Ми хочемо сформувати імунітет людей до дезінформації — розмова з керівником групи аналізу наративних тенденцій і перевірки фактів NASK Анджеєм Козловським та коментарі Адама Марчинського, заступника директора NASK — директора з кібербезпеки та інновацій і експертки групи аналізу наративних тенденцій і перевірки фактів Алєксандри Міхаловської-Кубсь.
У день виборів у США в офісі NASK (Науково-академічна комп'ютерна мережа — Національний науково-дослідний інститут) у Варшаві відбувся круглий стіл за цілком влучною тематикою впливу дезінформації на виборчі процеси. Зустрілися дослідники дезінформаційного наративу з різних країн і польські журналісти. Обговорювали, як дезінформація впливає на виборчі процеси та як захистити вибори від зовнішнього впливу.
Ішлося не лише й не стільки про дезінформацію на виборах у Сполучених Штатах, скільки про вибори, які відбулися цьогоріч у понад 60-ти країнах, де проживає половина населення світу.
«Це надзвичайно вдалий час, щоб підсумувати те, що ми спостерігали протягом 2024 року. У найближчі роки все одно будуть вибори, і буде те саме. Те, чого ми навчилися, є дуже цінним. Особливо важливо, що ми маємо універсальні правила спостереження за дезінформацією без участі в національних політичних дискусіях», — підкреслила Маґдалена Вільчинська, директорка відділу захисту інформації в кіберпросторі NASK.
Адам Марчинський, заступник директора NASK — директор із кібербезпеки та інновацій говорив про те, що з позиції теперішніх знань про дезінформацію, а зокрема знань про російські впливи можна не лише оцінювати їх, але й передбачати й намагатися таким чином попередити.
«З польської перспективи, торік ми були на парламентських виборах, виборах до місцевих органів влади. На нас чекають також президентські вибори в Польщі. Тому я вважаю, що це дуже особливий час, коли кожен громадянин має шанс підняти свій голос, вплинути на майбутнє на основі результату виборчого процесу. Ми намагаємося змінити майбутнє відповідно до наших переконань і цінностей.
І те, що було неочікуваним, як два чи три вибори тому, коли ми бачили вплив, наприклад, росіян на американські вибори, це те, що тепер ми можемо передбачити, що станеться, тобто що буде спроба використати таку інформацію як механізм впливу на виборців. Тож ми хотіли б використати сьогоднішню можливість та всі наявні експертні знання, щоб обговорити, як змінюється світ, чого ми можемо очікувати в майбутньому та як ми можемо не лише оцінити це, але, можливо, спробувати змінити на більш орієнтований на громадян світ», — сказав Адам Марчинський.
Після привітальних слів керівництва NASK експертка групи аналізу наративних тенденцій і перевірки фактів Алєксандра Міхаловська-Кубсь говорила про дезінформаційні процеси й найрізноманітніші інформаційні маніпуляції, які супроводжували вибори до Європарламенту. Творці неправдивих наративів спекулювали на почутті страху виборців. Висловлювалися думки, що ЄС загрожує суверенітету держав, що його політика завдає шкоди інтересам держав-учасниць і що співтовариство прагне війни. Використовувалися антимігрантські та ксенофобні наративи. Кандидатів паплюжили і спекулювали також на фантазіях про таємні еліти, які керують світом, а за ниточки тягнуть Сполучені Штати. Поширювалися антиукраїнські та проросійські наративи.
Європейський парламент є єдиною у світі наднаціональною асамблеєю, яка обирається прямими виборами. 450 мільйонів людей, які проживають у 27 країнах, обрали своїх представників. Тож і кількість, і розмаїття впливів такі, що ця доповідь Алєксандри Міхаловської-Кубсь мала би стати предметом окремої передачі. Тут лише згадаю, що експертка підкреслила, що під час виборів зовнішнє втручання було завжди і переважно намагалася впливати на вибори росія, хоча були й інші маніпулятори на цьому інформаційному полі:
Іноземне втручання — про це завжди важливо в контексті виборів. І це втручання, на жаль, насправді трапляється завжди. У контексті виборів до Європарламенту про це втручання російської сторони було написано лише у звіті EAS про маніпуляції іноземною інформацією та втручання, але акцентовано на операціях-двійниках. І звіти, зібрані NASK, узгоджувалися з цим спостереженням таким чином, що Росія також була найчастіше згадуваним зовнішнім гравцем, який втручається у проблеми країни. Але іноді у звіті фігурували й інші країни, наприклад Білорусь чи Азербайджан чи Угорщина.
