До 23 березня у жителів і гостей Варшави є чудова нагода побачити єдиний збережений у польській публічній колекції примірник Біблії Ґутенберґа. Назва латиномовного двотомного видання походить від імені його друкаря. Це перша в історії друкована біблія, яка була виготовлена за допомогою друкарського верстата і рухомого шрифту у флігелі Ґутенберґа в Майнці (нім. Mainz) упродовж 1452-1455 років. У Польщі цю біблію також називають Пельплінською, адже зберігають цінність у Музеї Дієцезії у Пельпліні, що за 60 км від Ґданська. Виставка є унікальною нагодою побачити пам’ятку, адже виставляють її не більше 60 днів на рік в умовах захищених від сонячного світла та ультрафіолетового випромінювання, а у вітрині завжди підтримується температура 20-23 градусів С. Про сакральну книгу — Біблію Ґутенберґа розмовляємо із куратором виставки у Національному музеї у Варшаві Марціном Боґушем.
Біблія Ґутенберґа на виставці у Національному музеї у Варшаві, лютий, 2025 рік.
Життєпис Йоганна Ґутенберґа містить прогалини, і про деякі етапи його життя можна лише здогадуватися. Невідомою залишається точна дата його народження, умовно вчені обрали 1400 рік. Винахідник походив зі старовинного дворянського роду одного з найбільших і найбагатших рейнських міст — Майнця. Про дитинство і юність Йогана відомо небагато. Молодший серед кількох братів і сестер, хлопчик, мабуть, навчався в церковній школі. Про це свідчать великі пізнання Ґутенберґа в латині, які знадобилися йому для його подальшої видавничої діяльності. З 1437 року Ґутенберґ займався навчанням заможних городян поліруванню дорогоцінних каменів. Деякий час по тому заснував невелике виробництво з виготовлення маленьких дзеркалець для паломників, що чіплялися до головних уборів в надії вловити від святих реліквій благодатну і цілющу енергію, а також забрати її частину з собою для рідних і близьких. Ця справа збанкрутувала, і лише після низки інших видів підприємництва у Майнці Ґутенберґ почав видавничу діяльність за допомогою рухомих літер. Завдяки своєму родичу Ґутенберґ отримав у великого підприємця Йоганна Фуста величезну грошову позику (що приблизно відповідало заробітку середнього селянина за п'ять років) і використовував ці кошти для облаштування майстерні. Внесок, який першодрукар вніс в розвиток культури Німеччини та Європи, переоцінити неможливо. Вдже винайшов не тільки верстат з рухомим шрифтом, а й форми для відливання літер.
«Йоганн Ґутенберґ не був художником, насамперед він був ремісником, але техніка, яку він розробив, тобто спосіб відливання рухомого шрифту і друку з нього була неабияким проривом, який дозволив виготовляти книжки набагато швидше і дешевше. Зрештою, ми часто говоримо про те, що винахід Ґутенберґа був видатним і новаторським, але слід пам'ятати, що Біблію, яку він закінчив друкувати десь наприкінці 1454 або на початку 1455 року, була занурена в парадигму середньовічної книги. Біблія Ґутенберґа — це не стільки початок Ренесансу, скільки завершальний етап у існуванні готичної книги, бо, хоча друкар і скористався рухомим шрифтом, він залишив принаймні місце для ілюстратора, який виводив ініціали чи рубрики, тобто початки розділів, наступних частин книги. Отже, з одного боку, ця книга віщує той грандіозний прорив, який відбудеться наприкінці XV — на початку XVI століття; з іншого боку, формально це така доволі типова середньовічна книга, шрифт, який Ґутенберґ використовує, імітує готичну фактуру. З одного боку, це прорив, а з іншого — кульмінація певного тривалого процесу створення середньовічної книги і того, чим вона була, по суті, замкнутим, завершеним творінням», — розповів куратор Марцін Боґуш.
