Акти Тимчасової державної ради, Регенційної ради та Міністерства закордонних справ були серед ресурсів Архіву нових актів, які збереглися після того, як німці, в листопаді 1944 року спалили засоби установи. Вони становили приблизно 3 відсотки ресурсів Архіву, що нараховували 37 кілометрів.
Архів нових актів збирав документи центральної влади і документував перші кроки незалежності та зародження інститутів Другої Речі Посполитої. На початку Другої світової війни ресурси нараховували 37 км актів.
«На початку війни Архів знаходився у другій фабриці Веделя, що була на вулиці Шпитальна. Коли німці нас звідти викинули, вони дали нам приміщення на вулиці Раковєцька у будинку SGH (Варшавської школи економіки)», - розповів директор Архіву нових актів Тадеуш Кравчак.
Навесні 1944 року співробітники Архіву відібрали найцінніші на їхню думку документи, які, складено у 300 скринях та евакуйовано до форту Сокольницького в районі Жолібож.
«І там вони перечекали Повстання під опікою, серед інших, повстанської влади. Ці 3 відсотки згодом були перевезені на Ясну Гуру до отців Паулінів, і уціліли під опікою директора Архіву Юзефа Стояновського», - сказав заступник директора Архіву нових актів Маріуш Ольчак.
Серед збережених документів є акти Тимчасової державної ради та Регенційної ради, тобто - як наголошують архівісти - документи, що демонструють «паростки відродження польської держави».
Решта Архіву залишилася на вулиці Раковєцька. «3 листопада 1944 року туди увійшли німці, які спеціально підпалили всі засоби і допильнували, щоб вони згоріли вщент. Це величезна втрата», - наголосив Ольчак.
Зараз ресурси Архіву мають 45 км актів. «Наші зусилля, щоб пам’ятною дошкою відзначити місце, де знаходився наш спалений Архів, поки що виявилися неефективними, але ми не припиняємо своїх зусиль. Тому наразі ми плануємо розмістити пам’ятну дошку в нашому осідку»,- сказав директор Архіву нових актів Тадеуш Кравчак.
РАР/Л.І.