У Польщі очікування Різдва набирає щораз швидших обертів, тому у містах та містечках відбуваються різдвяні ярмарки. Запрошую відвідати один з таких заходів - Boskie Targi, тобто Божественний ярмарок, який відбувся 8 грудня в Етнографічному музеї у Варшаві.
Тереса Акімович на Різдвяний ярмарок в Етнографічному музеї у Варшаві прийшла не вперше:
- Я тут щороку. Завжди купую тут ялинкові прикраси, а ще - зроблені вручну святкові листівки. Вони або вручну намальовані або у вигляді витинанок. Сьогодні я купила листівочки-витинанки, які зробили своїми руками курпівські майстрині, та гарну листівочку з ловицьким орнаментом – це дуже популярний і кольоровий орнамент, винятковий.
Щоби більше дізнатися про винятковість ловицького орнаменту, підходжу до стенду Вєслави Войди з міста Лович:
- Я займаюся витинанкарством щойно десять років. Я почала робити ловицькі витинанки коли вийшла на пенсію, але, скажу щиро - це заняття мене настільки втягнуло, що тепер я проводжу майстер-класи для молодих витинанкарок. І якщо з групи, яка нараховує двадцять осіб, хоча б одна вирішить пов’язати себе із цим видом мистецтва – це дуже добре.
Тереса Войда, витинанкарка з Ловича
- Ловицькій витинанці притаманні багаті кольори, а найважливішим елементом наших витинанок є півень. Півень – це, можна сказати, логотип Ловича. Тож на моєму столі ви бачите на витинанках прекрасних, кольорових півнів. Крім цього, тут є рослинні орнаменти, а також - зображення людей, і навіть Святої сім’ї – це наша святкова пропозиція. Ці витинанки – різного розміру, їх можна вислати як листівку і оправити в рамку і повісити на стіну – ловицькі витинанки прекрасно вписуються у сучасний простір осель.
Виконання такої ловицької витинанки – це кропіткий і довготривалий процес. Технічно він виглядає так: спочатку я роблю ажурну базу, вона завжди чорного кольору. Елементи на цій базі я заповнюю кольорами. Скажімо, півень на цій витинанці має зелений хвіст. Але ви бачите, що це не один колір, а багато відтінків зеленого кольору, тож вирізаю ці всі дрібні елементи і наклеюю на базу. І дивіться – цей хвіст має найрізноманітніші відтінки.
Розповідала Вєслава Войда з Ловіча, у котрої можна купити кольорові ловицькі витинанки… А поряд із цією експлозією кольорів стоїть стенд зі стриманою, в кольоровому контексті, чорною керамікою. Зустрічаю тут майстра народної творчості з Луцька Володимира Кусика, котрий відроджує традиції виробництва чорно-димленої кераміки Волині. Художник привіз до Варшави свої роботи.
майстер народної творчості з Луцька Володимир Кусик
- Ці вироби виконані на гончарному колі з глини, традиційним способом. Вони випалені теж традиційним способом, це чорно-димлена кераміка. Я випалюю свої вироби в печі, яка опалюється дровами. Випал триває приблизно дванадцять годин, після цього ще відбувається процес задимлення, який триває добу. Після охолодження ці вироби витягую з печі, вони чорного, насиченого кольору. Це екологічні продукти - глина, вогонь і руки майстра. Горнятко, крім того, що довго тримає аромат кави, можна сказати, має душу.
Світлана Круглополова з Гродна, котра займається традиційною керамікою, відроджує традиції білоруської глиняної іграшки, демонструє, як звучать її свищики.
- Це білоруський глиняний коник, з моїм авторським розписом. Колись наші бабусі такими рослинними орнаментами розписували дерев’яні скрині, я прикрашаю цими візерунками свої свистульки.
народна майстриня Світлана Довгополова з Гродна
- Колись, у поганські часи, такі іграшки давали дітям, вони свистіли цими свищиками і цей свист виганяв усю нечисту силу. Так вважали наші предки. Ці іграшки мали форму домашніх тварин – коників, котиків, качечок.
Біля глини бачу солому, а це – вже наступний стенд. Солома – значить дідухи. Мене вітає українська майстриня Анна Дейнега.