Переписування книжок від руки було неймовірно трудомістким і довгим процесом. Створення рукописної біблії могло тривати роками, адже книги були товстими. Припуститися помилки було неможливо. І хоч винайдення друкарського верстата з рухомими літерами значно пришвидшило процес виготовлення книжок, все одно майстерні Ґутенберґа потрібно було кілька днів, щоб надрукувати одну сторінку. Одного дня замовчувався папір, наступного відбувався друк, ще один день аркуші сушилися, далі відбитки прасувалися, і лише за деякий час їх підшивали. Вода, яку тоді використовували містила менше солей і заліза, пігменти для оздоблення теж були натуральні на основі яєчного білку з часниковим соком.
Біблія Ґутенберґа, що зберігається у Пельпліні, налічує 1288 сторінок у двох томах. У цьому збереженому примірнику бракує лише одного аркуша. Надрукована вона чорним чорнилом на ребристому папері ручної роботи, який, ймовірно, походив з рейнських мануфактур. Лише початки рубрик, тобто початки сторінок, були розфарбовані вручну. Майстерня Ґутенберґа намагалася імітувати зовнішній вигляд рукописних манускриптів. До наших днів дійшло близько 50 Біблій Ґутенберґа, але лише 20 з них є повними.
«Ґутенберґ друкував текст Біблії у дві колонки, і ви можете бачити, що у більшості колонок по 42 рядки, тому її ще називають 42-рядковою Біблією. Ми маємо підказку, яка розповідає нам, скільки їх було, а саме лист Енея Сільвія Пікколоміні, пізніше Пія II, який пише листа з Вінер-Нойштадта в березні 1455 року, але описує події, які відбулися у Франкфурті-на-Майні в жовтні 1454 року, а саме, що є чоловік, який друкує книги. Також він згадує, що дехто каже, що він надрукував 180 примірників Біблії і розповсюдив екземпляри, серед іншого, примірник доправив імператорові. Таким чином на основі цього свідчення і такої обґрунтованої інформації можна припустити, що примірників Біблії було близько 150-180. Переважно вони були надруковані на папері, а близько 30-40 примірників були надруковані на пергаменті. Використання готичної текстури було саме тому, що Ґутенберґ, а згодом і ті, хто друкував незабаром після нього, не знали іншого шрифту. Лише за два десятиліття в Італії з'являється гуманістичний шрифт, і його дуже часто використовують для друку на південь від Альп, зрештою латинські тексти друкують на північ від Альп», — додав Марцін Боґуш.
Біблія Ґутенберґа на виставці у Національному музеї у Варшаві, лютий, 2025 рік.
Аркуші пельплінського екземпляру Біблії Ґутенберґа, вочевидь, були переплетені не одразу, а за кілька років після друку. Ця книга збереглась в оригінальній дерев'яній палітурці, що обтягнута шкірою і прикрашена зображеннями тварин, рослинним орнаментом.
«Помилки, які трапляються в цьому примірнику, вказують на те, що він був одним із перших, надрукованих Ґутенберґом. Цікавою, але, гадаю, і важливою інформацією є те, що на одній зі сторінок видно відбиток шрифту, який випав під час друку. Робітники майстерні намагалися найшвидше змити фарбу з аркуша і на ньому залишився відбиток пальця, а у подальшому кілька літер, які не відтиснули, заповнювали фарбою вручну. Про обкладинку відомо, що вона була виконана з дуба в 1460-х роках, ймовірно, в Любеку Генріхом Костером, який був палітурником. У 1502 році книга з'являється в Пруссії. Костер викарбував своє ім’я та прізвище на палітурці разом із інформацією про те, що він переплітав ці томи. Також, ми знаємо, що для палітурки була використана козяча шкіра, а сама підкладка зроблена з дуба, зрубаного в Ґданському Помор’ї, і обтягнута шкірою з глухим тисненням», — зауважив Марцін Боґуш.
Біблія Ґутенберґа на виставці у Національному музеї у Варшаві, лютий, 2025 рік.
