22 січня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький заявив про можливість створення міжнародної коаліції з допомоги Україні сучасними танками, якщо Німеччина відмовиться поставити Києву танки Leopard. 19 січня Міністри оборони 9 країн Європи підписали Талліннську декларацію з постачання Україні танків, важкої артилерії, засобів протиповітряної й протиракетної оборони та бойових машин піхоти. Українські аналітики прогнозують, що ці зусилля стануть основою створення в повоєнній Європі нового політичного союзу у складі України, Польщі, Литви й Британії, або й ширшого кола держав.
Успішне чергове засідання держав групи Rammstein з масштабного надання Україні наступального озброєння було затьмарене неготовністю офіційного Берліна дозволити постачання Україні німецьких танків Leopard. Польща не має наміру пасивно спостерігати за тим, як «Україна спливає кров'ю», а Україна і Європа виграють цю війну — «з Німеччиною або без», — заявив за підсумками цього форуму голова польського уряду Матеуш Моравєцький. Він не виключив, що вирішальну роль озброєння України відіграє нова міжнародна коаліція. Раніше глави оборонних відомств Польщі, Чехії, Словаччини, Естонії, Литви, Латвії, Данії, Голландії й Великої Британії підписали «Талліннську декларацію» зі «стратегічного сплеску» глобальної підтримки й збройної допомоги Україні. Ці події свідчать про зародження нового політичного блоку в Європі, який набере остаточних обрисів по завершенні російсько-української війни, вважають українські експерти. Так, кандидат філософських наук Валентин Гладких переконаний, що чотирикутник Україна-Польща-Литва-Велика Британія наразі складається на основі об'єднання зусиль з воєннотехнічної допомоги Україні, але має потенціал для перетворення в політико-економічний альянс:
— Є певні інтереси і в одних, і в інших. Є певні загрози й виклики для одних і інших. На цей час, це утворення, швидше за все, буде виконувати військово-політичні задачі. Але в перспективі я схильний думати, що воно буде функціонувати, як своєрідний кластер в межах об'єднаної Європи.
На вокзалі в Перемишлі, куди від початку російської повномасштабної агресії прибуває значна частина українських біженців, стоїть синьожовтий транспарант із надписом: «Тут ви в безпеці!». По цілій Польщі розгорнуті пункти прийому українських громадян. Литва і Британія також охоче приймають біженців з України, хоча й не так багато, як Польща. І всі ці держави є найактивнішими у справі озброєння України для відбиття російської агресії. Політичний експерт Костянтин Матвієнко заявив, що це є наслідком вже наявних стосунків між чотирма країнами, що виникли задовго до нинішньої війни, яка стала лише поштовхом до їхньої активізації:
— У нас природні стосунки, ця війна їх лише поглибила. За рахунок того, що величезну кількість громадян України поляки прийняли на своїй території, ці громадянин вже стали частиною не лише польської сучасної економіки, але й соціальних процесів. Відповідно, ми з ними виглядаємо, як значною мірою спільний ринок. Передусім, спільний ринок праці. В умовах повоєнного відновлення для поляків для польських фірм тут буде дуже і дуже багато роботи. А в Британії живе і велика кількість українців, і велика кількість поляків, і велика кількість литовців. Але Британія — це ще й величезний міжнародний авторитет. Це член Ради Безпеки Організації об'єднаних націй. А з іншого боку, це країна, яка вийшла з Європейського Союзу і виступає як окремий суб'єкт. Як один з головних військово-політичних партнерів Сполучених Штатів. Литва має величезне символічне значення. Те, як литовські громадяни й литовський народ поставилися до агресії Російської Федерації, як максимально старалися литовці нам допомагати свідчить про те, що Литва для нас є дуже і дуже важливим партнером. Річ Посполита, яка була свого часу найбільшою за територією і населенням країна Європи, залишила величезний слід в наших культурах: в польській, литовській і в українській.
Культурна, історична й економічна близькість України, Польщі, Литви й Великої Британії робить ці держави щонайменше зрозумілими одні для одних, на відміну від вельми туманного уявлення про сучасну Україну таких країн, як Італія чи Франція, нагадав своєю чергою політолог Олег Саакян. Він вважає зближення з Україною Польщі, Литви й Британії цілком природним процесом, з огляду на нинішню роль Києва, як щита європейської цивілізації проти російської експансії:
— Для Британії, як для імперії, Україна зрозуміла. Для поляків і литовців — так само ми є зрозумілі. Україна для них є об'єднавчим питанням через безпекові загрози, через наявність єдиного безпекового, соціокультурного, економічного простору. Україна, в її сьогоднішній ролі захисника європейського простору, захисника ліберальної демократії, в самій ідеї боротьби з авторитариою Росією, вже є сама по собі суб'єктом, який об'єднує. Друге: повоєнна відбудова і геоекономіка. Відкриється шалений ринок, починаючи від ринку відновлення і розбудови, а також ринок копалин. В нас недовикористаний потенціал видобутку газу і нафти, рідкоземельних металів і багатьох елементів, що необхідні для європейського ринку, європейської виробничої кооперації. Це те, що зараз закуповується в Китаї, в Росії, на ринках Африки й Індії. Британія в цьому випадку виступає агентом для виходу на міжнародні ринки капіталу, на геополітичний рівень Туди, куди зараз і Литва, і Польща, і Україна самостійно не зможуть вийти. Литва для нас забезпечує скандинавський вектор. І тут одразу об'єднуються балтійські країни. Тобто, в цьому об'єднані ми можемо чітко виписувати свою роль для Північної Європи. Польща — це Центральна Європа, це шлях на Німеччину, це шлях на Центрально-Європейські країни. Це те, де поляки вже свої, а ми поки що не свої. Але для поляків ми свої. Такі союзи і кооперації можуть бути інструментом для того, щоб виходити назовні, щоб просувати себе через кооперацію на інші ринки — безпекові, культурні, економічні, геополітичні.
Водночас всі експерти згідні зі тим, що повоєнна кооперація України в межах польсько-литовсько-британського чотирикутника вимагає від Києва значних зусиль і великої роботи з адаптації до норм і правил цивілізованого світу. Серед проблем, які належить вирішити, аналітики називають перебудову розвиненої системи залізниць в Україні на європейський стандарт колій, входження у фінансову систему за допомогою електронного обігу грошей. Вже зараз, на думку Костянтина Матвієнка, Україні слід починати перехід на єдині митні правила і споріднювати стандарти освіти для молоді з європейськими стандартами. Найбільшого розвитку в геополітичному чотирикутнику вже набула практика дистанційної роботи, коли українці мають можливість працювати на польських, литовських та британських підприємствах, залишаючись жити у своїх містах і селах. Про перші ознаки геополітичного альянсу України Польщі й Британії в Києві, Варшаві й Лондоні заговорили ще рік тому. Наразі йдеться про посилення цих зв'язків і розширення майбутнього альянсу.
Вільгельм Смоляк
