Підтримка України західними суспільствами слабшає через втому від розв'язаної Росією загарбницької війни. Кремль прагне використати це на користь переділу геополітичних сфер впливу у світі та захоплення якомога більших площ українських територій, а також підготовки нападу на країни Євросоюзу. Зростання російського впливу в країнах Глобального півдня відбувається на тлі ослаблення позицій Заходу, що загрожує цілому світові масштабними катаклізмами, вважають українські експерти.
Україна втрачає активну підтримку західного суспільства на тлі безпрецедентного масштабу розв'язаної проти неї Росією неcпровокованої війни. Водночас західне суспільство активно співчувало кремлівському режиму після теракту у підмосковному «Крокус сіті холі». Такі суперечливі настрої на Заході зафіксував на прикладі найбільшої країни Євросоюзу, Німеччини, експерт берлінського Ініціативного центру «Європейська стійкість» Сергій Сумленний:
– Обстріли ракетами європейських міст протягом багатьох місяців із тисячами жертв – такого жодна європейська країна не знає. Абсолютно немає людей, які б таке пам'ятали. З українським болем вони можуть асоціюватись лише через раціональний аналіз. Натомість з російською травмою тут нині асоціюються на рівні емоцій. Кількість жахів в Україні нівелюється, відбувається інфляція втрат і горя. Загиблі українці перетворюються на статистику. Кількість та регулярність жахів війни Росії проти України викликає необхідність абстрагуватися. Тоді як окремо взятий теракт в Росії – те, що викликає необхідність реагування. Щоденні бомбардування Росією України… ну що тут зробиш? Краще про це взагалі не думати. Протягом 14 місяців, що минули з моменту, коли Німеччиною було ухвалено рішення про передачу Україні танків «Леопард», канцлер Шольц просував таку ідею: ситуація складна, допомогти неможливо, тому допомагати і не варто. Це була позиція і щодо ракет «Таурус», це була позиція і щодо передачі Києву іншої зброї. Ситуацію довели до того, що дедалі більше людей дивляться на це і кажуть, що все це настільки жахливо, тобто війну треба закінчувати в будь-який спосіб. І тут вже працює не співчуття до українців, а розпач та страх.
Кремль намагається використати такі настрої на Заході й подати Росію не агресором, що вчиняє геноцидну війну в центрі Європи, а жертвою тероризму. І йому це щоразу частіше вдається, зазначив директор аналітичного центру «Політика» Микола Давидюк:
– Чимало тих, хто міг би зупинити ці наративи, досить лояльно ставляться до того, що російські гроші затікають у їхні виборчі кампанії. І це не тільки ферми ботів, тролів та багатьох інших інструментів кремлівського впливу, а й фінансування кандидатів. Ми бачимо це у Франції, Німеччині, Голландії. Ми бачимо, що росіяни навіть намагаються впливати на вибори у Сполучених Штатах. На інфраструктуру дамб та збереження технічної інфраструктурної спадщини Радянського Союзу Путін витрачає менше, ніж, наприклад, на втручання в чужі вибори. І коли Україна пішла в контрнаступ, в західній пресі почали з'являтися такі заяви, як «давайте не допустимо перемоги України, бо Росія ж не може програти, бо вона ядерна держава!» Однак ніхто не каже, що така ядерна держава, як Радянський Союз, програла Афганістану. А така ядерна держава, як США, програла В'єтнаму. Путіну вигідний образ жертви тероризму. Путін користується цими настроями. І в нього часто це виходить на Заході досить вдало. Захід не завжди розуміє, як цьому протистояти демократичними інструментами. А нас часто зводять до рівня статистики. Ну, загинула там сьогодні сотня українців від російських ударів, і що? Це — статистика. А ось тероризм у Росії — це свіжа тема, давайте про це поговоримо. Російська опозиція звинувачувала нас в недостатньому співчутті жертвам у Крокусі. Але я щось не бачив черг російських опозиціонерів, які б співчували жертвам російського нічного обстрілу Херсона або Харкова, будь-якого іншого українського міста.
Цей феномен пояснив доктор філософії, керівник Групи з аналізу гібридних загроз «Українського кризового медіа-центру» Володимир Солов'ян. Він звернув увагу на те, що хоч на Заході й говорять про загрозу від російської пропаганди, рішучої протидії їй там не спостерігається:
– Інформаційно воюємо лише ми. Захід не веде інформаційну боротьбу. Він намагається дотримуватись журналістських стандартів, виваженості позицій. І Росія користується цим. Захід фактично сам надає можливість Росії проштовхувати до свого інформаційного простору її пропаганду. Західні країни, не кажучи вже про країни Глобального півдня, переповнені інтерв'ю російських політологів та посадових осіб. Однак нам слід розуміти, що Захід не готовий проактивно діяти і протистояти інформаційним ризикам, які генерує Росія проти самого Заходу, не кажучи вже про Україну. Нам важливо діяти так само як і в конвенційній війні на полі бою, такими ж асиметричними методами і застосовувати ці методи в інформаційній площині.
Російська інформаційна експансія на Заході та в країнах Глобального півдня має на меті підготувати світ до переділу сфер впливу та знищення лідерства Сполучених Штатів і Європи в світовій архітектурі безпеки, вважає віце-президент аналітичного центру «Політика» Олег Лісний. Він звинуватив Захід в інерції мислення та несприйнятті того факту, що ситуація з альянсом Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї загрожує катастрофічними наслідками для цілого світу:
– Росія продає хаос. Вона продає ненависть. Єдина терористична організація — це Російська Федерація. І вона має бути знищена. А ось Захід, наприклад, на превеликий жаль, не бачить світ після Росії. Чи хоча б світу після Путіна. Навіть у двосторонніх угодах про безпеку ми маємо гіпотетичну другу війну з Російською Федерацією. Тобто наші союзники припускають, що Російська Федерація залишиться. Це, як на мене, велика помилка. Я собі останнім часом вивів образ Росії, як маніяка. Щодня Росія коїть у нас військові злочини, і вони не припиняться, доки не буде зупинений цей маніяк. Якщо ви думатимете, що Росія — це Батьківщина Достоєвського, Пушкіна, Лермонтова та російського балету, у вас нічого не вийде. Мене просто дратує, коли наші західні колеги в оцінках і прогнозах дій Росії вживають слова «нелогічно» і «не вигідно». А чи логічно, чи вигідно було Росії нападати на Україну? Звичайно ж ні! Тому світові слід подорослішати. Якщо Захід думатиме про рейтинги, ціну на нафту, про те, щоб не дратувати Путіна, то цей світ приречений. Вісь зла вже сформована.
Усі опитані експерти закликали розглянути ці проблеми на Глобальному саміті миру у Швейцарії, що очікується в червні цього року. Екс-депутат Державної Думи Росії Ілля Пономарьов виступив категорично проти участі в цьому саміті кремлівського керівництва. Він порівняв вимоги включити Путіна до учасників саміту із тим, як би виглядав Гітлер на конференціях союзників з антигітлерівської коаліції в Тегерані, Ялті та Потсдамі під час Другої світової війни. Пономарьов вважає, що повноправним представником Росії на Глобальному саміті миру можуть бути лише лідери політичного крила російських військових формувань: Легіону «Свобода Росії», Російського добровольчого корпусу та батальйону «Сибір», які зі зброєю в руках борються на боці України проти російських загарбників.
Олександр Савицький