Управління Верховного комісара ООН з прав людини нещодавно повідомило, що за півтора року російської агресії в Україні було вбито майже 10 000 цивільних осіб і 17 500 поранено.
За оцінками Світового банку, зробленими кілька місяців тому, для відбудови зруйнованих міст, інфраструктури та заводів українцям знадобиться щонайменше 400 мільярдів доларів, що вдвічі перевищує обсяг довоєнного ВВП України.
Все вказує на те, що на Заході поки що не знають, як притягнути російську владу до відповідальності за її злочини.
Також, як зазначає газета Rzeczpospolita, ніхто не поспішає передавати Україні заморожені російські активи.
Нещодавно очільник української дипломатії Дмитро Кулеба визнав, що питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо росії було єдиним дорученням Володимира Зеленського, яке він не зміг виконати. На форумі Ялтинської європейської стратегії, який відбувся в Києві кілька днів тому, очільник українського МЗС зазначив, що країни G7 виступають за варіант створення так званого гібридного трибуналу.
Це означає, що судовий процес може відбуватись не в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, а, наприклад, в Україні або в іншій країні за участю суддів, що представляють країни, які згодні брати участь у судовому процесі над Владіміром Путіним, Серґєєм Шойгу, Міхаїлом Мішустіним або Сєрґєєм Лавровим. У цьому випадку, як заявив нещодавно заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов, питання покарання російської влади може опуститися до рівня російсько-українських відносин.
За словами Кулеби, країни, які виступають проти створення спеціального міжнародного трибуналу, «вважають злочини росії в Україні менш важливими, ніж ті, що були скоєні під час війни в Югославії». Проблема, однак, полягає в тому, що створення Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії було схвалено Радою Безпеки ООН, в якій, окрім США, Великобританії та Франції, право вето мають також Росія та Китай.
Створення спеціального міжнародного трибуналу для Путіна та його оточення - не єдина проблема України у відносинах з країнами демократичного світу. Західні банки заробляють гроші, зокрема, на заморожених активах Центрального банку Росії (у країнах G7 та ЄС разом узятих заморожено понад 300 мільярдів доларів), але не поспішають перераховувати ці кошти на підтримку України. Поки що лише Бельгія у травні оголосила про переказ Україні 92 млн євро, отриманих від податків на прибуток, отриманий від заблокованих російських активів.
Відповідаючи кілька днів тому на запитання AFP про створення міжнародного трибуналу і заморожені активи Росії, очільник української дипломатії визнав, що Україна знаходиться в «глухому куті» в цих питаннях. Щодо трибуналу, за його словами, немає одностайності, а в питанні російських активів на Заході «бракує волі».
Rzeczpospolita/І.Т.