Після круглого столу я запитала одного з організаторів круглого столу, керівника групи аналізу наративних тенденцій і перевірки фактів NASK Анджея Козловського про те, яке місце посідає цей круглий стіл у 30-річній діяльності Інституту, чи це приклад типової повсякденної діяльності, чи така міжнародна зустріч є в чомусь винятковою, а також чи передбачається, що проведення такого міжнародного круглого столу стане регулярним:
Конференція, яку ми організували в НАСК, по-своєму унікальна і трохи відрізняється від діяльності НАСК у плані попередніх заходів.
По-перше, це була дуже виразно міжнародна конференція. Ми мали справу з експертами з кількох країн, наприклад, із представником Сенегалу, тому передусім це була конференція, яка мала зібрати міжнародних експертів. Звісно, у нас також була велика група експертів із Польщі, але це перший показник чогось, чесно кажучи, нового. Тобто ми хочемо позначити центр аналізу дезінформації, який зараз є при НАСК, на такій собі карті центрів, які займаються дослідженням дезінформації, показати, що тут, у Центральній та Східній Європі, у Польщі, маємо таку установу, маємо такі можливості, нам є чим пишатися. Тож інші дослідники дезінформації у світі загалом чи в Європі мають це взяти до уваги.
Це перше. Друге — це те, що таких великих конференцій щодо саме дезінформації, а особливо виборчої дезінформації, у принципі не було. Третє — що нам вдалося зробити це одночасно з виборами в Сполучених Штатах, тобто, кажучи відверто, з місцем і територією, де ми мали справу з наймасштабнішою, просунутою, сповненою інновацій з погляду дезінформації кампанією, спрямованою на виборчий процес.
І на останню частину запитання відповім так, що наступного року ми теж плануємо організувати подібний захід. Я ще не знаю, звісно, деталей, бо до цього ще рік, але ми хочемо, щоб це не була лише одна ініціатива.
Ми хочемо, щоб це була певна циклічна подія в НАСК — конференції за участю найкращих світових експертів, присвячені проблемі дезінформації.
У конференції була частина з доступом для всіх і друга частина, закрита для ЗМІ. Я поцікавилася, звісно, чому була присвячена ця друга частина
Друга частина передбачала, по-перше, case studies, презентацію конкретних прикладів дезінформації в конкретних країнах.
Просто автори, але не тільки автори, тому що ми розповсюдили це на інші країни, представили приклади виборчої дезінформації з їхніх країн, а потім поділилися своїми думками щодо технік і методів протидії цій дезінформації. Я також можу сказати вам, що всі погодилися з тим, що зустрічі такого типу є абсолютно необхідними та дуже важливими, тому що обмін знаннями надзвичайно важливий, хоча б тому, що велика частина дезінформаційних кампаній або наративів, з якими ми стикаємося, досить схожі. І незалежно від того, чи маємо ми справу з Мексикою, чи з країною Африки чи Азії, тут є деякі спільні елементи, тому така співпраця та обмін знаннями є надзвичайно важливими.
Представник організаторів підкреслює, що вони прагнули запросити до участі в конференції не лише державні інституції, але також організації та окремих експертів
Наша ідея полягала в тому, щоби запросити найважливіші організації в Європі, які займаються дезінформацією, не обмежуватися лише державними інституціями. Ми також хотіли охопити експертів, які працюють для джиосів та аналітичних центрів. Ну а експерт із Сенегалу був на стипендії в Норвегії, тому нам вдалося запросити його сюди, щоб він міг поділитися своїми думками щодо дезінформації в своїй країні.
Оскільки йдеться про подію міжнародного масштабу в боротьбі з дезінформацією, то я поставила експерту запитання, яке давно мене хвилює, а саме про те, чи не є так, що експерти завжди відстають від тих, хто намагається спотворити інформаційний простір або й, прямо кажучи, від інформаційних злочинців. Чи є шанс діяти превентивно?
Я не згоден, що ми відстаємо, тому що я думаю, що ми не відстаємо, а постійно йдемо позаду і скоріше реагуємо на те, що, скажімо відверто, вони вже зроблять, тому наша реакція завжди запізнюється. Те, що ми намагаємося робити, щоб протидіяти цьому, це, насамперед, так званий prebunking. Є дебанкінг і пребанкінг.
