Український інститут майбутнього представив нову стратегію національної безпеки України. Її розробив на замовлення Ради національної безпеки та оборони України ще за попередньої влади експерт з національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Ґлен Ґрант. Метою стратегії визначено створення суверенної та незалежної, сильної, вільної та успішної України в межах НАТО і ЄС, що має позитивно вплинути на поліпшення світового порядку і гармонійні відносини зі сусідніми країнами.
Написання стратегії національної безпеки України тривало три місяці, повідомив під час її презентації Ґлен Ґрант. Він сказав, що назвав цю стратегію народною, оскільки намагався розробити її для українського народу, а не для уряду. Водночас, у розробленому документі сказано, що для досягнення мети необхідно боротися усіма необхідними засобами, від військових і дипломатичних до фінансових і соціальних. Хоча документ охоплює всі ці галузі, однією з найнагальніших його завдань стало відбиття воєнної агресії Росії проти України. Зокрема, перемога у війні на Донбасі:
- Ця війна завершиться лише тоді, коли Путін виграє, а Україна програє, або Україна виграє, а Путін програє. Окремі кроки, які реалізуються під час війни, можуть покращити ситуацію, підтримати мир, наприклад на Донбасі, але вони не зупинять війну, оскільки війна продовжуватиметься. Те, що зараз відбувається на Донбасі – це тактична частина війни, але не стратегічна. Путін продовжить застосовувати аналогічний підхід, який він застосовує увесь час — метод „хвилі“, коли він наступає вперед і трохи відступає. І те, щодо чого ми можемо бути впевнені, що він продовжить просуватися вперед, але ми не можемо бути впевнені, куди саме він просуватиметься у подальшому, і яким чином. Ми маємо зіграти на слабких сторонах Росії і Путіна. І нам потрібно тримати Путіна в постійному стресі. Маленькі країни можуть перемогти великі. Наприклад, США програли в Афганістані, так само, як і Радянський Союз. Тому потрібно грати на слабкостях противника.
Своєю чергою, присутній на презентації експерт з національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия заявив, що метою нинішнього кремлівського режиму є загнати Україну в таку ситуацію, коли їй вже нікуди буде відступати:
- Росія має намір тиснути на Україну з усіх напрямків, де це буде можливо. Це може бути Азовське море, вона нас там дотиснула, і досі зупиняє наші кораблі на 24 години щодоби. Хоча ще рік тому вона зупиняла кораблі на 24 години, а потім збільшила цей період до 128 годин, що спричинилося до великого вибуху в Європі і Україні, а потім знову зменшила до 24 годин. Ми у цьому відчуваємо полегшення, ми нібито перемогли, а насправді перемогла Росія, бо вона все ще зупиняє наші кораблі на 24 години і їй це сходить з рук. І це її перемога – два кроки вперед, один крок назад.
Але автор стратегії нацбезпеки України Ґлен Ґрант переконаний, що воєнні дії на Донбасі – це ще далеко не вся війна, яку Росія провадить проти України. А отже й київському урядові слід розглядати всі аспекти цієї війни, а не лише воєнні дії на окремо взятому Донбасі:
- Збройні сили мають протистояти Росії такі, як вона є, а не такій, якою її уявляє Генеральний штаб. Треба позбутися мислення про те, що війна точиться лише на Донбасі. Нам потрібна нова доктрина – як боротися. Я вважаю, що нам потрібен план гібридної війни. Нам потрібно змінити спосіб, у який ми працюємо. Особливо це стосується організації Ради Нацбезпеки та оборони (РНБО). Вона не може виконувати ту роботу, яка потрібна людям. Як результат, немає скоординованої роботи з протидії Росії. Вони мають керувати операціями і бути центральним пунктом для розвідки. Не лише секретної розвідувальної діяльності, а й всіх джерел інформації, що стосуються Росії. РНБО має мати команду, що буде протистояти гібридній агресії Росії.
Україні слід позбутися ілюзій, щодо провідної ролі колективних систем безпеки у світі і захисті територіальної цілісності й суверенітету України іншими державами світу, вважає Іраклій Данашия. Він нагадав, що Будапештський меморандум, за яким Україні була гарантована безпека з боку п'ятьох ядерних держав в обмін на її добровільне ядерне роззброєння, не передбачає захисту держави в разі порушення цієї умови однією з держав-підписантів меморандуму. А Ґлен Ґрант порадив Києву вже сьогодні вживати кроків, які можуть стимулювати інші держави Європи більш прискіпливо поставитися до російської політики державного тероризму:
- Я думаю, що Україна має надати гарантії країнам НАТО – всім 29 країнам, стосовного того, що в разі нападу на них Росії, Україна їх підтримає. Все одно цю угоду доведеться підписати, коли Україна приєднається до НАТО. То чому б це не зробити зараз? Ми зараз перебуваємо в періоді великої слабкості цілого світу, в якому дуже багато політиків і дуже мало заяв. Чітко зрозуміло, що Росія провадить терористичну діяльність. Але якою буде реакція цивілізованого суспільства? Я думаю, що воно не дуже багато зробить. Це не означає, що Україна має програти Росії. Я не буду в деталях говорити про Донбас, Азов, або Крим. Але якщо ми, як країна, не покажемо, що нам справді потрібні ці території, ми, звичайно ж втратимо їх. Міжнародна спільнота втомиться допомагати Україні, якщо Україна сама не буде допомагати собі.
В розробленій Ґрантом стратегії мітяться поради з перегляду функцій державного урядування, посилення координуючої і стратегічної ролі президента, звільнення від тягаря неефективних видатків на цілу армію зайвих державних службовців і обслуговуваних ними олігархів, запровадження верховенства права для приваблення в економіку держави іноземних інвесторів, що забезпечить фінансову підтримку побудови сучасної армії і фінансування протидії гібридній агресії Москви. Проте наразі немає вагомих причин сподіватися, що ця стратегія буде витребувана новою владою. Президент України Володимир Зеленський на останньому саміті 9 грудня в Парижі так і не назвав Росію агресором. А службовці його офісу у приватних розмовах не приховують того, що вже навесні очікують не лише відновлення миру на Донбасі, а й торгівлі з Росією. Афіші російських артистів вже з'явилися на алеї Героїв Небесної сотні в Києві, які загинули під час Революції Гідності за європейський, а не проросійський геополітичний вибір України.
Вільгельм Смоляк