Журналіст Міхал Рахонь та історик Славомір Ценцкєвіч, на суспільному телебаченні TVP, на основі документів з польських та світових архівів, зробили серіал про політику Дональда Туска та Радослава Сікорського під заголовком Reset - «Перезавантаження».
Документальна стрічка показує, як в роках 2007-2015 уряд Дональда Туска піпорядкував польську політику інтересам Москви, й навіть після замаху в Смоленську у 2010 та анексії українського Криму в 2014, панове Туск та Сікорський надалі наполегливо споглядали у напрямку співробітництва з Москвою, а то й силовим комплексом путіна. Тезиси телевізійного документального серіалу Міхала Рахоня й Славоміра Ценцкєвіча обґрунтовані на вірогідних документах, архівних записах та інтерв’ю з жертвами операцій спецслужб режиму путіна, серед іншого з Ахметом Закаєвом та Юрієм Фельштинським – нині вони перебувають у Великобританії.
Фільм «Reset» починається із архівних записів слів Дональда Туска - після його перемоги на виборах у 2007 році - про плани податися з першим візитом не до Києва, але до Москви:
«Я надіюся, що на мій майбутній візит очікує не лише преса. Я не поїду туди лише на прес-конференцію. Не лише від сподівань російської преси все залежить. Але не приховую, що серед іншого зустріч, про яку я згадав - міністрів закордонних справ, яка відбудеться, серед іншого, 6 грудня в Брюсселі, вона наблизить дату взаємних візитів, також мого візиту до Москви. Я дуже хочу, щоб це відбулося швидко».
6 грудня 2007 року соратник Туска - Радослав Сікорський зустрівся з соратником путіна – Лавровим, а опісля Сікорський заявив:
«Ми встановили знесення блокади діалогу на різних рівнях. Пан міністр передав запрошення президента владіміра путіна для прем’єра Дональда Туска».
Журналіст Міхал Рахонь у фільмі «Reset» - «Перезавантаження» підкреслив, що саме вже зустріч Сікорський-Лавров стала зламом у пріоритетах зовнішньої політики Варшави.
«Підготовка до цього візиту почалася на повних обертах, й принаймні формально ведено її у польському відомстві закордонних справ. Саме тут, у відомстві закордонних справ, до візиту Дональда Туска до Москви готували перші документи, що становили ідеологічну підставу нової філософії відносин між Республікою Польща та російською федерацією – RESETU – ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ між Польщею та росією. Опісля, ці документи обговорювали на засіданнях уряду, який очолював Дональд Туск, а їх виготовляли в будинку відомства закордонних справ під керівництвом міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Наприкінці 2007 року, у грудні, на замовлення написано документ, який є своєрідною ідеологічною підставою, концепцією того, як формуватимуться відносини між Польщею та російською федерацією в новій епосі, а тоді вона почалася. Тезиси на переговори міністра закордонних справ – Радослава Сікорського з Серґєйом Лавровим, а серед них документ, який описуватиме нові відносини між нашими державами. В документі читаємо про захоплення, зацікавлення росіян поляками, поляків росіянами».
Прем’єра серіалу Перезавантаження співпала з роботою над заснуванням парламентської комісії, яка вивчатиме впливи російської аґентури на питання безпеки Польщі в роках 2007-2022. Опозиція, разом із деякими осередками за кордоном, намагається всякими методами блокувати заснування комісії, або її лайливими твердженнями очорнити. Українським спецслужбам варто аналізувати, які політики, журналісти та тзв. експерти вже в Україні почали процес очорнення комісії польського парламенту з питань дерашизації. Наприклад сайт «Українська Правда» дерашизаційний закон називає законом антитуск, а не антипутін. Якби засновник «Української Правди» Ґеорґій Ґонґадзе, з яким я мав честь познайомитися наприкінці 90-тих на телеканалі СТБ та Радіостанції Континент Сергія Шолоха у Києві, прочитав на рідному сайті такі однобокі тексти спрямовані на захист інтересів російської аґентури в сусідній Польщі, то зчинив би чималий кіпіш в редакції, не менший від цього, який зчиняв на радіостанції Континент за спілкування між журналістами російською, а не українською мовою.
Речник уряду – Пйотр Мюллер в ході роботи над законом про вивчення російських впливів в Польщі нагадав причини протестів проти її формування та роботи.
