Українська Служба

Злочини Москви на окупованих територіях, а на тлі інтриги між Меркель та Путіном

08.01.2021 17:21
Постанову Міжнародного кримінального суду про те, що злочини, вчинені найманцями Путіна на українських територіях, можуть бути повноцінно розслідувані, прокоментував доктор Єжи Тарґальський
Аудіо
  • Злочини РФ на окупованих територіях та інтриги Меркель із Путіном
Dr Jerzy Targalski
Dr Jerzy Targalski PR24

На території окупованого військами Путіна Донбасу та Криму найманці Російської Федерації вчинили воєнні злочини та злочини проти людяності. У грудні під час візиту заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова до Гааґи та зустрічі із прокурором Міжнародного Кримінального Суду – Фату Бенсудою, стало відомо, що найбільш авторитетна установа в світі, яка займається вивченням злочинів проти людяності, завершила попереднє розслідування. Внаслідок роботи прокурорів Міжнародного трибуналу злочини, вчинені найманцями Путіна на українських територіях, можуть бути повноцінно розслідувані.

Рішення Міжнародного кримінального суду помітили також польські оглядачі. Слідкування польських політологів за злочинами російських військ у сучасній Україні не дивує, оскільки поляки дуже добре пам’ятають історичні факти періоду ІІ світової війни, коли сатрапи в російських уніформах навесні 1940-го року пострілом у потилицю розстріляли кілька тисяч громадян Республіки Польща. Згодом ці вбивства записано в історії як Катинський злочин. 10 квітня 2010 року, в честь пам’яті про жертви наказів Сталіна, президент Лєх Качинський подався до Катині, але його літак розбився під Смоленськом. Апарат Путіна по нинішній день не хоче повернути уламків літака, що чинить ретельне вивчення причин катастрофи по суті неможливим, тобто Росія намагається приховати справжні причини найбільшої трагедії післявоєнної Польщі.

У час Путіна, як і в епоху Сталіна, деякі російські публіцисти намагаються перекласти вину за злочини проти людяності на інших. Рішення Міжнародного кримінального суду в справі російського вторгнення в Україну значно ускладнить завдання російським пропагандистським структурам.

Журналістка Дорота Каня на хвилях Польського радіо 24 постанову Гаазького трибуналу визнала приємною несподіванкою, оскільки Україна склала позов до цієї установи зразу після вчинення російськими військами перших злочинів. Ось як рішення Міжнародного кримінального суду в інтерв’ю для Польського радіо прокоментував політолог, доктор Єжи Тарґальський.

– Скажімо, що постанова несподівана, бо Гаазький трибунал прийняв її щойно тепер, а  Україна подала позов ще у 2015 році. Підготовчі процедури стільки тривали і треба поставити запитання, чому якраз тепер, адже підготовчі провадження могли тривати й далі. Думаю, що це в рамках ускладнення відносин між канцлеркою Анґелою Меркель та Владіміром Путіном. Анґела Меркель після справи Навального прийняла більш тверду позицію. На це Путін відповів злосливим запрошенням до Кремля радикально проросійського представника у радикально проросійській партії AfD – Альтернатива для Німеччини. Гадаю, це елемент гри між Анґелою Меркель та Путіном, взаємної злоби. І все.

Доктор Тарґальський не сумнівається, що російські війська та їхні найманці чинили злочини на окупованих територіях України. Проте залишається запитання, чи світ відважиться це проголосити.

– Який буде результат постанови – побачимо. Якщо почнуть збирати свідчення і слідство проходитиме своїм ходом, то це буде дуже великий програш Росії. Факт, що в Криму та на Донбасі були злочини проти людяності, не викликає сумніву. Залишається питання, чи міжнародні органи матимуть відвагу їх підтвердити.

Доктор Таргальський вбачає злобні інтриги у відносинах між канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель та Путіном, які мають вплив на рішення міжнародних установ, проте вказує також на подальшу активність Росії у будові Nord Stream 2 – газопроводу до Німеччини в обхід території Польщі та України.

– Якщо йдеться про Nord Stream 2, то росіяни зі свого боку прокладають останній відрізок довжиною в 75 кілометрів, користуючись міжнародним заколотом. США не можуть займатися міжнародним становищем, бо мають внутрішню кризу – дуже потужну. Москва намагається скористатися таким становищем. Зате, яким буде остаточне завершення проєкту, то ми ще не знаємо, бо тепер російська фірма прокладає газопровід. Досі не вміла цього робити і робили це західні фірми – ліпше підготовані технологічно.

Редакторка Дорота Каня добачає аберацію у відносинах між Берліном та Москвою: у грудні лідери Європейського Союзу, де Німеччина відіграє провідну роль, вирішили продовжити санкції, накладені на Росію. Міжнародний трибунал у Гаазі почне слідство у справі злочинів проти людства, а все ж таки, попри спротив США та Польщі, партнерів Німеччини в НАТО та ЄС, будівництво Nord Stream 2, яке порушує принцип європейської енергетичної солідарності, продовжується. Доктор Тарґальський називає це «суворою дружбою» канцлерки Меркель та Путіна:

– Саме в цьому полягає «сувора дружба» між Меркель та Путіном. Вони особисто одне одного ненавидять і в справах дещо дрібніших, якщо можуть заподіяти одне одному шкоду, то це роблять. Проте загалом надалі діє стратегія Бісмарка, тобто німецько-російського співробітництва.

Доктор Тарґальський вважає, що тісні взаємини Берліна та Москви продовжуватимуться.

– Для Росії співробітництво з Німеччиною абсолютно необхідне. З точки зору Німеччини воно бажане, і не може бути мови про його завершення. Лише у деяких сферах вона може це обмежити. Як я кажу, тепер Nord Stream 2 прокладають російські фірми, але якщо вже качатимуть ним газ, то це відбудеться в рамках угоди з німцями. Саме такою є політика Анґели Меркель, яка хоче перевиховувати Путіна. Звісно, нічого з цього не буде, але це її стратегія – така двополюсна: тут копаємо одне одного під столом, але загалом співпрацюємо.

Коли Міжнародний Гаазький трибунал почне допитувати винних у злочинах проти людяності на окупованих режимом Путіна територіях Криму та Донецька, а міжнародні ЗМІ широко це висвітлюватимуть, сумнівний останніми роками авторитет міжнародних установ, відповідальних за права людини, може повільно зростати. Продовження пасивності таких органів призведе до подальшого занепаду віри потерпілих у основні принципи міжнародного закону.

Андрій Рибалт