У середу віце-прем’єр-міністр Пйотр Ґлінський відкрив пленерну виставку фотографій творів відомої української народної художниці Марії Примаченко. На виставці представлені фотографії одинадцяти картин Марії Примаченко (1908-97), української народної художниці, представниці наївного мистецтва, яка також займалася малюнком, вишивкою та розписом на кераміці. Експоновані роботи походять із колекцій Краєзнавчого музею в Іванкові під Києвом, який згорів 27 лютого після нападу росії.
«Цей музей мав перестати існувати, бо так собі уявляв путін. Проте ми маємо його сьогодні перед осідком Міністерства культури та національної спадщини. Завдяки Національному центру культури та працівникам міністерства, сьогодні ми можемо побачити світ Марії Примаченко. Цей світ мав бути вбитий і спалений, але він був врятований», – сказав віце-прем’єр-міністр. Він підкреслив, що виставка є одним із заперечень «цивілізованого світу, який не погоджується на те, щоб безпричинно вриватися в інші країни та нищити їхню культуру».
Радник посольства України в Польщі Віталій Білий подякував польським закладам культури за збереження української культурної спадщини. «Спадщина Марії Примаченко, представлена сьогодні, є частиною не лише культурної спадщини України, а й усієї європейської цивілізації», – зазначив український дипломат.
Роботи, написані в 1963-88 роках, представляють барвистий світ, сповнений фантазії, що відсилається до українського народного мистецтва. Творчість української художниці була оцінена вже в 1930-х роках, але лише в наступні десятиліття Марія Примаченко здобула міжнародну популярність – вона виставлялася в Празі, Парижі, Софії, Монреалі та Варшаві. Серед інших, її роботами захоплювався Пабло Пікассо.
Марія Примаченко до кінця життя проживала у місці свого народження і, незважаючи на труднощі, викликані її інвалідністю, продовжувала створювати нові картини. ЮНЕСКО оголосила 2009 рік Роком Марії Примаченко.
Виставку можна відвідувати до 6 квітня. Організаторами виставки є Національний центр культури і Міністерство культури та національної спадщини у співпраці з порталом Presto.pl.
РАР/Л.І.