За даними української розвідки та розвідок західних країн, Росія готується до масштабного вторгнення в Україну вже у січні 2022 року. Захід загрожує Росії безпрецедентними санкціями у разі чергової воєнної операції проти України. Москва відповідає вимогами до Заходу відмовитися від розширення НАТО на схід та від військової співпраці з Україною. У разі невиконання цих вимог Кремль загрожує «контрзагрозами». Українське керівництво докладає дипломатичних зусиль з метою запобігання ескалації війни, що восьмий рік триває на Донбасі. Українські військові заявляють про готовність дати відсіч новому вияву агресії проти своєї країни.
Українські державні діячі, політики та дипломати останніми тижнями використовують усі міжнародні зустрічі, щоби закликати Захід надати Україні дипломатичну, політичну та військову допомогу в разі ескалації воєнних дій з боку Росії. Про це йшлося на зустрічах президента України Володимира Зеленського, які відбулися в грудні з лідерами Франції та Німеччини, а також керівництвом Євросоюзу і НАТО. Після тристоронньої зустрічі з президентами Польщі та Литви, що відбулася 20 грудня, Зеленський привітав наміри Заходу розширити антиросійські економічні санкції в разі ескалації російської війни проти України. Але вважає за необхідне запровадження превентивних заходів, а не просто реакції на події, які вже сталися, як-от під час міграційної кризи на кордонах Польщі та Литви з Білоруссю. Зеленський наголосив: будь-яка військова ескалація на території Європи загрожує всім європейцям. Він закликав Захід запровадити антиросійські санкції просто зараз, не чекаючи повномасштабної агресії Росії проти України і пояснив свій заклик так:
– Наше спільне завдання – стримати загрозу з боку Росії, захистити Європу від агресивної політики. Сьогодні Україна, Польща та Литва знаходяться в авангарді цього стримування.
15 листопада МЗС Росії опублікувало проекти договорів про «гарантії безпеки» між Росією та США, а також Росією та НАТО. Вони містять пропозиції Москви Заходу відмовитися від розширення НАТО на схід та військової співпраці з Україною. Однак офіційний Брюссель відповів Кремлю, що питання членства в Альянсі вирішуватиме сама Україна та 30 країн НАТО. Зі свого боку Володимир Зеленський підтвердив непорушність самостійного вибору союзників Україною без огляду на думку третіх країн:
– Питання членства України в НАТО – це питання відносин України та Альянсу. Це точно не повинно бути вибором будь-якої іншої держави у будь-якій частині світу. Щиро сподіваюся, що країни НАТО й надалі виходитимуть із цих позицій, не піддаючись на загрози та будь-які «червоні лінії», що малюють інші сторони.
Українські військові підтримують дипломатичну активність офіційного Києва. Як заявив на зустрічі з міністром оборони Данії Тріне Брамсен її український колега Олексій Рєзніков, своєю чергою Збройні сили України готуються дати відсіч масштабній російській агресії:
– Коли хтось каже, що є загроза нападу Росії на Україну, це дещо помилкове твердження. Росія, на жаль, вже напала на Україну 2014 року, коли здійснила пряму окупацію Криму, Севастополя та часткову окупацію Донецької та Луганської областей. 1-й та 2-й армійські корпуси в Донецькій та Луганській області – це частини російських збройних сил під прямим командуванням штабу в Ростові-на-Дону. 2 тисячі офіцерів російської армії безпосередньо перебувають на тимчасово окупованій території України та здійснюють військове керівництво. Наші Збройні сили та весь сектор безпеки та оборони дають їм відсіч уже 7,5 років. Звичайно, наш Головнокомандувач та Генеральний штаб знають, як діяти, якщо буде ескалація воєнних дій. Аналогічна ситуація вже була навесні, перед Великодніми святами. Тільки тоді основна концентрація ворожих сил була у Криму. Сьогодні ми відслідковуємо з нашими західними партнерами певні маркери: політичні, економічні, інформаційні та безпосередньо військові.
Зараз росіяни не мають достатньої концентрації сил для ескалації військового конфлікту, але в разі продовження нарощування військової могутності біля кордонів України, вони можуть її досягти, застеріг український міністр оборони. Своєю чергою, командувач Збройних сил України Валерій Залужний впевнений в даних розвідки, які свідчать про досягнення Москвою повної готовності розпочати чергову військову операцію проти України вже у січні наступного року. Він наголосив, що сподівань на попередження розширення агресії проти України дипломатичним шляхом залишається дедалі менше:
– Збройні сили України, як державний інститут, готові до розвитку будь-якої ситуації. Зараз ситуація справді неоднозначна і залишається досить напруженою. Війна, що триває, пов'язана лише з однією країною. І це Росія. Імовірно, це можна було б вирішити в дипломатичний спосіб. Але дії Росії скеровані на те, щоби було неможливо реанімувати ті дипломатичні майданчики, які могли б вплинути на ситуацію, що склалася.
Командування Збройними силами України та військові експерти єдині на думці про те, що відсіч черговій масштабній воєнній операції Росії спричиниться до значної кількості жертв з боку України. Водночас, як зазначив голова центру політичних досліджень «Доктрина» Ярослав Божко, немає жодних сумнівів у спроможності України успішно протистояти російській армії, незважаючи на перевагу супротивника в озброєнні та живій силі:
– Самого лише угруповання в 100 тисяч військовослужбовців недостатньо для окупації навіть лівобережної України. Бліцкриґу точно не буде. І якщо Україна в перші 4-5 днів не складеться, як картковий будинок, а з таким російським угрупуванням це й неможливо, то за ці 5 днів відбудеться мобілізація резерву, з правобережжя підійдуть найбоєздатніші частини і за цей час ситуація розвернеться на 180 градусів.
Тим часом в містах і селах України відновилися навчання батальйонів територіальної оборони. Витрати на навчальний відстріл боєприпасів та інші потреби цих об'єднань щедро фінансуються не лише державою, а й українським бізнесом. Місцева влада докладає зусиль з реанімації бомбосховищ у населених пунктах і уточнює плани евакуації цивільного населення. Найближчими днями в Києві очікується перевірка масового сповіщення мешканців про загрози, зокрема, тестування міських сирен.
Вільгельм Смоляк
