У Культурній рубриці слухаємо сучасні музичні інтерпретації поезії Кшиштофа Каміля Бачинського. У попередній передачі, котра припала на сторіччя від дня народження поета, ми говорили про біографію Бачинського. Сьогодні хочу зануритися в його вірші.
Пісня «Niebo» у виконанні Мелі Котелюк та гурту «Kwadrofonik» розпочинає альбом «Astronomia poety. Baczyński», який вийшов влітку 2020 року, з нагоди 76-их роковин вибуху Варшавського повстання. Цю платівку видав Музей Варшавського повстання, котрий кожного року запрошує сучасних митців, музикантів, поетів, композиторів, виконавців до співпраці над платівкою, присвяченою Варшавському повстанню, людям війни, а також Варшаві того часу. Завдяки цим музичним коопераціям я відкрила для себе тривожну творчість Тадеуша Ґайци (альбом «Gajcy!» з 2009 року), по-новому подивилася на можливості електронної музики, котра прекрасно одягнула у звуки історії-спогади учасників та учасниць Варшавського повстання (альбом «Historie. Smolik/Grosiak/Miuosh» з 2016 року).
Безперечно, однією із перших постатей, одним із перших митців, чиє ім’я з'явилося поряд із описом пісень на дисках Музею Варшавського повстання, був Кшиштоф Каміль Бачинський. Поет-солдат, поет-повстанець, але теж — молодий, 23-річний хлопець. Саме таким, молодим, закоханим, із широко розплющеними очима, постає Кшиштоф Каміль Бачинський у цьому альбомі, фрагментом якого ми почали передачу - «Astronomia poety. Baczyński».
Польська вокалістка Меля Котелюк та гурт «Kwadrofonik» вибрали менш знані вірші Бачинського, уникали тих, котрі увійшли до шкільних хрестоматій. Говорить Бартек Вонсік з гурту «Kwadrofonik»:
«Коли ми з Мелею працювали над цим проєктом, звернули увагу на те, що Бачинський загинув у віці 23 років. Він був дуже молодою людиною, тож ми подумали, що варто це його життя продовжити у піснях на його вірші. Знаєте, чимало артистів, музикантів бралося за творчість Бачинського. Вони шукали в його творчості тінь війни. Ми, натомість, вибрали інший шлях — ми вирішили піти у бік ідеалів, близьких теж нам. Це свобода, любов і повага до природи, світу, це теж — мир. У наших піснях немає черепів, що котяться вулицями — а такі поезії теж писав Бачинський. Наш Бачинський — це молодий хлопець, він вільний, він біжить у розстібнутій сорочці через поле, він радіє життю і дуже-дуже хоче жити. Так ми його собі уявляли і такого поета ми хотіли показати на цьому альбомі».
Автори альбому із певною свободою підійшли до віршів Бачинського. Пісня «Niebo» складаються із його поезій, але Меля Котелюк, котра відповідала за текстову тканину платівки, поскладала строфи, наче пазли, у вибраному собою порядку.
Вірш Кшиштофа Каміля Бачинського з 15 червня 1943 року:
«Niebo złote ci otworzę,
w którym ciszy biała nić
jak ogromny dźwięków orzech,
który pęknie, aby żyć
zielonymi listeczkami,
śpiewem jezior, zmierzchu graniem,
aż ukaże jądro mleczne
ptasi świt.
Ziemię twardą ci przemienię
w mleczów miękkich płynny lot,
wyprowadzę w rzeczy cienie,
które prężą się jak kot,
futrem iskrząc zwiną wszystko
w barwy burz, w serduszka listków,
w deszczów siwy splot.
I powietrza drżące strugi
jak z anielskiej strzechy dym
zmienię ci w aleje długie,
w brzóz przejrzystych śpiewny płyn,
aż zagrają jak wiolonczel
żal - różowe światła pnącze,
pszczelich skrzydeł hymn.
Jeno wyjmij mi z tych oczu
szkło bolesne - obraz dni,
które czaszki białe toczy
przez płonące łąki krwi.
Jeno odmień czas kaleki,
zakryj groby płaszczem rzeki,
zetrzyj z włosów pył bitewny,
tych lat gniewnych
czarny pył».
Фрагмент пісні «Niebo» Мелі Котелюк та «Kwadrofonik»:
Ziemię twardą ci przemienię — тверду землю я для тебе зміню
w mleczów miękkich płynny lot — в кульбаби м’якої легкий політ
wyprowadzę w rzeczy cienie — виведу з речей тіні
które prężą się jak kot — що пружиняться як кіт
Niebo złote ci otworzę — золоте небо тобі відкрию
w którym ciszy biała nić — в якому є тиші біла нитка
jak ogromny dźwięków orzech — як великий горіх звуків
który pęknie, aby żyć — що трісне, аби жити
Jeno wyjmij mi z tych oczu — тільки витягни мені з очей
szkło bolesne - obraz dni — скло болюче, образ днів
tych lat gniewnych — цих років гнівних
czarny pył — чорний пил
Зізнаюся, що мені дуже подобається цей альбом — «Astronomia poety. Baczyński». Можливо тому, що належу до поціновувачок творчості Мелі Котелюк, котра дуже виразно підписується на цій платівці. Легка, часом — онірична, загадкова, як... космос — я би так описала цю музичну подорож у світ Бачинського, світ — попри війну - повний надії, любові й світла.
