Із так званою Великодньою колядою в ґміні Баранів, що у Люблінському воєводстві, ходили ще кількадесят років тому. Це один із регіональних звичаїв Великоднього понеділка.
«Дівчата колядували окремо, хлопці окремо», — пояснює Катажина Адамовська-Кейн з бібліотеки в Пулавах.
«Хлопці ходили з маленьким розп’яттям, оздобленим квітами з паперу або іншими невеликими прикрасами. Один з хлопців ніс миску зі свяченою водою і кропило. Хлопці ходили від хати до хати, кропили водою, благословили господарів, співали релігійні пісні. У відповідь хлопці отримували від господарів дарунки, а дівчата в той час починали похід з гагілкою, тобто з галузкою, оздобленою квітами кольоровим папером та пазлітками», — додає Катажина Адамовська-Кейн.
Великодній понеділок у польській традиції також відомий як Śmigus-Dyngus або Мокрий понеділок. Заведено, що в цей день жартома можна обливати водою, щоправда, в міру — друзів і навіть незнайомих людей.
Цей звичай символізує очищення, радість весни та перші ознаки розквіту природи. В даний час він дуже популярний серед дітей і підлітків. За старопольськими звичаями, на другий день Великодня обливали водою в основному незаміжніх дівчат, як правило, на знак інтересу та прихованої любові.
IAR/Д.Н.