Проєкт «Українські читання у Варшаві» стартував на початку повномасштабного вторгнення. Його організаторка Анна Руссу переконана, що «спільні читання — це можливість провести весело час разом, знайти нових друзів, розширити свої знання та уяву». Польсько-українські читання мають також інтеграційну мету, зустрічі відбуваються довкола книжок, виданих обома мовами. Діти вже читали книжку «Муркиця загубилась» Ольги Купріян, «Абрикоси зацвітають уночі» Олі Русіної, «Африка Казіка» Казиміжа Вєжбіцького. Читання — інтерактивне. Так, під час зустрічі з Галиною Ткачук діти матимуть можливість створити власні записники.
14:18 Tkachuk Russu.mp3 Розмова з Галиною Ткачук і Анною Руссу
«Ці читання відбуваються завдяки підтримці Староміського дому культури і столичного міста Варшави. Зараз у Варшаві триває конкурс “Улюблена книгарня”. Був open call. Я вирішила, що можна в одній з книгарень Варшави провести такі зустрічі, подалася на мінігрант. Ми його отримали, і тепер можемо співпрацювати з книгарнею Nowa Księgarnia», — розповідає Анна Руссу.
Галина Ткачук — авторка багатьох книжок для дітей і молоді: «Вечірні крамниці вулиці Волоської», «Тринадцять історій у темряві», «Дуб трьох лісовиків», «Найважливіша книжка про зуби», «Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака», «Зелена Білка», «Моя найтихіша книжка», «Хто такі котулаки», «ЗВРК», «Школознавство», «Щури, кнури і миша», «Книжка про сміття» та ін.
Книжка «Блакитний записник» адресована дітям молодшого шкільного віку. «Головні герої книжки — це українські діти, які виїхали до Польщі на початку повномасштабного вторгнення. Можливо, історія перших виїздів зараз не така актуальна, але у книжці є ще багато всього іншого. Фактично це історія про красу щоденного життя. Головні герої працюють над творчим проєктом, і це історія про взаємопідтримку. Я радію, що діти бачать у цій книзі не тільки воєнний досвід, а й досвід дружби і цікаві пригоди», — розповідає письменниця.
Польською «Блакитний записник» переклала Анета Камінська. «На початку повномасштабного вторгнення кілька дитячих письменниць були резидентками в Красногруді. Нас приймала там Fundacja Pogranicze, яка і видала польською книжку “Блакитний записник” у перекладі Анети Камінської, знаної з перекладів поезії. І Анета ділилась, що дитяча література споріднена з дитячою літературою: і там, і там невеликий обсяг і велика увага до форми, концентрація змістів», — розповідає Галина Ткачук.
Книжку «Блакитний записник» у посібнику «Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир» запропоновано як одну з книжок, які можна використовувати на уроках, мета яких — щоб діти поділилися різними досвідами, де вони опинилися після повномасштабного вторгнення і що пережили, а також обговорили різноманіття цих досвідів і прийняли їх без знецінення.
Олена Руда