«До Білорусі повернулися сталінські часи, - говорить у розмові з польським виданням «Dziennik. Gazeta Prawna» білоруський опозиціонер Анджей Пісальник. - Ми про це стільки писали, як виглядав сталінський терор, страх... А тепер самі переконуємося, як це є».
Анджей Пісальник та Інесс Тодрик-Пісальник — це сім’я поляків з Білорусі, вони були змушені виїхати зі своєї батьківщини. «Ми раніше не планували виїжджати, - говорить Інесс Тодрик-Пісальник, - але коли закрили Анджеліку Борис, чудового журналіста Анджея Почобута, то ми зрозуміли, що наступними будемо ми». Як каже співрозмовниця газети, найгіршим було очікування, що вночі хтось подзвонить у двері, почнуться обшуки, їх заарештують. Зрештою, подружжя Пісальникків пройшло через арешт. Анджей Пісальник розповідає, як спочатку він отримав прокураторське попередження за його діяльність (Пісальник є прес-секретарем Союзу поляків в Білорусі, а також — редактором порталу поляків в Білорусі), а потім його затримали разом з іншими діячами Союзу і кілька годин допитували. «В арешті нам постійно натякали, що ще з нами зустрінуться. Мені прямо сказали, мовляв, ось у тебе в черевиках є шнурки, а може настати день, коли цих шнурків там не буде». Після того, як їх випустили, подружжя вирішило виїхати з Білорусі. «Ми проконсультувалися із польським консулом, котрий сказав, що на нашому місці він би спакував валізки і виїхав», - говорить Анджей Пісальник. «Ми прийшли до дому і зрозуміли, що маємо тільки одну валізу, - продовжує Інесс Тодрик-Пісальник. - Консул нам позичив дві свої валізки, в які ми спакували найбільш потрібні речі. Наш син, коли ми йому сказали, що може взяти тільки дві речі, подивився із сумом на свою колекцію «лего” і взяв тільки таблет і білого ведмедика».
Подружжя Пісальників розповідає про те, як виглядав їхній виїзд до Варшави та про ситуацію на летовищі. «Ми хотіли виїхати автомобілем, але всі кордони — закриті. Тож треба було летіти, вилетіти якомога швидше. Тому що ймовірність того, що нас арештують, було дуже великою - говорить Анджей Пісальник. - На летовище ми приїхали заздалегідь. Першими ішли Інесс та наш син Марцін, а за ними — ми з консулом. І раптом хтось мене взяв за лікоть. Повертаюся, дивлюся а то якийсь чоловік з камерою. Він почав мене розпитувати, чи це евакуація. Я відповів, що нічого не коментую. Ідемо далі, а він почав консула російською мовою питати, чи в дипломатичних автомобілях закінчилися місця. Ви знаєте, це було до того, що білоруська пропаганда не втомлюється повторювати, що Павела Латушку було вивезено з Білорусі в багажнику консульського автомобіля. Правда така, що Латушка виїхав з Білорусі автомобілем посла, і сидів він на задньому сидінні. Це бачили білоруські прикордонники».
Я.С.