«Понад тридцятирічна історія польсько-українських відносин рясніла візитами, що підкреслювали винятковий характер двосторонніх відносин. Не обходиться без поїздки, під час якої не прозвучать слова, що Україна — це стратегічний партнер, а Польща зробить усе, аби їх зміцнювати», — пише Збіґнєв Парафіанович у статті «Хороший поліціянт у Києві, поганий поліціянт на кордоні» на шпальтах Dziennik Gazeta Prawna, у якій публіцист висвітлює свій погляд на перший закордонний візит «нового-старого» міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, який він здійснив до Києва.
Як зазначає автор, серед конкретики та ритуалів, необхідних під час подібних візитів, традиційно не обійшлося без певних проблем. Парафіанович пише, що Сікорський поїхав до Києва підготовленим. У столиці України він порушив питання блокади кордону, вказуючи на необхідність розв’язання проблеми із врахуванням інтересів польських перевізників. «Про блокування кордону через транспортну суперечку Сікорський і Кулеба заявили, що буде ініційовано "рішення". Поляк додав, що для цього необхідно "відновити умови чесної конкуренції"», — звертає увагу автор статті.
Парафіанович нагадує, що Польща вимагає від України підрахунків витрат українських перевізників, аби порівняти їх з витратами польських. «Однак ті як вогню уникають даних. За неофіційною інформацією DGP, Варшава оцінює, що вони увосьмеро менші, а тому українці в ЄС складають нечесну конкуренцію», — пише публіцист.
За його словами, обидві сторони дещо інакше розуміють план розв’язання суперечки. Автор зазначає, що, за інформацією українських ЗМІ, в день візиту Сікорського польське Міністерство інфраструктури та його український відповідник «опрацювали план дій для розблокування кордону». Однак як додано, він не передбачає змін в угоді про лібералізацію перевезень між Єврокомісією та Україною, тобто походження самої суперечки. І тут з’являється проблема, бо за день після цієї заяви протилежну позицію представив польський міністр інфраструктури Даріуш Клімчак із Польської селянської партії, який закликав «внести корективи в угоду про торгівлю між ЄС та Україною».
«Атмосфера відносин з Україною може і змінилася на ліпше. Однак зміст — радше ні», — коментує автор і додає, що польський уряд не мусить наполягати на зміні угоди про торгівлю між ЄС та Україною, але не мусить теж перешкоджати у блокаді кордону. «Таким чином можна буде дочекатися червня, коли угода Європейська комісія-Україна вигасне. І вже тоді буде шанс переписати її. Але якщо Польща відступить, то сама погодиться на закопування однієї із своїх найбільш прибуткових галузей економіки», — пише Збіґнєв Парафіанович на шпальтах Dziennik Gazeta Prawna.
Dziennik Gazeta Prawna/Т.А.
