Почнемо у хронологічному порядку. Перший тур виборів президента Молдови відбувся 20 жовтня. Тоді Майя Санду набрала 42,5% голосів. За колишнього генерального прокурора Молдови гагаузького походження, який балотувався від проросійської Партії соціалістів Республіки Молдова Олександра Стояногло проголосували майже 26%. Цього ж дня, 20 жовтня, відбувся референдум щодо євроінтеграції Молдови. Підрахунок бюлетенів показав, що кількість голосів за євроінтеграцію країни майже зрівнялася з кількістю голосів проти. Вступ до ЄС підтримали 50,39% виборців, проти — 49,61%. 3 листопада відбувся другий тур президентських виборів, який виграла чинна президентка Молдови, отримавши понад 55% голосів виборців.
Однак почати цю розмову я вирішила з результатів референдуму, на якому молдовани мали вирішити, чи будуть внесені зміни до Основного закону країни, які б закріплювати проєвропейський курс. Очікувалося, що підтримка цього курсу в молдовському суспільстві буде значно більшою. Попри те, що Майя Санду оголосила, що прокремлівські сили підкупили 300 000 голосів, все ж у нас залишається питання, чому інші люди голосували проти. Можливо, хтось із цих людей був проти внесення змін до Конституції. Хтось міг бути проти вибору єдиного прозахідного курсу, бо вважав, що це може спровокувати агресію рф. Я попросила аналітика Центру східноєвропейських досліджень Каміля Цалуса пояснити, чим були зумовлені такі суспільні настрої.
Справді, результати референдуму були набагато слабшими, ніж очікувалося. А очікувалося від 55 до 60%. Результат у 50,39% варто вважати слабким. Окрім очевидних виборчих фальсифікацій, про які чітко заявляла пані президент Санду і молдовські спецслужби, свою роль також зіграли суспільні настрої. Молдовське суспільство загалом попри те, що у своїй більшості є проєвропейським, на що вказують опитування, є також великою мірою розчарованим чотирма роками каденції пані президент і трьома роками правління партії «Дія і солідарність» (ПАС), з якою пані президент Санду є безпосередньо пов’язаною. Вона де-факто є обличчям цієї партії, тому всі успіхи та невдачі цієї партії автоматично впливають на популярність пані президент. Мова йде, перш за все, про економічні питання. Економічна ситуація в Молдові, фінансова ситуація молдован значно гірша, ніж була до приходу до влади партії ПАС і пані президент. Це зумовлено, перш за все, міжнародною ситуацією. ПАС прийшов до влади у 2021 році. У 2022 році розпочалася повномасштабна війна росії проти України. В кінці 2021 року розпочалася енергетична криза. Значно зросли ціни на енергоносії. Все це, як і війна, так і енергетична криза, а до того ще й енергетична війна Росії проти Молдови, коли росія не хотіла продовжувати газовий договір з Кишиневом, призвело до того ціни на газ в Молдові виросли в декілька разів. У певний момент тарифи жителів цієї країни були в шість разів вищі, зросли ціни на енергію. Інфляція сягнула понад 35% в кінці 2022 року. Молдовани просто відчули, як це вдарило по їхніх гаманцях. Вони асоціюють правління ПАС з дорожнечею.
Ще одним фактором, який вплинув на низький рівень підтримки проєвропейського курсу в Молдові, став, на думку аналітика, той факт, що у частини населення склалося враження, що президентка хотіла використати тему євроінтеграції для підвищення власної популярності.
Те, що референдум проходив у той же день, що й перший тур президентських виборів, не є випадковістю. Молдовани це знали. Частина жителів Молдови, які загалом не були задоволені правлінням Санду, навіть, якщо вони були проєвропейськими, вирішила проголосувати проти, аби показати «жовту картку», надіслати сигнал пані президент, що вони незадоволені тим, як вона править, та тим, що вона використовує проєвропейський наратив для підкріплення власної популярності.
Також під час розмов з молдованами можна часто почути, що партія ПАС сприймається як політична сила, яка не змогла реалізувати свої головні обіцянки, які стосуються, до прикладу, боротьби з корупцією, розрахунку з олігархами, які раніше керували країною. Мова йде, перш за все, про темного олігарха Влада Плахотнюка, який, серед іншого, з 2015 по 2019 роки керував Молдовою, монополізував владу попри те, що не обіймав жодної державної посади. Він контролював суди, уряд, парламент. Зараз він переховується десь закордоном. Він втік з країни у 2019 році. Однак навіть розслідування його справи не було закінчене. Він не був навіть дистанційно засуджений. Молдовани це знають, молдовани не розуміють, як це можливо, що ПАС обіцяв, що олігархи відповідатимуть, але цього все ще не сталося.