- Дідух – це наша українська традиція, оберіг, символ добробуту і достатку. Колись дідух був обов’язковим атрибутом на різдвяному столі. У дідуху обов’язково повинні бути колоски. Які це будуть колоски – то вже від вас залежить, це може бути і жито, і пшениця, овес, льон… Можна зробити дідуха з одного виду колосків, але я люблю різноманіття.
народна майстриня Анна Дейнега
- Сьогодні до мене підходять відвідувачі ярмарку, поляки, і розпитують, що це таке, а чим є дідух, яка його роль під час Різдвяних свят. У польській обрядовості дідух не використовується. А коли люди дізнаються більше про дідуха, то теж вирішують ввести традицію дідуха до свого дому.
Традиційного на Різдвяному ярмарку в Етнографічному музеї, було дуже багато – і дідухи, і свищики, і витинанки, і волинська кераміка, а ще – традиційні дерев’яні шопки-вертепи, якими поляки прикрашають свої оселі на Різдво. Словом, усе різноманіття традиційного народного ремесла, і українського, і польського. Крім традиційних виробів, на Ярмарку можна було придбати теж сучасні хендмейдівські вироби. Наприклад, у Івони Чирковської, власниці фірми «Wooly».
- Це взагалі мій перший ярмарок у житті! Я вперше в житті показую широкій публіці свої вироби. Звісно, в мене є профіль на ФБ та Інстаґрамі, але такі безпосередні зустрічі з людьми – це зовсім інше.
Коли я була молодшою, то моя сестра дуже любила вишивати, а я тоді думала – звідки в неї береться на це все терпець? Тепер, коли я стала мамою, і більше часу проводжу вдома, то дедалі частіше займаюся рукоділлям, це вже стало таке моє хобі.
Івона Чирковська, власниця фірми «Wooly» з Варшави
- Я пропоную два види виробів – це шапки та шалики з об’ємної пряжі з вовни мериносів, це гребінна пряжа. Ці вироби я плела не на спицях ані гачком, а на руках – через специфіку цієї вовни. А друга гама продуктів – це різдвяні прикраси з макраме, такі як іграшки на ялинку, сніжинки та цинамонки. Тобто оздоби, виконані на корі цинамону, тобто кориці.
- Колись я побачила на Інстаґрамі профіль британки, котра показувала свої вироби з вовни мериносів. Мені вони настільки сподобалися, що я вирішила сама спробувати зв’язати таку шапку або шалик… і так почалася моя пригода з «Wooly». А з макраме було так, що я зробила одну таку оздобу для своєї знайомої, а потім вирішила – чому б не зробити більше і не спробувати їх продавати?
Це була майстриня Івона Чирковська, а я знову зустрічаю Тересу Акімович, котра, цього разу міряє намисто, яке приїхало до Варшави з Луцька.
- Прекрасне намисто! Це справжній корал, дуже гарний. Я тепер міряю власне це, червоне намисто, але мені подобається теж те, трішки коротше і світліше.. і навіть не знаю, що вибрати. Що порадите?
Вибір справді, важкий…
Любов Розпутняк, майстриня, біля стенду якої був пожвавлений рух, участю в Ярмарку задоволена. Як каже, клієнтки дуже охоче купували її вироби.
- Ми продали коралі з натурального коралу, також продали кілька намист з кераміки ручної роботи. Це кераміка з моїм авторським розписом, кулончики, сережки. Я помітила, що польським клієнткам подобаються оздоби з натурального каміння, але кераміка ручної роботи теж їм припала до душі. Українки, наприклад, люблять масивні намиста, а полькам до вподоби більш делікатні.
народна майстриня Люов Розпутняк з Луцька
- Мої батьки навчалися на кераміці, це їхній профіль. Я поступала на текстиль, але почерпнула з їхньої творчості. Так склалося, що мої мама, тато і мій чоловік – ми всі займаємося художньою керамікою. Тому ми вирішили створити таку сімейну майстерню. Маємо філії у Львові, Луцьку та Косові.
Різдвяні ярмарки – це не тільки найкраще місце щоби купити оригінальні подарунки своїм рідним та друзям, але теж – можливість дізнатися більше про традиційне ремесло, поговорити з майстрами, і може – і самому надихнутися, знайти своє хобі в рукоділлі.
Запрошую послухати розмови з народними майстрами у доданому звуковому файлі
Яна Стемпнєвич
фото: Яна Стемпнєвич