Історія цього екземпляра Біблії Ґутенберґа добре досліджена, адже він потрапив до Францискансько-реформатського монастиря в Любаві, на території тодішньої Пруссії, у 1502 році. Вона була частиною пожертвування, зробленого Ніколаусом Крапіцем, холмським єпископом на той час. Обидва томи перебували в монастирі до 20-х років XIX століття, доки Любавський монастир не закрили, а після певних перипетій у 30-х роках XIX століття обидва томи опинилися в бібліотеці Єпархіальної семінарії в Пельпліні, де зберігаються донині, з перервою від 1939 до 1959 року. Через Другу світову біблія була перевезена до Канади шляхом через Варшаву, Францію та Велику Британію, де вона зберігалася у сховищах банку. А 7 лютого 1959 року біблія разом з іншими цінностями, що мають велике значення для польської культури, була виставлена в Національному музеї у Варшаві. Разом з Біблією Ґутенберґа відбулося повернення Флоріанського псалтиря, «Хроніки Ґалла Аноніма», а також «Регалій».
Зараз біблія виставляється в Галереї середньовічного мистецтва.
«Навколо цієї біблії ми побудували шлях, який показує популярність самої книги в візуальному мистецтві пізнього Середньовіччя. Ми хотіли звернути увагу на те, що, безумовно, винахід Ґутенберґа є новаторським, але він виростає на певному підґрунті, яким є культура книги, її універсальність, яка найкраще проявляється в образах людей, які читають, які моляться з відкритих кодексів. Нарешті, Біблія Ґутенберґа виростає з візуальної культури, в якій зображення мають підписи, звичайно, не іменем автора, але якщо ви поглянете на твори мистецтва, які знаходяться в цій галереї, ви помітите, що на багатьох картинах є написи. Отже, хоча вважається і правдою, що Середньовіччя було епохою, коли знання письма та читання не були широко поширеними…, але насправді і в ХІХ столітті письмо та читання також не були дуже поширеними. Попри це, ми бачимо, що на багатьох сакральних дошках — ретабло, є написи, які нагадують, пояснюють і надають нового значення цим композиціям. Окрім зображень у сакральних творах людей, що читають чи книги, чи написи, ми намагалися показати, наскільки важливим помічником у майстернях художників були гравюри, надруковані в другій половині XV і на початку XVI століть. Тому композиція навколо біблії на виставці включає об’єкти, створені на основі гравюр на міді, чи то Мартіна Шонґауера, чи Ізраеля ван Мікенема. Ця графіка виконувала різні функції. Треба пам’ятати, що ці гравюри на міді були, мабуть, дорожчими, а також частіше мали значно більшу художню цінність, чи так ми їх сьогодні сприймаємо, але з одного боку вони могли бути сувеніром, паломники могли купити і прикріпити до свого одягу надруковані лики Христа. Можна було їх колекціонувати, ці відбитки були допоміжними для живописних майстернях, але також їх просто кріпилися замість картин на стінах. Тим не менш, інколи в різних колекціях трапляються гравюри XV-XVI століть зі слідами монтування у верхньому правому та верхньому лівому кутах, тому вони, ймовірно, були якось декоровані. Нарешті їх можна було передати до майстра, які б їх розфарбували настільки чудово, що ці відбитки фактично ставали маленькими витворами мистецтва», — підсумував Марцін Боґуш.
Біблія Ґутенберґа на виставці у Національному музеї у Варшаві, лютий, 2025 рік.
Єдиний проданий на аукціоні у 1987 році неповний перший том паперової Біблії Ґутенберґа коштував 4,9 млн. доларів. Нині він є у колекції токійського університету Кейо. А повні два томи біблії сьогодні фахівці оцінюють на 25-35 млн доларів.
Видавець першої друкованої біблії Йоган Ґутегнбреґ помер у фактичному забутті, і навіть місце його поховання донині залишається невідомим. За кілька років після налагодження друкарні Йоганнес Фуст, який позичив Ґутенберґу кошти, подав позов про негайне повернення позики. Ґутенберґу, попри заможних друзів, повернути ці гроші повністю не вдалося, і Фуст заволодіває друкарнею.
Запрошуємо послухати матеріал.
Христина Срібняк