Українська Служба

«Rzeczpospolita»: Війна за пам'ятники отруює польсько-українські відносини

29.10.2020 11:45
Публіцист видання вважає, що суперечки між Варшавою та Києвом щодо пам'ятників негативно впливають на взаємовідносини країн
Пам'ятник жертвам у селі Гута Пеняцька на ЛьвівщиніStanisław i Andrzej Tomczakowie, CC BY-SA 3.0 , via Wikimedia Commons

Марек Козубаль на шпальтах свіжого видання «Rzeczpospolita» зауважує, що закордонну політику повинні формувати уряд та президент, а не польські та українські інститути національної пам’яті, які «отруюють відносини нещадною війною за історію».

Автор нагадує про нещодавній візит президента Анджея Дуди до України і підписану у Києві спільну польсько-українську декларацію щодо історії та місць пам’яті, що стала результатом компромісу і могла привести до подолання безвиході у польсько-українських відносинах щодо охорони місць пам’яті та ексгумаційних робіт.

Як додає публіцист, після закінчення візиту голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек сказав, що «попередній досвід свідчить, що від декларацій найвищої влади України до вчинків дуже довгий шлях». Він нагадав про відсутність дозволу на пошукові роботи в Україні.

Згодом уже Український інститут нацпам’яті у заяві оптимістично оцінив «перспективи співпраці та доброї комунікації із посадовцями Республіки Польща», і додав, що готовий збільшити число спільних дослідницьких проектів. При цьому він нагадав про знищення українських місць пам’яті у Польщі, вказавши, що Польща не виконала вимоги відновлення могили солдатів УПА на горі Монастир, з плити якої зникли прізвища загиблих осіб.

У відповідь ІНП Польщі виступив із заявою, у якій, зокрема, нагадав про «братерство зброї під час війни з більшовиками, але теж про злочини УПА щодо поляків», а тому Польща «не повинна погоджуватися на місця пам’яті, що вшановують організації, відповідальні за системний геноцид». ІНП Польщі ствердив, що українці не погодилися на пошуки, зокрема, у Геті Пеняцькій і пояснив, що на горі Монастир встановили нову двомовну таблицю, однак відсутні дані, що можуть підтвердити достовірність раніше поміщеного там переліку загиблих. «Важливо, що на сьогоднішній день питання історичної пам’яті, як політичної справи, повністю зняте з порядку денного», - заявив президент України, підсумовуючи візит Дуди.

Усього за два тижні виявилося, що він грубо помилився. Український та польський ІНП не вміють між собою співпрацювати, а отже потрібне втручання уряду, - пише Козубаль в «Rzeczpospolita».

Додамо, що в Інституті національної пам’яті Польщі теж заявили, що меморіальну таблицю на могилі вояків УПА на горі Монастир можуть змінити після проведення у цьому місці пошуково-ексгумаційних робіт. За оцінками ІНП, немає перешкод, аби у майбутньому напис на плиті доповнили прізвищами осіб, які там поховані. Польська сторона готова надати можливість українській стороні провести там археологічні роботи, ексгумації та ідентифікацію осіб, і готова допомогти їй в цьому.

Т.А.

Темою візиту президента Польщі в Києві була також історична пам’ять

12.10.2020 18:00
При нагоді візиту Анджея Дуди обговорено проблеми співпраці в сфері економіки, енергетики та безпеки

Голова МЗС України: Ми намагаємося деполітизувати питання історичної пам’яті

13.10.2020 18:45
Дмитро Кулеба заявив, що над розв'язанням складних історичних питань між Україною і Польщею мають працювати історики

Голова ІНП Польщі: До заяв української влади ставимося стримано

14.10.2020 12:23
В Україні від декларацій вищих органів влади до реальних рішень та дій відповідних установ проходить дуже довгий шлях, - заявив голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек, підкресливши, що він обережно ставиться до слів української сторони щодо необхідності пошуку та ексгумації жертв часів Другої світової війни

Польща виклала своє бачення співпраці з Україною у 29 пунктах

27.10.2020 12:40
Інститут національної пам’яті Польщі опублікував документ із 29 пунктів щодо польсько-української співпраці в контексті ексгумацій, поховань та вшанування пам’яті жертв воєн та геноциду