Суттєвих змін ситуація на фронтах непровокованої війни Росії проти України не зазнала. Ворожі сили намагаються продовжувати повзучий наступ на Донбасі. В Курській області Росії українським Силам оборони вдалося відбити масштабний наступ противника, розгромити підрозділи військ Північної Кореї до втрати ними боєздатності, і тепер там спостерігається зниження інтенсивності бойових дій. Військові експерти кажуть, що відчайдушні спроби росіян просунутися на південному напрямку фронту наражаються на не менш запеклий спротив українців.
Найкритичнішою ситуацією на фронтах російсько-української війни за останні дні стала Велика Новосілка. Російські війська поспішили вивісити в тому містечку свої прапори, а пропагандистські джерела поспішили проголосили про його захоплення. Проте, за українською інформацією, бої за цей населений пункт і досі тривають, сказав керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко:
— Ворог там дійсно мав певні успіхи. Бої тривають на околицях, і допоки бої тривають, не можна сказати, що населений пункт відійшов повністю під контроль ворога, тому що він і зараз вважається спірним, тому що триває боротьба за нього. Можу сказати, що той відхід з певних позицій, який був застосований, дав можливість, в принципі, вирівняти нашу ділянку оборони, уникнути загроз безпосереднього оточення, ну, і не подарувати ворогові шанс, також створивши картинку про те, що, мовляв, дивіться, потрапив підрозділ Збройних сил України в оточення. Таким чином, зараз там дещо вирівнялася лінія фронту, і просування ворога не фіксується. Вдається і бійцям 110-ї бригади утримувати. Темпи просування дещо, зокрема, на цьому напрямку, знизились, порівняно, якщо ми беремо початок січня. Це, до речі, стосується фронту по всій лінії, якщо ми говоримо про Донеччину. Є ряд факторів. Перший фактор — це те, що оборонна операція Збройних сил України і Сил оборони триває. І, в принципі, попри те, що ворог мав успіх і просувався, якщо ми подивимося, то темпи їхнього просування дещо зростали восени 2024 року. Потім ряд заходів, які були вжиті, все ж таки, дали можливість поступово ще більше зупиняти і відтискати противника. І, таким чином, на сьогодні ми бачимо, що ворог зазнав значних втрат. Вони вимушені були, втративши темп, перегруповуватися і перерозподіляти ділянки, де вони наступають більш активно, де менш активно. Було проведено дві оборонні операції, які мали значення для всієї Донеччини. Я би виділив оборону Селидового, те, що було ще раніше, і Курахового. Це дало можливість стримувати ворога і знизити їхній наступальний темп. Відволікаючи удари вже на Запорізькому напрямку чи на Херсонському, вони так не працюють. Тобто, не вдається створити якісь враження масштабного наступу, тому що його там і немає на сьогодні. Наступ там триває, але він триває меншими силами, українці російські війська стримують. Ще в росіян були сподівання на Часів Яр і Торецьк на Донеччині, але вони там теж почали буксувати.
На відміну від Олександра Мусієнка, український полковник і учасник місій НАТО Сергій Грабський більш песимістично оцінює ситуацію в районі Великої Новосілки. На його думку, цей населений пункт чекає доля Курахового та Селидового вже найближчим часом з тієї причини, що росіянам вдалося захопити контроль над шляхами постачання українських підрозділів у тому містечку:
— Щодо контролю над логістичними шляхами, то вони вже давно перерізані. Після окупації Времівки ми втратили останній шлях, який поєднував Велику Новосілку з іншими напрямками, що контролюються Силами оборони України. Формально ми можемо говорити, що гарнізон Великої Новосілки зараз в оперативному оточенні. З огляду на те, наскільки були підготовлені позиції в самій Великій Новосілці, є певний сенс утримувати цю локацію ще деякий час. З іншого боку, оперативне мистецтво каже, що якщо ми не можемо забезпечити повнокровну підтримку гарнізону, то цей гарнізон має відійти. Але доти, доки ми можемо ефективно знищувати противника, ми маємо його знищувати. І тільки після цього є сенс відводити наші підрозділи. Ситуація дійсно драматична, і є певна необхідність, на жаль, сьогодні утримувати Велику Новосілку. Там ми зв'язуємо велику кількість противника, не даючи йому можливість переходити на інші локації. Якщо подивитися на лінію фронту, то завдяки саме донецькому напрямку — від Великої Новосілки через Покровськ-Мирноград, далі на околиці Торецька і від нього вже на Часів Яр, то це ті найгарячіші точки, де тривають відчайдушні бої. Це ті точки, куди противник кидає все, що може і навіть що не може. Якщо ми подивимося на інші ділянки фронту, то інтенсивність бойових дій там в рази менша, ніж на цій ділянці, що говорить про те, що ми, на жаль, в незвичайно складних умовах виконуємо те, для чого призначено саме поняття оборони.