«Пан Дональд Туск у 2007 році твердив, що: ,,Вони хочуть діалогу з росією такою, якою вона є’’. У 2008 році вони хотіли, щоб росія стала більш вагомим партнером ніж досі була в контексті економічному, політичному, але також й безпеки. Також у 2008 році Дональд Туск насамперед відвідав Москву, а щойно потім поїхав до Києва. У час візиту до Москви російська газета називала Дональда Туска ,,Нашою людиною в Варшаві’’. У 2009 році Дональд Туск прогулювався по своєму улюбленому пірсі у Сопоті разом з владміром путіним, там вони обіймалися. У 2014 році, після анексії Криму, після того, як вже кожен бачив поведінку росії, Дональд Туск бажав, що б Польща не була: ,,державою агресивної антиросійської концепції’’».
Факти, про які згадав речник Мюллер, шокують кожного оглядача обізнаного із варварськими методами діяльності спецслужб путіна. Один із героїв фільму Рахоня та Ценцкєвіча – Ахмет Закаєв – лідер невизнаної Чеченьської Республіки Ічкерії, нагадав, що путін діє за принципом фізичного знищення кожного критика його режиму в любій точці світу. Може саме страх й жадність мотивували Туска та Сікорського, коли вони приймали рішення перезавантажити відносини з варварською росією.
Говорить Міхал Рахонь:
«По-перше закон, про який каже Ахмет Закаєв. Той закон має свій прототип в сталінському законі. Нам треба задуматися, що у нашій дійсності з цього виникає – кожен, хто критикує російську федерацію, відповідно цього права ухваленого за присутності людей Заходу, визнається терористом. Й, кожного терориста – це другий закон - можна вбити в любому місці світу. Подумаймо, що виникає з цього способу мислення? А говорить це не будь-хто. Говорить це прем’єр Вільної Чеченської Республіки Ічкерії – народу, триста тисяч якого було вбито злочинною машиною конкретної людини – путіна».
Професор Славомір Ценцкєвіч каже, що фільм «Перезавантаження» показує також наскільки Дональд Туск підпорядкував політику Варшави інтересам Берліна та Парижа, а вони охоче впродовж понад двадцяти років вели політику «бізнес як звичайно» з Гітлером нашої доби.
«Завжди, коли Дональд Туск казав про політику Польщі щодо росії, твердив, що не може вона, на будь якому рівні, виходити поза те, що у цьому концерті суперпотуг Європейська Унія стосовно росії робить й мислить. Можна сказати навіть іншими словами – рівень антиросійськості Польщі, чи польської політики був залежним від того, на якому рівні він опинився на даний момент в Берліні, Парижі, чи у будь-якій іншій столиці, яка представляла Європейську Унії в рамках президентства.
Головний редактор видання «Gazeta Polska» – Томаш Сакєвіч на телеканалі суспільного мовника після прем’єри фільму Рахоня та Ценцкєвіча висловив думку, що команда Туска та Сікорського виконувала всі забаганки команди путіна.
«Польща домовилася з росією, але домовилася таким чином, що просто виконає її бажання. А водночас путін зберігав потужні впливи, й в Італії, й у Франції, у ряді інших країн. Тоді проросійську Європу міг очолити тільки проросійський політик. Треба сказати, що Дональд Туск виконував задачу пророросійськості взірцево».
Журналіст Якуб Мацєєвський звернув увагу, що вже триває кампанія проти фільму «Перезавантаження», який дуже невигідний захисникам російських впливів по всьому світі.
«Вже та сторона – тусково-ліберальна, вже пацифікує своїх виборців перед серіалом ,,Перезавантаження’’, вже авторів фільму намагаються закрити в такому зображенні – а це люди Права і справедливості, не треба їх брати до уваги, намагаються застосувати таку ,,вакцину’’. Тимчасом, якщо попередження перед російською загрозою можна закрити у кадрі – прихильник Права і справедливості, то це вже дуже небезпечне. Я був 170 днів на війні в Україні. На основі моїх зустрічей з офіцерами української армії, бійцями, звичайними людьми треба прямо сказати – українці вдячні Польщі та полякам».
Фільм «Перезавантаження» показує правду про ницість людей, які разом з путіном, по-через згоду на його диктат, несуть відповідальність за драму Чечні, Грузії, білоруської опозиції, а нині України. Саме тому, Дональд Туск та Радослав Сікорський, не лише в Польщі, але по цілому світі вже організують кампанію очорнення документальної стрічки Міхала Рахоня та Славоміра Ценцкєвіча. Наприкінці документальної стрічки можна прочитати, що він зроблений в честь пам’яті жертв замаху під Смоленськом 10 квітня 2010 року.
Запрошую послухати передачу в доданому файлі
Андрій Рибалт