Дебанкінг — це, скоріше, спростовування неправдивої інформації, але це відбувається після того, як відбулася дезінформаційна діяльність, а тут ми маємо справу з пребанкінгом, і ми хочемо так ніби зробити щеплення людям, щоб вони були стійкими або посилити їхній імунітет до дезінформації. Ми це робимо таким чином, що кажемо прямо, звертаючись до них раніше, ще до початку будь-якої кампанії з дезінформації, що щось подібне може статися, що це може бути дезінформація, візьміть це до уваги. Отже, це одна з речей, які ми робимо в NASK. Сподіваюся, що це дасть результат і продовжиться в наступному році, тому що prebanking стає все більш популярним у всьому світі. Тут Швеція є дуже хорошим прикладом. Тож він дає конкретні результати, оскільки суспільство стає дедалі стійкішим до дезінформації, і на нього важче впливати через дезінформаційні кампанії.
Але зараз йдеться про те, що росія провадить дезінформаційні кампанії, які тривають 10 і більше років, то це не одноразова операція, але перехід на когнітивний рівень. Тож якщо росія протягом 10 років формує свідомість дезінформацією, то чи можна це якось змінити?
Як я вже сказав, насамперед, коли йдеться про довгостроковий процес, то перше, найважливіше — це освіта. Про це говорилося вже стільки разів, що, можна навіть сказати, що цим твердженням уже зловживають, що реакцією на дезінформацію завжди має бути освіта.
Звичайно, освіта дуже важлива, але це довготривалий процес, на це потрібен час. Крім того, через цю освіту важко переконувати, наприклад, людей, яким 50 із гаком років і які дуже сприйнятливі до цієї дезінформації в Інтернеті. Ось чому ми хочемо з цією кампанією пребанкінгу з’явитися на телебаченні, оскільки телебачення все ще залишається засобом масової інформації, який дуже часто дивляться та якому довіряють ці люди. Тому це одне питання.
Звичайно, ви влучно зауважили, що росія — це не одна операція, тому що це наративи, які вписуються в тренди. Тренд, який виразно видно з 2022 року в Польщі, але не лише в Польщі. Основна діяльність російських дезінформаційних операцій спрямована проти української меншості в Польщі. Це має знеохотити Польщу та поляків надавати допомогу, або це має, наприклад, також призвести до посилення соціальної поляризації та взаємної ненависті, а ми повинні пам’ятати, що ворог один, ворог — у Москві.
Попри речі, про які можна говорити як про суперечливі, існує одна екзистенційна загроза для Польщі та України: вона в Москві і ім’я їй — Росія. Головною метою російських операцій з дезінформації в Польщі, а також на Заході, про яку ми вже докладно знаємо, серед іншого, через витік даних із Social Design Agency, тобто такого тіла організації, яке займається операціями з дезінформації, було зробити все, щоб на Заході було все менше підтримки допомоги Україні, як військової, гуманітарної, економічної, чи, так би мовити, посилення поляризації, посилення несприйняття української меншини. Це один із прикладів того, про що ви сказали, що це не одна операція чи один наратив, це поєднання багатьох наративів.
Подивіться, будь ласка, що сталося під час повені. Одразу з'явилася інформація, що мародери, мабуть, українці, що пожежних машин немає, бо вони пішли на допомогу Україні і так далі. І саме такі дезінформаційні дії, на мою думку, сьогодні мають трактуватися як найбільша загроза.
У підсумках, надрукованих на сайті NASK, висловлено найважливіші рекомендації для міжнародної спільноти дослідників дезінформації, які включають:
1). Моніторинг контенту в соціальних мережах і видалення шкідливого контенту.
2). Розробка ініціатив та кампаній, що інформують про можливі наративи в контексті виборів.
3). Поліпшення комунікації щодо виборчих процесів.
4). Міжнародне та ЄС співробітництво в обміні знаннями та методами боротьби з дезінформацією.
Одним із безпосередніх завдань Інституту NASK є боротьба з дезінформацією, тож у контексті виборів Інститут ініціював і створив загальнодоступну платформу bezpiecznewybory.pl. Показово, що партнерами виступили Google, Meta та TikTok. Платформа працює і сьогодні, можна довідатися практично все про вибори, і тепер у календарі поруч із обведеним 9 червня 2024 року є коментар про президентські вибори в травні 2025 року. А тим часом експерти NASK готують звіт про дезінформаційні наративи як в Європі, так і в усьому світі під час виборів 2024 року.
Звукову версію програми запрошую слухати в доданому адіофайлі або в подкастах ПРдУ
Сніжана Чернюк