Останній фактор, який, на мою думку, також є важливим, це міжнародний контекст і війна в Україні. Частина молдован могла вирішити проголосувати проти, тому що боялася, що зміна Конституції чи радикальна підтримка проєвропейського курсу спровокують росію. Частина молдавського суспільства навіть, якщо й має проєвропейські погляди й хоче, щоб Молдова вступила до Європейського Союзу, думає в такий спосіб: «У 2014 році Україна теж хотіла євроінтеграції, хотіла підписати Угоду про асоціацію – все це призвело до війни з Росією, до окупації Донбасу, Криму. Потім, продовжуючи цей прозахідний курс, Київ «нарвався», спровокував Росію, тому, може, краще зараз проголосувати проти, почекати кращого моменту, не провокувати Росії». Я думаю, що це також мало значення в контексті цього референдуму.
Після першого туру президентських виборів та європейського референдуму Майя Санду заявила про втручання росії у вибори. Чи з’явилася якась нова інформація на цю тему?
Якщо мова йде про кількість куплених голосів, то тут є доволі суперечливі дані. Я сам сумніваюся у 300 тисячах, тому що це число зʼявилося після оголошення результатів референдуму і результатів першого туру президентських виборів. Мая Санду, заявляючи про 300 тисяч куплених голосів, намагалася пояснити цей поганий результат референдуму та першого туру президентських виборів. Я більше вірю в те число, про яке повідомлялося перед виборами — це приблизно 130-140 тисяч. В мене склалося враження, що це більш збіжне з кінцевими результатами.
Однак у нас є інформація про суму грошей, що була інвестована Іланом Шором, тобто проросійським молдовським олігархом, який зараз проживає в росії і є головним інструментом російського впливу на Молдову. Він контролює чотири політичні партії в Молдові. В нього є ціла мережа активістів. Згідно з інформацією молдовських спецслужб у вересні та жовтні безпосередньо перед виборами та референдумом Ілан Шор інвестував в кампанію підкупу виборців приблизно 40 млн доларів. Це гігантська сума для Молдови. Я дозволю собі порівняти цю суму з витратами на кампанію. Всі комітети, включно з комітетом Майї Санду та Олександра Стояногло вже в другому турі виборів, виділили на кампанії 2 млн доларів. Тому ми з упевненістю можемо сказати, що росія інвестувала значно більше, в десятки-десятки разів, ніж партія ПАС витратила на потреби, що виникли в рамках цих виборів.
Завдяки чому Майї Санду все ж вдалося перемогти? Адже після першого туру президентських виборів здавалося, що вона вже мобілізувала увесь свій виборчий ресурс. Одночасно здавалося, що Стояногло навпаки зможе отримати голоси усіх інших проросійських кандидатів. Однак сталося інакше. Коментує Каміль Цалус:
Її могла врятувати діаспора, і власне так і сталося. Під час другого туру президентських виборів ми мали справу з рекордною явкою молдовської діаспори. Понад 300 тисяч прийшло проголосувати. Такого результату ще ніколи не вдавалося досягти. За оцінками, за межами Молдови проживає приблизно пів мільйона молдован, може, трохи більше, тому ці 300 тисяч — це одна третина усіх молдован, які живуть закордоном. 20% усіх голосів — це голоси молдован, що проживають закордоном. Це вони дали перемогу Маї Санду. Якби ми не брали б до уваги голоси діаспори, то Мая Санду б програла Олександру Стояногло 2-3%. Діаспору вдалося мобілізувати переважно завдяки поляризації. Тобто вдалося зобразити суперництво між Маєю Санду та Олександром Стояногло як конкуренцію між представницею європейського курсу та представником проросійського. Стояногло де-факто є еманацією Кремля, агентом, людиною, яка виконує функцію Троянського коня, як про нього сказала Мая Санду. Якби він став президентом, то призвів би до заблокування процесу євроінтеграції. Тому молдовани, що живуть на Заході та виступають за західну інтеграцію, проголосували за Маю Санду.
Дарʼя Юрʼєва