Велика або Страсна п’ятниця, тобто другий день Пасхального Тридення, у польській традиції вважається днем скорботи. Як розповідає Ельжбєта Осінська-Касса з Національного інституту культури та спадщини села, колись цього дня жителі села поводилися вдома наче після смерті близької людини.
«На знак скорботи зупиняли годинники, закривали дзеркала і говорили стишеним голосим. Цього дня до сходу сонця належало обмитися холодною проточною водою, щоб запобігти різним хворобам шкіри. Обмивання супроводжували молитви до ран Ісуса Христа», — пояснила етнографка.
Якщо хтось не мав доступу до річки або струмка, тоді міг обмитися водою з миски, в яку опускали монети, що мало гарантувати здоров’я та багатство на весь рік. Попри те, що Страсна п’ятниця була днем тиші та добровільної відмови від задоволень, у деяких регіонах були й веселі акценти.
«Наприклад, у Великопольщі одним із обрядів була колись забава хлопців, що полягала у вішанні страви — журу та оселедця — на знак того, що закінчується Великий піст і, врешті-решт, можна буде дозволити собі з’їсти щось інше, йшлося передусім про м’ясо та солодощі», — додала Ельжбєта Осінська-Касса.
У Страсну п’ятницю не можна було нічого позичати, бо вважалося, що тоді щастя тікає з дому. Цього дня також віщували, якою буде погода та врожай на весь рік.
IAR/Н.Б.