Віслава Шимборська — польська поетка, есеїстка і перекладачка, членкиня Польської академії знань.
Вона дебютувала на сторінках видання «Dziennik Polski» віршем «Шукаю слова» ще далекого 1945 року. 1952-го видала першу збірку поезії «Ось чому ми живемо» і стала членкинею Спілки письменників Польщі. З 2001-го була почесною членкинею Американської академії мистецтв і літератури.
Про видатну поетку розповіла в інтерв'ю її колега Ярина Сенчишин, яка, під враженням від творчості та особистості пані Віслави, в юні роки видала збірку перекладів її поезії.
Віслава Шимборська мала й неоднозначні моменти в біографії, за які її згодом критикували. Вона була тривалий час членкинею польської партії комуністів, писала вірші, схвалені режимом. З часом їй закидали лояльність до комуністів. Але разом із тим вона мала контакти з Єжи Ґєдройцєм, який був переконаним антикомуністом і все життя працював на поглиблення співпраці поляків з українцями та виступав за незалежну Україну та вільну від соцтабору Польщу.
За спогадами Віслави Шимборської, на неї справив великий вплив Чеслав Мілош і його творчість — це ще один видатний поляк і нобелівський лауреат. Його твори також перекладала на українську Ярина Сенчишин.
Сама пані Ярина була професійною гросмейстеркою і на початку 1990-х брала участь у чемпіонатах України. Потім видала першу свою поетичну збірку, що називається «Гра в королеву».
Назва збірки перегукується з відомим твором Волтера Тевіса та серіалом за його мотивами, що гримів 2020-го — «Хід королеви» чи «Ферзевий гамбіт»… І Ярина Сенчишин також побачила в ньому паралелі на власну професійну кар'єру та навіть упізнала образ власного першого тренера.
Інтерв'ю можна прослухати в доданому аудіофайлі.
Олексій Стеценко