«Астрономія поета» — це не перша зустріч Мелі Котелюк із творчістю Кшиштофа Каміля Бачинського. У 2013 році, разом із дансько-польським музикантом і композитором Чеславом Мозілем вона записала «Пісню про щастя» (пол. Pieśń o szczęściu), котра стала саундтреком до біографічного фільму «Бачинський».
До творів Кшиштофа Каміля Бачинського зверталося і звертається чимало польських музикантів та співаків. Ева Демарчик, котрій я присвятила передачу кілька тижнів тому, записала пронизливу пісню «Wiersze wojenne», яку скомпонувала з кількох віршів Бачинського, зокрема, згаданого «Неба». Але сьогодні я би хотіла послухати ще один польський гурт, для якого другий в кар’єрі альбом «Варшавське повстання» (пол. Powstanie Warszawskie) став дуже важливим етапом у розвитку — з одного боку, і який відкрив в польській музиці новий розділ інтерпретації воєнних віршів — з другого. Я маю на увазі «Lao Che», котрий у 2005 році випустив на ринок музичний альбом «Powstanie Warszawskie». Хоча, насправді, це кружальце важко назвати музичним альбомом у такому стандартному розумінні - це і концептуальний альбом, і щось на кшталт радіовистави. Варто його послухати від початку до кінця, від пісні «Перед бурею» (пол. Przed Burzą), котра вводить слухача в настрій кілька днів перед початком Варшавського повстання, і аж до пісні «Кінець» (пол. Koniec), яка переносить до перших днів жовтня, коли після 63 днів повстання капітулює.
Друга пісня на цьому альбомі — «Godzina W», тобто 17:00 1 серпня 1944 року, початок Варшавського повстання. Текст написав Губерт «Спєнти» Добачевський, лідер та вокаліст «Lao Che», інкрустуючи в нього фрагмент одного з віршів Кшиштофа Каміля Бачинського — «Elegia o chłopcu polskim» з березня 1944 року:
Oddzielili cię, syneczku, od snów, co jak motyl drżą,
Haftowali ci, syneczku, smutne oczy rudą krwią.
Malowali krajobrazy w żółte ściegi pożóg,
Wyszywali wisielcami drzew płynące morze.
Malowali krajobrazy w żółte ściegi pożóg,
Wyszywali wisielcami drzew płynące morze.
Wyuczyli cię, syneczku, ziemi twej na pamięć,
Gdyś jej ścieżki powycinał żelaznymi łzami.
Odchowali cię w ciemności, odkarmili bochnem trwóg,
Przemierzyłeś po omacku najwstydliwsze z ludzkich dróg.
Odchowali cię w ciemności, odkarmili bochnem trwóg,
Przemierzyłeś po omacku najwstydliwsze z ludzkich dróg.
I wyszedłeś, jasny synku, z czarną bronią w noc,
I poczułeś, jak się jeży w dźwięku minut - zło.
Zanim padłeś, jeszcze ziemię przeżegnałeś ręką.
Czy to była kula, synku, czy to serce pękło?
Zanim padłeś, jeszcze ziemię przeżegnałeś ręką.
Czy to była kula, synku, czy to serce pękło?
Текст пісні «Godzina W» виглядає так:
Tramwajem jadę na wojnę — трамваєм їду на війну
Tramwajem z przedziałem Nur für Deutsche — трамваєм з відділом «тільки для німців»
Z pierwszo sierpniowym potem na skroni — з першосерпневим потом на чолі
Z zimnem lufy Vis'a w nogawce spodni — із холодним дулом «Vis'a» в штанині
Siekiera motyka piłka szklanka – сокира-мотика м’яч і склянка
Biało czerwona opaska moja opaska na ramię powstańca - біло-червона моя пов’язка пов’язка на руці повстанця
W kieszeni strach orzełek i tytoń w bibule – в кишені страх, орел і тютюн а папірці
Ja nie pękam idę w śmierć ot tak na krótką koszulę – я не боюся, іде до смерті
Żołnierze podziemia – солдати підпілля
Oi
Batalion Zośka Oi
Oi
Batalion Pięść Oi
Oi
Batalion Miotła Oi
Czata 49 Parasol
Це - назви повстанських батальйонів, а серед них — «Parasol», в якому служив Кшиштоф Каміль Бачинський.
І фрагмент «Елегії про польського хлопця», який використав гурт «Lao Che»:
I wyszedłeś jasny synku z czarną bronią w noc – і вийшов ти, ясний сину, з чорною зброєю в ніч
I poczułeś jak się jeży w dźwięku minut zło – і відчув, як їжачиться в звуку миті зло
Zanim padłeś jeszcze ziemię przeżegnałeś ręką – перед тим як впав, ти ще землю рукою перехрестив
Czy to była kula synku czy ci serce pękło – чи це була куля, сину, чи то серце твоє тріснуло.
Запрошую послухати передачу в доданому звуковому файлі
Яна Стемпнєвич