У цей шалений рік – в середині пандемії, економічного занепаду та на фоні вуличних заворушень – громадяни США обирають президента, Палату представників та 1/3 сенаторів. Як читаємо у виданні «Gazeta Wyborcza», за підсумками опитувань лідирує кандидат від Демократів Джо Байден, в середньому він випереджає свого суперника на 7%, однак у ключових штатах різниця наполовину менша. Колишній віце-президент з часів Барака Обами має більше перевагу, ніж у 2016 році Гілларі Клінтон. Але все ж демократи побоюються повторення того, що було чотири роки тому.
Вперше на виборах право голосу має більше осіб латиноамериканського походження, аніж афроамериканців. Як читаємо у виданні, баталії відбуваються у місцях, що ще донедавно були фортецею Республіканської партії, наприклад, штати Джорджія та Техас. З огляду на пандемію, багато штатів розширили кореспонденційне голосування. До понеділкового ранку вже проголосувало 94 мільйони громадян, це майже 70% усіх, хто голосував у 2016 році. На результати цих виборів чекати доведеться навіть кілька тижнів. Штаби обох кандидатів готуються до боротьби в судах щодо фальсифікацій, а Дональд Трамп сказав, що якщо він програє, то не визнаватиме результатів виборів. Раніше Трамп також закликав своїх прихильників слідкувати за виборчими дільницями.
Все ж головною темою виборчої кампанії у США, як читаємо на шпальтах газети, була епідемія коронавірусу, що вже забрала життя у понад 230 тисяч американців. Більшість громадян США погано оцінює дії влади у боротьбі з пандемією. На завершення кампанії Трамп запланував аж 14 віче. У Байдена – зв’язані руки, оскільки він дотримується заходів безпеки. Його зустрічі з виборцями – менші, часто – автомобільні. Правлячий президент з цього насміхається, але дослідження Стенфордського університету вирахували, що це його мітинги могли спричинити влітку понад 700 смертей.
«Gazeta Wyborcza»/М.К.