Вже наприкінці 2021 року у ЗМІ та дипломатичних колах домінуючою була тема скупчення російських військ біля кордону з Україною, а також ескалації загроз і підривної діяльності, спрямованої проти України. Про масове скупчення військової техніки російської федерації свідчили, зокрема, супутникові знімки.
У зв’язку з цим питання безпеки стало ключовим не лише для України, а й у зовнішньополітичному порядку денному Європейського Союзу, особливо для країн, що межують з росією.
«Ми повинні залишатися непохитними та одностайними в нашій відповіді, а також зміцнити нашу власну безпекову та оборонну політику. На карту поставлено принципи, на яких ґрунтується європейський безпековий порядок», — такі слова можна було почути від голови європейської дипломатії Жозепа Борреля, якого цитує Представництво Європейського Союзу в Україні.
Повномасштабна збройна агресія росії проти України триває вже понад 440 днів. Тож питання безпеки не втрачає своєї актуальності.
Про майбутнє Європи у світлі сьогоднішніх подій 11 травня 2023 року в рамках Тижня Європи у Посольстві Королівства Швеції у Республіці Польща розмовляли Посол Швеції Стефан Ґульґрен і Посол України Василь Зварич.
Після дискусії Польське радіо для України поспілкувалося з українським дипломатом.
Пане посол, ми перебуваємо у Посольстві Швеції у Республіці Польща. Як відомо, влітку 2022 року на саміті НАТО у Мадриді Швецію та Фінляндію запросили приєднатися до Північноатлантичного альянсу, а у квітні 2023 року Фінляндія вже офіційно стала 31-ю країною-членом НАТО. На вашу думку, якби Швеція та Фінляндія виявили бажання долучитися до Північноатлантичного альянсу у 2014 році, чи почалася б ця повномасштабна війна росії проти України?
– Я скажу навіть більше: якби члени Альянсу реалізували положення Будапештського меморандуму, і якби Україна була прийнята до НАТО ще швидше, то, очевидно, що не було б цієї російської агресії ще у 2014 році. Росія насправді боїться сильних країн, вона боїться сили. І, якби Україна вже тоді була в НАТО, то відповідно Росія б двічі, тричі подумала, щоби не зробити того, що вона зробила зараз. Тому ми вважаємо, що членство України в НАТО є гарантією для нашої безпеки. Але не тільки для нашої, тому що це є гарантією безпеки всього трансатлантичного простору, оскільки в такий спосіб, коли ми єдині, як члени НАТО, то ми сильніші, а відповідно ми можемо, скажімо, бути більш ефективними в протистоянні будь-яким спробам з боку Кремля вчиняти такі злочини, які Росія вчиняє зараз.
Пане посол, ви згадали про гарантії безпеки. Наскільки відомо, вже незабаром, у липні 2023 року, відбудеться саміт Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі. Тож, на вашу думку, чи може Україна сподіватися конкретних рішень щодо гарантій безпеки? Якщо так, то в якій формі можуть бути ці гарантії?
– Я вважаю, що Україна заслуговує на членство у НАТО, тобто фактично ми можемо вже вважати себе членами НАТО, оскільки зараз Україна зі зброєю в руках, яку отримує від країн-членів НАТО, протистоїть російському агресору. Ми (Україна, – ред.) є важливим контрибутором у загальноєвропейську, трансатлантичну безпеку вже зараз. Тому особисто для мене є зрозумілим, що питання членства України в НАТО є питанням часу. Звісно, поки триває ця повномасштабна російська агресія, ми є реалістами та усвідомлюємо, що країнам-членам Альянсу буде важко ухвалити одностайне рішення про приєднання України до Альянсу. Натомість ми очікуємо, — і ми вважаємо, що це очікування є справедливим, — щоби на саміті НАТО у Вільнюсі ми отримали формальну відповідь на нашу заяву на членство в НАТО, оскільки ми її склали офіційно. Тож відповідно країни Альянсу мали б дати нам офіційну відповідь. Ми сподіваємося, що в цій відповіді можуть міститися чіткі речі, чіткі параметри часу отримання майбутнього членства в НАТО, тобто ми сподіваємося, що буде прописана чітка процедура. Ми вважаємо, що в такій пришвидшеній процедурі, як це зробила Фінляндія, і, очевидно, що також стане членом НАТО Швеція, Україна також може пройти цей шлях. Ми не потребуємо зараз плану дій щодо членства, оскільки ми можемо стати членами НАТО і без цього плану. Тому, я думаю, ми будемо членами НАТО однозначно, і це буде в інтересах не тільки України, а й всієї трансатлантичної спільноти. А до моменту, поки ми не отримаємо членства у НАТО, звісно, ми просимо наших партнерів надати Україні гарантії безпеки. Ці гарантії безпеки покликані зупинити будь-які навіть наміри російського агресора чи Кремля — хто би там не був у цей час в Кремлі — повтори те, що вони зробили зараз.
