У червні цього року у Польщі відкрили комунікаційну групу, яка допомагатиме Україні боротися із російською пропагандою та дезінформацією. Це спільна ініціатива Польщі та США. Презентація групи відбулася при МЗС Польщі у Варшаві.
Як зазначили під час презентації групи американський дипломат Джеймс Рубін та уповноважений міністра закордонних справ Польщі з питань протидії міжнародній дезінформації Томаш Хлонь, «кремль регулярно використовує брехню та маніпуляції, щоб підірвати солідарність світу з українським народом, який захищає свою Батьківщину». Ця група має боротися з неправдивими наративами про російську агресію проти України та підтримувати підхід, що ґрунтується на фактах, у глобальному інформаційному середовищі.
«Запуск Української комунікаційної групи є сильним сигналом нашої спільної рішучості продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі з російським вторгненням», — зазначили у МЗС Польщі.
Сьогодні саме російська дезінформація, пропаганда стала зброєю, яка має сильний вплив не тільки на армію, а й на суспільство, на політиків. Звичайно, як говорить Катажина Шаран, кожна країна виробляє власні засоби комунікації як контрзаходи. За її словами, за останніх 10 років російська пропагандистська машина суттєво розвинулася.
«Це тема, яка була з нами багато-багато років. Власне, перші серйозні сигнали про те, що треба починати діяти, були ще в 2014 році, коли фактично почалося вторгнення росії в Україну. Повномасштабне вторгнення два роки тому показало нам, наскільки розвинулася російська пропагандистська машина, і справді наші зусилля тут були активізовані для більш ефективної протидії.
Саме МЗС займається темою протидії дезінформації, переважно російської, де-факто з 2017 року, коли ми створили першу команду в міністерстві, яка почала моніторити, досліджувати та шукати рішення, як їй ефективно протидіяти.
Сьогодні у нас є команда з двадцяти людей і окремий відділ, який займається виключно цим. Ми добре знаємо, що моніторинг дезінформації є лише одним із елементів, тому що ми повинні мати так зване ситуаційне усвідомлення того, з чим ми маємо справу та як виглядає загроза. Вона також розвивається, змінюється, стає все більш просунутою, на жаль.
Це не така проста, тупа, як я її називаю, пропаганда, але часто ми навіть не усвідомлюємо, що те, з чим ми маємо справу, — це дезінформація.
Тобто всілякі спроби підірвати нашу довіру до демократичних інституцій, підірвати нашу довіру до альянсів, таких як НАТО чи Європейський Союз. Це всілякі спроби сказати, що санкції не працюють.
Ми добре знаємо, звідки походять і чим надихаються ці меседжі, які доходять до нас, знаємо, кому і яким цілям вони служать», — говорить експертка.
Методи і прийоми дезінформацуії ускладнюються. Але в тому сенсі, що вони добре камуфлюються, хоч самі повідомлення є настільки простими, наскільки й неправдоподібними, ба бальше, абсурдними. Але тим і здатні впливати на маси. Все, звісно, залежить від середовища, на яке вони скеровані, і на те, наскільки здатні люди критично мислити.
Які приклади на Заході найбільш яскраві таких вкидів, про які сьогодні сміливо можна сказати, що це пропаганда і дезінформація?
«Приклади таких інформаційних операцій нам вже показали німці, які виявили двійника відомого медіаресурсу. Вебсторінки відомого медіа, якому люди довіряють, дублюються лише з невеликою зміною, непомітною для звичайного користувача, і там відтворюється абсолютно дезінформаційний контент, який вводить нас в оману, поляризує суспільну дискусію, підсилює певні елементи, які, природно, не викликають серйозних коментарів у суспільстві, але через інспірацію, саме через використання штучного інтелекту, ботів тощо, вони починають жити власним життям, і люди перестають вірити в те, що правда, а що ні.
Наприклад, люди дивляться на сайт Deutsche Welle і думають, що вони читають Deutsche Welle, а насправді це інформаційна операція. Суть її в тому, щоби скопіювати лише вигляд вебсайту, а розмістити там зовсім інший контент. І через те, що люди не заходять на сторінку, не завжди перевіряють інформацію, а просто поширюють її. Тому ми так часто беремо участь у поширенні, цієї інформації. Це наче не зовсім вже дезінформація, бо ми робимо це дуже ненавмисно. Але нас наче використовують для того, аби поширюватти цю дезінформацію.
Іншим прикладом є операції впливу Portal Combat. Тут французи мають спеціалізовану агенцію, яка моніторить ці справи. Там просто створюються нові ЗМІ, які нібито локальні, нібито зазвичай показують щось місцеве, цікаве, що цікавить людей. Вони спершу намагаються втертися в довіру суспільства, а потім туди починають просочуватися наративи, які служать Путіну, а не західним суспільствам», — говорить Катажина Шаран.
Медіасфера, соцмережі — дуже вигідна площина, через яку можна впливати на суспільства і росія цим користується. Як говорить Катажина Шаран, останні події із повіддю у Польщі це добре показали.
«Дуже легко показати, здавалося б, абсолютно абсурдні речі в тих дезінформаційних повідомленнях. У випадку з останньою повіддю ми мали приклади таких інформацій. Що територія залита, уряд не може з тим впоратися, що він не дбає про своїх громадян, і взагалі він дбає лише про українців і Україну, а всі кошти йдуть для допомоги українцям, а не на допомогу своїм громадянам.
Все це, як було видно, підігрівалося ззовні. Це, по-перше, були неправдиві повідомлення. А потім цю ситуацію навколо повіді намагалися повернути в політичну дискусію, використати людську біду для розігрівання певних антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. Бо, як відомо, люди в емоціях легше впадають у такі крайні думки, що щось чорне, щось біле, тому було багато елементів, які взагалі здавалися несумісними з темою повені. Але той факт, що, як ми знаємо, це було інспіровано ззовні, було відразу видно в наступних операціях у США під час ураганів. Там було використано ту саму тактику та ті самі методи дезінформації громадськості. Що мовляв знову винні українці, адже всю допомогу від західних урядів отримують вони, а не наші громадяни. Це постійне підігрівання, мовляв, навіщо ми допомагаємо Україні, коли у нас є свої проблеми, давайте зосередимося на собі. Це все в інтересах Кремля, щоб суспільства думали тільки про допомогу собі і перестали допомагати Україні. І відомо, чим це закінчиться», — говорить Катажина Шаран.
Повну розмову слухайте у доданому звуковому файлі:
20:46 DEZINFORMACJA_SZARAN_OK.mp3 Розмова із Катажиною Шаран, заступницею директора Департаменту стратегічної комунікації та протидії міжнародній дезінформації МЗС Польщі
Розмовляв Володимир Гарматюк