща тут попереду, бо багато такої гарної музики, в якій поєднується багато різного - називають це все джазом, але в ній присутні вкраплення і хіп-хопу, пландрфоніки, тож це теж традиція. Польська експериментальна традиція. І це вже не кажучи про Експериментальну студію Польського радіо.
Так, Це вже дуже довга традиція.
І Польське радіо і в Кракові - Марек Холонєвський і всі ті речі, які він робить. Це є і завжди це було. Може перебільшую, але Експериментальна студія і традиція від, здається 50-х років. Яка іншою колією собі рівноцінно паралельно розвивалася, так, є це.
Але це ще інший шлях. Іноді такі шляхи перетинаються, проте, вони рухаються паралельно.
Тобто ти відділяєш цей світ від світу електроніки.
Ні, вони могли розвиватися поруч, а іноді зустрічаються, перетиналися, я на музику дивлюся цілісно. Але не знаю, як це виглядає в Україні. Знаю, що є Алла Загайкевич.
Так, вона займається тим і часто має лекції про всі ті аспекти історії української музики, які колись там існували. Бо знову ж повертаємося тут до того, про що я говорив на фестиваль AudioArt минулого року. В нас не було так, як в Польщі - що була свобода дій, тут москва була в центрі і вони повинні були бути місцем, де діються інноваційні речі. В нас існували інженери, які зробили кілька синтезаторів, і був у них один шлях - їхати в москву, і щось там старатися показувати, але найчастіше їх відправляли назад, бо українець не міг бути...
В піонерській команді
Так, і не може бути автором синтезатору чи ще там чогось, тож люди врезультаті розчаровувалися і після того, від їхніх розробок нічого не залишилося. Можливо в них навіть забирали їхні креслення, не знаю. Вони не згадують про ці свої праці сьогодні. Жодної інформації немає.
І так кожних 20 років відбувається ренесанс, спад і відновлення.
М.Т.
