В Українському домі у Варшаві відкрилася виставка «Триб життя» Марії Матяшової. Мультидисциплінарна мисткиня із Києва запрошує відвідувачів поміркувати про те, чим є дім, і як його відчуття і переживання змінилися у зв'язку з повномасштабною війною. Проєкт «Триб життя» поєднує в одному просторі різні мистецькі медіуми, які спонукають глядача до роздумів: «Дім — це стіни, звичні речі і предмети чи люди і емоції, які з ним пов'язані?»
«"Триб життя" — означає спосіб життя, тобто не лише, де ми живемо, а і як живемо. Оскільки ці дві речі дуже пов'язані, мені хотілося акцентувати у назві виставки на тому, що дім — це не лише те, де ми знаходимося, але і як. Тому що, навіть залишаючись там, де ми чи звідки, можемо не почуватися як вдома, можемо сумувати за домом. Наприклад, на виставці представлено об'єк — це модель мобільного телефону з акрилу, де від дійсного смартфона є єдина деталь, — кнопка "home", але вона нікуди не веде. Я зробила цю роботу, коли роздумувала про те, що попри те, що я залишаюся у своєму рідному місті Києві, багато чого змінилося. Слово дім відчувається як місце максимального комфорту, максимальної безпеки. Та коли в твою країну приходить війна, це змінює його іманентну властивість: він перестає бути простором безпеки. Тож навіть не змінюючи місце проживання, ти в певному сенсі можеш сумувати за домом — за тим, яким він був раніше: безпечним, максимально комфортним. Коли я міркую про дім, роздумую не лише про простір, а й про те, як ми живемо у ньому, що і хто нас там оточує, і як ми з цим почуваємося. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення із Києва виїхало дуже багато моїх друзів. Тоді я запитувала себе: що відбувається з моїм домом, коли звідти їдуть люди, яких я люблю?», — зауважила Марія Матяшова.
Відкривають виставку «Триб життя» арт-об’єкт «Кнопка "додому"», а також аудіоінсталяція «Кімната слів», співавтором якої є український композитор електронної музики Олексій Подать.
«Я зробила цю роботу на початку 2023 року. У ній ми чуємо як двоє людей обмінюються одне з одним милозвучними українськими словами, кожне з яких є символічним. Слова, що ми чуємо, асоціативно перелічують події та стани першого року вторгенння. Діалогічна форма відсилає нас до практики обміну паролями на блокпостах, яку я застала у Києві на початку повномасштабного вторгнення. Коли ти проїжджав блокпост, потрібно було назвати пароль. Ним було українське слово: або невідоме або складне до вимовлення (без того, щоб видати себе) росіянину. Якщо ти правильно називала слово-пароль, на блокпосту тобі казали зустрічне слово — другу частину паролю — і ти проїжджала далі. "Кімната слів" оповідає про красу української мови. Я хочу, аби щонайбільше іноземців впізнавали українську мову, як впізнають французьку, чи німецьку. Тобто, мені б дуже хотілося, щоби українська також була міжнародною, фонетично впізнаваною мовою. Для мене ця робота — про опорну силу мови в складні часи. Вона також має деколонізаційний вимір. Адже серед слів, що ми чуємо, є кілька тих, які радянська влада витісняла зі вжитку, прибирала зі словників, у спробі наблизити українську до російської. Тож це спроба нагадати і про них», — пояснила Марія Матяшова.
Представлена «Кімната слів» також у фізичному вимірі: на великому ватмані розкидані літери, котрі, при уважному погляді, можна об'єднати у слова. Марія Матяшова підказує, що в цьому масиві літер можна знайти усі слова, що звучать в аудіороботі, і закликає шукати їх та обводити маркером. Ще одна робота, представлена в експозиції виставки «Триб життя», — частина настільної гри про блекаут. Це гральні кубики, на кожній з граней якого знаходиться певне благо, якого дуже бракувало під час блекауту. Це вода, електроенергія, тепло та, мобільний зв'язок.
«Ідея настільної гри народилася з переживання щоденної невідомості під час першого блекауту на межі 2022-2023 років, коли графіки почасти не діяли стабільно. Пригадую, прокидаєшся і не знаєш, буде у тебе сьогодні протягом дня світло чи ні. Але маєш роботу, яку треба робити. У цій невідомості потрібно прийняти рішення: залишатися вдома чи йти шукати електроенергію у друзів, в офісі або в місті? Підкидання кубиків нагадує мені цю ситуацію: коли не знаєш, що тебе очікує, приймаєш рішення на удачу, а далі намагаєшся закрити свої щоденні задачі з наявними виборами та ресурсом», — сказала Марія Матяшова.
Виставка «Триб життя» триватиме в Українському домі у Варшаві до 18 листопада.
Запрошуємо слухати повну версію розмови.
Христина Срібняк