Тим часом у Курській області Росії триває операція українських Сил оборони, які спромоглися не лише відбити спробу наступу російських військ, а й цілком знекровити надіслане їм на допомогу 12-тисячне угрупування вояків Північної Кореї, зазначив Олександр Мусієнко:
— Нещодавно була заява президента України про те, що на Курщині вдалося вразити ще один командний пункт, який командував російськими військами, і там дійсно є знищені російські військові офіцери та командири. Друге, що можна сказати, це якщо ми подивимося за цей тиждень, просування у ворога не фіксується, все заблоковано. Був великий сплеск напередодні 20 січня, була така дата для росіян тому, що це пов'язували з політичними, геополітичними подіями, інаугурацією американського президента — не вийшло. Зараз північні корейці відводяться, виник певний вакуум, який вже заповнюється перегрупованими російськими військами. Підтягують техніку, що теж унеможливлює той факт, що ця техніка може з'явитися, наприклад, на Покровському напрямку чи на інших. За цим стежить українське командування, завдає ударів.
Війна, що її розв’язала Росія проти України, має гібридний характер і ведеться не тільки на лінії вогню, а й в тилах обох держав, нагадав Сергій Грабський. Він високо оцінив зусилля українських Сил оборони зі знищення військової та економічної потуги росіян у глибокому тилу Росії і вважає, що Україна має чудові перспективи з позбавлення агресора палива для своєї військової техніки й вирівнювання можливостей протиборчих сторін провадити бойові дії навіть за умов чисельної переваги Росії у живій силі та озброєннях:
— Ми ніколи, ніколи в житті, не зможемо створити паритет на лінії фронту за кількістю озброєння, бойової техніки, танків, самохідних, артилерійських установок, автомобілів тощо. Тому як нейтралізувати цю перевагу? Знищивши систему постачання! Ви можете мати 1000-2000 танків, але якщо вони не забезпечені пальним, а вони потребують колосальних обсягів пального, то вони і не зможуть бути задіяні в ході бойових дій. І саме тут ми знайшли дуже оригінальний метод знищення цих об'єктів, і я бачу, що ми тільки нарощуємо кількість таких ударів, і січень місяць, щонайменше, буде звичайно ефективним у цьому випадку. Чому це важливо для нас? Росіяни нас навчили, наскільки вразливим може бути саме ця галузь, знищуючи наші об'єкти нафтопереробки та нафтової і паливної інфраструктури. Коли в 2022 році ми з вами переживали досить серйозну кризу, пов'язану з нестачею нафтопродуктів. І ми цей досвід обробили, узагальнили і тепер застосовуємо проти Російської Федерації. Російська Федерація критично залежить від обладнання, яке забезпечує роботу нафтопереробних комплексів. Вони не виробляють такої високотехнологічної продукції. Вони під санкціями, а це переважно західне обладнання. Нафтову галузь або газову галузь противника захистити неможливо. Не вистачить ніяких систем протиповітряної оборони, які є в наявності. Тобто вона є відкритою для ураження. Якщо у нас нафтопереробна і паливна мережа є досить щільною, і ми можемо собі зробити такий маневр, тобто застосувати якісь паралельні ланцюги постачання, то в Росії ця мережа є досить лінійною. І знищення одного з об'єктів інфраструктури нафтової призводить до серйозного ускладнення в роботі цілих регіонів. Згадаймо той самий Рязанський нафтопереробний комбінат, який піддався удару буквально пару тижнів тому, і забезпечував не тільки потреби Рязанської області, а й Москви. Зараз вони ще не відчувають той ефект, який мають удари, але треба розуміти, що це відкладений або кумулятивний ефект, коли ціна на постачання нафтопродуктів збільшується. Коли їм потрібно буде для перекриття дефіциту нафтопродуктів в одному регіоні задіяти потужності інших регіонів, то за відсутністю розвинути мережі нафтопроводів або продуктопроводів, вони змушені будуть залучати транспорт. Самі розумієте, що його не напасешся, якщо у випадку в Україні ми використовували транспорт, для них використання транспорту стане дуже дорогим задоволенням. Ми знайшли таку слабину в обороні противника, яку вони не можуть убезпечити, від слова, зовсім і абсолютно. Крім того, наші фахівці розробляють певні ударні системи, які гарантують знищення таких об'єктів.
Найгарячішими напрямками найближчих тижнів можуть стати покровська та куп’янська ділянки фронту, що на Харківщині, переконані експерти. Вони вважають, що тактика України з розтягування лінії фронту коштом утримання плацдарму в Курській області себе виправдовує, і не очікують ані припинення бойових дій та початку мирних переговорів, ані масштабних успіхів росіян зі захоплення українських територій найближчим часом.
Олександр Савицький