Пане посол, я слідкую за вашою сторінкою у соцмережах, і в одному з дописів ви писали про те, що 11 травня директорка Бюро закордонних справ Канцелярії Сейму Республіки Польща Наталія Банк передала вам офіційно завірені копії резолюцій польського Сейму, які були ухвалені на підтримку України: починаючи документом 2006 року про вшанування жертв Голодомору в Україні та закінчуючи документом вже 2023 року про створення Спеціального Трибуналу щодо злочину агресії проти України.
За рік широкомасштабної війни ставлення до України у світі, безумовно, змінилося. Змінилося бачення того, якою насправді є Україна. Однак все ж таки, як мені здається, досі є країни, де обізнаність щодо ситуації в Україні не є на високому рівні, або ж де росія поширює свою дезінформацію, пропаганду. Так би мовити, свою правду.
Пане посол, на вашу думку, чи повинна Україна вести, можливо, більш інтенсивну дипломатичну діяльність в таких країнах, як, наприклад, Південна Африка?
– Я вважаю, що Україна веде максимально активну діяльність, зокрема на інформаційному полі. І в принципі було б важко знайти країну, яка не розуміє, що відбувається. Є, наприклад, низка країн, які розуміють, що відбувається, але не можуть собі дозволити відверто про це сказати, тому що, на жаль, почувають певну залежність від Росії. Але, чесно кажучи, рівень обізнаності щодо ситуації, спровокованої Росією в Україні, є високим. Це не означає, що ми повинні зупинятися. Це лише надихає нас на подальші зусилля, і ми будемо далі це робити. Ми бачимо, наскільки є зараз активним міністр закордонних справ України, який подорожує і по країнах Африки, і по країнах Латинської Америки. Це також є реалізацією тих завдань, які ставить перед нами президент України — максимально поширювати інформацію про те, що відбувається. І не тільки поширювати, але й залучати нових союзників на свій бік. Світ нарешті має зрозуміти, що безпека кожної країни світу базується на гарантії дотримання міжнародного права. Якщо якась з країн порушує це міжнародне право, то вона ставить під небезпеку інші країни, незалежно від того, де вони знаходяться: чи в Африці, чи у Латинській Америці. Тим паче те, що зараз робить Росія, це фактично колоніальна політика, досвід якої в своїй історії отримали з боку інших країн країни Африки. Для них це також зрозуміла категорія понять. Тому я більш ніж переконаний у тому, що ми робимо все дуже правильно, ми проводимо дуже активну політику і ми бачимо, що російська пропаганда все ж таки програє, тому що світ побачив, хто говорить правду.
Графіті на стінах будинку Посольства Королівства Швеції у Республіці Польща, Варшава Фото: Khrystyna Pichkur
Коли йдеться про Швецію, для якої процес вступу до Північноатлантичного альянсу триває, варто сказати, що країна активно перевіряє свою здатність захищатися від будь-якої потенційної загрози.
Так, наприклад, з 17 квітня до 11 травня у Швеції відбувалися навчання «Аврора 23» за участю 26 тисяч військовослужбовців зі Швеції та різних країн-членів НАТО, включаючи Польщу, Естонію, Фінляндію, Німеччину, Латвію, Литву, Норвегію, Португалію, Велику Британію та Сполучені Штати.
Запрошуємо почути розмову у доданому звуковому файлі!
Офіційна сторінка Представництва ЄС в Україні, прес-матеріал НАТО/Христина Пічкур
