Українська Служба

Бас Лукаш Конєчний виконав український романс

03.05.2022 09:00
Польський інститут у Дюссельдорфі організував концерт «Польські та німецькі балади доби романтизму» з українським акцентом
Аудіо
  • Polskie i niemieckie ballady epoki romantyzmu w Polskim Instytucie w Düsseldorfie (a także ukraiński romans «Dyvluś Ya Na Nebo») - Łukasz Konieczny, śpiewak, bas i Lidia Jansen, Instytut Polski w Düsseldorfie
   .     ()    ()
Польський інститут у Дюссельдорфі. На сцені Лукаш Конєчний (бас) та Вольфганг Віхерт (фортеп'яно)Instytut Polski Düsseldorf

Терористична війна РФ проти України приносить не тільки горе, сльози, кров і насилля, але й спонукає світ до зацікавлення країною, яка не тільки дає опір окупантові, а й починає перемагати зайд зі сходу. У різних країнах люди все більше цікавляться українською історією, традицією, мистецтвом, географією, кулінарією, піснею...
Це розповідь про недавню подію у німецькому місті Дюссельдорф.
 
Оперений співак Лукаш Конєчний взяв участь у дюссельдорфському концерті «Польські та німецькі балади доби романтизму». Серед музичних творів прозвучала й українська балада, про яку дещо згодом. Оскільки захід у столиці землі Північний Рейн-Вестфалія було організовано польською установою, то на наші запитання спершу відповідає Лідія Янсон з Польського інституту у Дюссельдорфі:

- Польський інститут – це організація, що її фінансує Міністерство закордонних справ Польщі. У Німеччині діють 2 Польських інститути – в Берліні та в Дюссельдорфі, тобто у Західній частині ФРН.
Завдання інститутів – наближення польської тематики – історії, культури, суспільства – громаді даної країни. Мова діяльності Польських інститутів у ФРН, – німецька. І наші заходи спрямовані до німецької публіки, точніше – до німецькомовної аудиторії.
  

Лідія Янсон каже, що війна Росії в Україні вплинула на роботу інституту. В березні й у квітні, а також у травні і в червні деякі заходи установи повністю або частково присвячені Україні:

- Одним з перших наших проєктів, присвячених Україні, був концерт Солідарності української мисткині Мар’яни Садовської, яка проживає в Кельні і яку називають українською Б’єрк. Цю програму ми реалізували разом зі Сценою нерепертуарних театрів Дюссельдорфа, публіка мала безплатний вхід. Глядачі після концерту зібрали кошти для України.
Згодом, ми, разом з Міжнародною музичною академією імені Артура Рубінштейна, організували музичний захід в костелі Св. Максиміл’яна. На цьому концерті грали українські студенти, які навчаються у Дюссельдорфі. Черговий наш захід, - це концерт в Ессен. Ми його організували разом з Університетом мистецтва, де виконавцями стали професори (поляки, японці, американці) цього навчального закладу, вони без гонорарів грали для великої кількості публіки.
А у квітні ми, разом з Літературним Бюро Північного Рейну-Вестфалії, мали літературний акцент, організували читання текстів українських письменників і письменниць, зокрема, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Жанни Слоньовської.
Крім цього, недавно відбувся показ фільму режисерки Аґнєшки Холланд «Mr. Jones» (назва в Україні «Ціна правди») про голодомор. Цю кінороботу ми показали у кінотеатрі «Метрополь», з яким наш інститут вже співпрацює багато років. Адже, на Заході знання про цю трагічну подію в житті українського народу відомо не так багато. І добре, що Аґнєшка Холланд у своєму художньому фільмі нагадує про цю трагічну сторінку історії України.

Наша співрозмовниця Лідія Янсон з Польського інституту у Дюссельдорфі говорить, що незабаром у місті Богум (Osteuropa-Kolleg NRW) відбудеться показ документального фільму «Аліса в країні війни». Це польська продукція 2015 року української мисткині Аліси Коваленко:

- А у червні, в Дюссельдорфі, запланована велика культурна подія «Ніч музеїв». Один з пунктів нашої програми – виставка про традиції, історію кримських татар. Разом з виставкою буде показано фільм «Коли цей вітер припиниться» Анелії Ґабрієль. Він розповідає про долю родин, які після 2014 року, після анексії Криму Росією, живуть на цьому півострові. Це сімейні історії життя, історії про самотність на території, що була захоплена росіянами.

Триває передача з Варшави, ми говоримо про німецьке місто Дюссельдорф, де діє один з двох Польських інститутів у цій країні. Лідія Янсон розповіла, що 2022 рік був проголошений польським парламентом Роком польського романтизму. І тому й відбувся один з проєктів інституту – концерт романтичної тематики. У приміщенні партнера Польського Інституту, - в дюссельдорфському Музеї Ґете, прозвучали композиції-балади, наприклад, Генріха Гейне чи Адама Міцкевича. І спеціальним пунктом цього концерту стало виконання Лукашом Конєчним пісні «Дивлюсь я на небо».

- Мене звати Лукаш Конєчний я оперний співак (бас), я вже 12 років проживаю у німецькому Дюссельдорфі.
Сам я з Лодзі і буваю у Польщі, у Варшаві часто, виступаю у Великому театрі Національної опери. Взагалі я беру участь в різних культурних заходах і в Польщі, і в Німеччині, працюю як вільний стрілець. 

Маестро Лукаш Конєчний давно співпрацює з Польським інститутом у Дюссельдорфі:

- Український акцент, у зв’язку з тим, що нині діється в Україні, де така страшна російська агресія, звичайно ж, з’явився, це зрозуміла справа. Цим вчинком я проявив солідарність з Україною та українцями. Романс «Дивлюсь я на небо» народна пісня, але вважається, що її автор Людмила Олександрова на слова поета-романтика Михайла Петренка. Я, звичайно ж, розпитав моїх українських колег про твір, який я міг би виконати на цьому концерті, і колега, піаністка Анастасія Титович з Дюссельдорфської опери порадила саме цей твір.
Оскільки програма складалася з конкретного репертуару, який було заплановано, то український акцент з’явився, принаймні, в одній цій мелодії, вона гарна, романтична і звучить, часом як італійська канцона. Але, я хотів би взяти участь у концерті, в якому я міг би виконати виключно українські пісні, твори українських композиторів і маю надію, що у найближчому майбутньому так і станеться. І добре, що ми, разом з піаністом Вольфгангом Віхєртом продемонстрували солідарність з українським народом.
  

На прикладі діяльності Польського інституту у Дюссельдорфі ми переконалися, що польські митці та діячі культури у час російської агресії в Україні, популяризують не тільки польську, а й українську спадщину.

Володимир Прядко