Відтворення України в її історичній структурі потребує експертної підтримки, спеціалізованого персоналу та розуміння того, що це процес, який потребує часу та великих фінансових витрат, заявила директорка польського Національного інституту спадщини Катажина Залясінська на неформальному засіданні Ради Безпеки ООН.
Неформальна зустріч членів Ради Безпеки (так званий формат Арріа) відбулася в п'ятницю за ініціативи Польщі, Албанії та України. Вона була присвячена знищенням у сфері культурної спадщини в Україні, спричиненим агресією Росії.
Як повідомили в Міністерстві культури, під час зустрічі директорка Національного інституту спадщини Польщі Катажина Залясінська наголосила, що «крім матеріальної підтримки сфери культури в Україні, ми вже маємо працювати над механізмом допомоги у відбудові». Вона зазначила, що «значною мірою принципи та масштаби цієї діяльності були викладені в офіційному документі ЮНЕСКО 2018 року – Варшавській рекомендації щодо відбудови та реконструкції культурної спадщини».
«Цей документ містить не лише практичні вказівки, а й посилює підхід до відбудови як соціального процесу. Виклик відбудови України в її історичній структурі потребує експертної підтримки, потребує спеціалізованих кадрів, але перш за все вимагає розуміння того, що це процес, який потребує часу та великих фінансових витрат», – наголосила директорка Національного інституту спадщини.
У зустрічі також взяли участь: Одрі Азуле – генеральний директор ЮНЕСКО, посол Польщі в ООН Кшиштоф Щерський, Феріт Ходжа – представник Албанії в ООН, Сергій Кислиця – представник України в ООН, Тереза Патрісіо – президент Міжнародного комітету ICOMOS.
У Міністерстві культури та національної спадщини наголосили, що метою зустрічі було «представлення міжнародній спільноті масштабів втрат, яких зазнала Україна у сфері культурної спадщини, розробка методів документування російських злочинів проти української культури та розробка методів допомоги пам’яткам і творам матеріальної культури, що знаходяться під загрозою зникнення, установами ООН і державами-членами організації».
«Знищення культурної спадщини України є невід'ємним елементом військових дій, свідомо обраних Росією. Російська Федерація порушує принципи, закріплені в Статуті ООН і Резолюції Ради Безпеки ООН 2347 (2017), а також усі основні акти міжнародного права, в тому числі пов'язані з охороною культурної спадщини», - йдеться в повідомленні Мінкультури.
Наголошено, що «у зв’язку з продовженням російської агресії проти України існують послідовні докази можливих порушень міжнародного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року, Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 року, Конвенції про заходи щодо заборони та запобігання незаконному імпорту, експорту та передачі права власності на культурні цінності, а також нормативних актів, пов’язаних з охороною документальної спадщини». Резолюція Ради Безпеки 2017 року визнала, що навмисне знищення або привласнення культурних цінностей за певних обставин може становити воєнний злочин.
«Зі зростанням кількості випадків незаконного, навмисного та широко поширеного знищення культурної спадщини в Україні існує потреба та зобов’язання належним чином повідомляти та документувати ці злочини», – заявили в Міністерстві культури та національної спадщини Польщі.
Станом на 4 липня ЮНЕСКО підтвердила знищення 157 об'єктів з початку війни - 71 релігійного об'єкта, 12 музеїв, 30 пам'ятників, 21 будівлі для культурної діяльності, 16 пам'ятників і 7 бібліотек. Серйозні пошкодження зафіксовано у Харкові, який є креативним містом ЮНЕСКО у сфері музики, та в історичному центрі Чернігова, який внесений до Українського інформаційного списку та кандидата до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як зазначається, польський уряд і Міністерство культури підтримують Україну в охороні матеріальних культурних цінностей і пам’яток, з перших днів російської агресії організовують допомогу, а з ініціативи віцепрем’єр-міністра, міністра культури і національної спадщини Пьотра Ґлінського у Національному інституті спадщини організований Центр допомоги культурі в Україні, основним завданням якого є координація допомоги музеям, бібліотекам, архівам, театрам та іншим культурним установам.
«Центр вже допомагає понад 100 українським закладам культури. Наразі в Україну відправлено кілька десятків транспортів з матеріалами для охорони пам’яток і музейних об’єктів. Готується ще 50 транспортів», - повідомили в ньому.
PAP/Т.А.