У суботу, 29 травня, помер Єжи Пільх - один із найпопулярніших польських письменників сучасності, драматург, публіцист, автор сценаріїв. Українським читачам творчість Пільха відома завдяки Ігореві Пізнюку, котрий переклав його «Колядку Дон Жуана», «Тисячу спокійних міст», «Під міцним янголом» (книжку нагороджено Літературною премією "Ніке" у 2001 р.) та інші оповідання й повісті. На підставі книжок Пільха поставлено фільми та театральні вистави. Єжи Пільх був постіним фельєтоністом кількох тижневиків, зокрема, «Tygodnik Powszechny», «Polityka».
Говорить літературний критик Кшиштоф Маслонь: Він був чудовим письменником. Він писав прекрасно, неповторно. У сучасній Польщі не знайдете таких стилістів, які Пільх. Наприклад, його книжка «Тисяча спокійних міст» - це позиця, яку можу перечитувати від початку до кінця в нескінченість. Він міфологізував свою родинну Віслу, містечко в горах, де народився. Ця книжка не має собі рівних у сучасній польській літературі. І це залишиться.
У 1998 році книжку «Тисяча спокійних міст» було вибрано Краківською книжкою місяця.
Пільхове перо, його стиль був винятковий, - говорить публіцист Томаш Заберт. Лтературний критик підкреслює ще одну особливсть прози Пільха — почуття гумору: Він здобув симпатії читачів своїм почуттям гумору. Його твори були вишукані, фантастичні, іронічні, метафізичні. У його книжках відчувався дух Грабала, Ґомбровича, Мрожека... Це все робило його творчість винятковою.
Попри хворобу Паркінсона, з якою Пільх змагався від 2012 року, він до кінця життя залишався активним письменником. Говорить авторка біографії Єжи Пільха Катажина Кубісьовська: Він жив із хворобою Паркінсона останні роки. Вона його забирала не потихеньку, непомітно, а цілими жменями, атакуючи його тіло. Він боровся з хворобою до кінця, а в цій боротьбі умів знайти моменти для писання. Сьогодні можу з певністю сказати, що Єжи Пільх усе своє життя був вірний одній справі - літературі.
Єжи Пільх помер у віці 67 років. Перед смертю він працював над новим романом. Тому його смерть була шоком — говорить Польському радіо письменник Кшиштоф Варґа: Я написав фельєтон про останню книжку Єжи Пільха. Він потім до мене подзвонив, і ми довго говорили. Він розповідав про свій новий роман, над яким працював. Він планував дописати цей роман на початку наступного року. Це була добра розмова, Єжи був у добрій вербальній формі. Я знав, що Єжи хворіє, змагається із хворобою. Але я не сподівався, шо він так швидко від нас піде.
«Він мав неповторний літературний стиль — цю славнозвісну Пільхову фразу. Я, коли читаю його книжки, це завжди величезна приємність, - написав у своєму тексті про Пільха Кшиштоф Варґа. - Я читаю його книжки не щоби дізнатися щось нове, а щоби розчинитися у небувалій приємності самого читання, смакування мови. Це один з небагатьох польських письменників сучасності, чий стиль неможливо підробити. У нього завжди фраза та літературна майстерність були на першому місці. Це комплімент для письменника — немає значення, про що він пише, я хочу це читати для самої майстерності писання».
Дуже рекомендую доторкнутися прози Єжи Пільха. В українському перекладі Ігоря Пізнюка прочитаєте: «Колядка Дон Жуана» (Кур'єр Кривбасу, 2002, № 147), «Тисяча спокійних міст» (Всесвіт, 2014, № 1-2), «Труп зі складеними крилами» (Потяг 76, 2009), «Сніг дві третіх доби» (Київська Русь, 2009), «Під міцним янголом» (Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2011).
Запрошую послухати звукову версію передачі у доданому файлі
IAR/Яна Стемпнєвич