Рівно 79 років тому командувачі Варшавського повстання на чолі з генералом Тадеушем «Буром» Коморовським підписали акт про капітуляцію Варшавського повстання. Без допомоги союзників, за байдужості Червоної армії, що стояла по інший бік Вісли, через брак зброї, боєприпасів і продовольства Варшаві довелося капітулювати після 63 днів боїв.
«Варшавське повстання спалахнуло 1 серпня 1944 року. Командувачі припускали, що незабаром радянські війська увійдуть до Варшави та допоможуть розгромити німців у столиці. Цього, однак, не сталося, тому повстання не мало шансів на успіх», — каже історикиня Катажина Утрацька з Музею Варшавського повстання.
«Повстання мало тривати 2-3 дні, а натомість тривало 63 дні. Весь цей час повстанці чекали на допомогу ззовні — без неї шансів перемогти ворога не було. На жаль, ця допомога не надійшла. Звичайно, союзники скидали зброю та боєприпаси, однак, цього було недостатньо. Ні зброї, ні їжі, ні води, ні ліків, багато втрат... Все це призвело до рішення припинити бойові дії», — розповідає фахівчиня.
Сталін також не погоджувався на те, щоби західні літаки використовували аеропорти Червоної армії, тому польоти над Варшавою були дуже небезпечними та спричиняли численні втрати.
«Сталін руками німців хотів знищити польський рух опору, який не погоджувався на комуністичне панування в Польщі. Протягом двох місяців боїв союзники не змогли змусити СРСР допомогти повстанню, яке відбувалося на протилежному боці Вісли», – пояснює історик, доктор Шимон Нєдзеля з Музею Варшавського повстання.
Німці вирішили повністю знищити Варшаву, а її жителів убити чи вигнати. Як наголошує доктор Нєдзеля, йшлося не лише про знищення міста, але й цілого народу.
Через 63 дні повстання зазнало краху. Унаслідок боїв і німецьких злочинів загинуло 150-180 тисяч осіб, зокрема 15-18 тисяч солдатів.
IAR/Х.П.