У «Виборчій» (Gazeta Wyborcza) вийшло інтерв’ю з відомою українською письменницею Оксаною Забужко під назвою «Не бійтеся імперії. Там темно, як за шафою» (пол. Nie bójcie się “imperium”. Jest puste jak ciemna dziura za szafą).
Оксана Забужко розповідає про настрої і актуальний стан справ в Україні, зокрема про успішний наступ українців на Курську область, про пасивну поведінку тамтешніх мешканців, а також критикує історикиню і публіцистку Енн Епплбаум за її висловлювання про віру в демократичну Росію.
«Страх Заходу перед Росією нагадує мені, як дитиною я боялася темряви за шафою. Одного дня мама пояснила мені, звідки це береться. Вона взяла мою руку і просунула її в цю дірку, щоб я пересвідчилась, що немає жодних монстрів, які могли б мене вкусити. Початок наступу на Курську область переконав Захід, ніби дитину, яку українська армія взяла за руку, що весь цей час він просто боявся темряви за шафою. Там порожньо, там нічого немає», — образно відповіла на запитання журналіста про реакцію НАТО на українські воєнні дії в Росії Оксана Забужко.
Письменниця висловлює вдячність ЗСУ, без успіхів яких, на її думку, у світі не було б зацікавлення українською культурою. Також Забужко анонсувала вихід свого есею в антології, яка побачить світ у польському видавництві Pogranicze, це будуть роздуми довкола есею чеського письменника Мілана Кундери «Трагедія Центральної Європи». Оксана Забужко проводить паралелі між Кундеровими звинуваченнями Заходу в т.зв. «культурному расизмі» щодо Центральної Європи і сучасністю, в якій те саме повторюється у випадку з Україною: «Кундера писав цей есей, щоб показати Заходу культурний паспорт цілого регіону, який потрапив під російську сферу впливу після Другої світової війни. Головний меседж звучав так: ви не маєте права кидати нас, бо тоді втратите частину своєї культури, адже в нас є і те, і те, і те. <...> Цей закид Кундери ніколи глибоко не аналізувався. Закид щодо того, що Європа заступається передусім за тих, кому встигла виписати культурний паспорт. Ця війна показала, що в очах Заходу Росія — це країна великої культури, а Україна — якась темрява за шафою. У такий спосіб культура стає знаряддям культурного расизму».
В інтерв’ю журналіст Яцек Свьондер розмовляє з Оксаною Забужко також про українських письменників та інтелектуалів, зокрема згадується Микола Зеров, Микола Хвильовий, Валер’ян Підмогильний, В.Домонтович, Юрій Шевельов, Юрій Лавріненко, Леся Українка.
О.Р.
