На думку репортажиста Марека Шиманяка, який у своїх репортажах, зокрема, порушує тематику життя у маленьких містечках Польщі, «хто один раз звідти виїде, дуже рідко повертається». У тижневику «Tygodnik Powszechny» автор каже, що рівень життя у Варшаві, Тримісті (Ґданськ, Сопот, Ґдиня), Кракові чи Познані сьогодні порівняно такий же, як на Заході. «У менших містах, які я описую, це виглядає зовсім інакше», - говорить Марек Шиманяк. На запитання про те, що метрополії мали бути локомотивом, що тягнутимуть решту, але натомість засмоктали все більше людей, що зазвичай вже не поверталися у родинні сторони, журналіст відповів: «Для багатьох осіб такий виїзд – це обов’язкова умова, аби вижити і мати краще життя. У моєму ліцеї у Красниставі [містечко у Люблінському воєводстві – ред.] 95% класу знали, що їх нічого не тримає на місці. Щоправда, зазвичай своє місто ми любимо, там є родина, знайомі, тому бажання повернутися має бути природнім. Але більшість цього не робить, хоча їхня доля у великому місті не встелена трояндами. Батьки цих людей багато не заробляють, тому під час навчання вони змушені працювати. І радше це роботи в кав’ярні чи колцентрі, а не за спеціальністю, на якій вони навчаються. Разом з цим, вони не знімають кімнату у центрі, а десь на окраєні міста, тож витрачають час на доїзд. Хтось, хто народився у великому місті, часто має кращий старт, адже час після занять може використати на відпочинок, навчання, безкоштовне стажування, отримання чергових контактів, не кажучи про знайомства, що вже є».
Свою книжку «Провалля. Репортажі з менших міст» Марек Шиманяк розпочав з розділу про вилюднення менших міст, а кожна наступна частина – це опис проблеми, що пов’язана із виїздом з цих містечок. «Найважливіша проблема – це брак гідної, стабільної роботи поблизу. Це – основа, без стабільної зарплатні, що виплачується вчасно, без можливості піти у відпустку чи на лікарняний, не вдасться планувати майбутнє. Так є скрізь, також і у великих містах, але в них значно легше змінити роботу». Після цього випливають чергові проблеми. «Маючи «сміттєвий» договір (невигідний договір – ред.), ми не будемо планувати створення родини, адже не матимемо шансу на помешкання. Про багато речей ми перестаємо думати, оскільки не виконали першої умови», - каже репортажист Марек Шиманяк.
«Tygodnik Powszechny»/М.К.