Вікторія Амеліна: «Ця книжка повстала передусім з щоденника, який Вакуленко встиг заховати перед тим, як його забрали з його будинку, мучили, катували вочевидь, і потім убили, а також з тих віршів Володиних, які ми — зокрема Катерина Miхаліцина — зібрали, та текстів, які ми написали про Володимира.
Писала його близька подруга, колишня дружина Ірина Новіцька, спогади про Володимира написав теж дитячий письменник Сашко Дерманський. А я, Вікторія Амеліна, написала передмову.
Я мала описати історію повстання цієї книжки, тому що саме я у вересні 2022 року, після звільнення Харківщини, приїхала до рідного села Володимира Вакуленка, до Капитолівки.
Капитолівка — це село біля Ізюму, буквально за кілометр від нього. Воно було окуповане 7 березня 2022 року. Володимир Вакуленко почав вести щоденник. Зрозуміло, що в окупації в нього не було електрики, не було зв'язку, не було інтернету. Тому він свій щоденник окупації вів просто на листках, вирваних, вочевидь, з якогось блокноту.
Ці записи доволі хаотичні, зроблені чорним і червоним чорнилом, з великою кількістю закреслень. Але це дуже важливі записи, тому що він свідчить про те, що відбувалося в окупації, він свідчить про те, як росіяни бомбили Ізюм, про те, як, власне, люди в Капитолівці опинилися на межі голоду, фактично голодували. Він описує, наприклад, як він ділив хлібчик зі своїм сином, на п'ять частин.
Я опинилася в Капитолівці у вересні 2022 року майже одразу після деокупації, тому що я зараз не лише письменниця, але й документую воєнні злочини. І завдяки дозволу від Генеральної прокуратури наша команда громадської організації Truth Hounds приїхала документувати воєнні злочини.
Одним з кейсів, який принесла до організації, було зникнення Володимира Вакуленка, оскільки ми вже з квітня 2022 року знали, що його забрали. Сподівалися, що після звільнення Харківщини виявиться, що він живий, можливо, в полоні, і ми зможемо його знайти. Але в результаті мені довелося лише записати свідчення батьків і знайти в саду цей щоденник, який нарешті став книжкою.
Тепер, я думаю, що моя місія завершена і починається місія читачів, бо я впевнена, що письменник Володимир Вакуленко, закатований росіянами, дуже хотів би, щоб його щоденник читали. Я думаю, що поки його читають — Володимир Вакуленко не переможений».
Розмову з Вікторією Амеліною було записано 24 червня 2023 року в Києві.
Трьома днями пізніше, 27 червня, Вікторія отримала важкі поранення під час російської ракетної атаки на ресторан в Краматорську. Попри зусилля лікарів, 1 липня 2023 року Вікторія Амеліна померла. Світла і вічна Її пам'ять!
Запрошуємо послухати інтерв'ю в звуковому файлі.
Марцін Ґачковський