Українська Служба

Створені барвами і світлом — вітражі майстерні Желєнського

17.03.2025 12:30
Майстерня розвивалася надзвичайно швидко, а слава про неї вийшла далеко за межі Кракова, тож замовлень не бракувало
Аудіо
  • Вітражі майстерні Желєнського
       ,   , . , 27 (1911)
Іриси у ліхтарі за проєктом Стефана Вітольда Матейка, Кам'яниця у Кракові, вул. Кармеліцька, 27 (1911)wikimedia commons / CC BY-SA 4.0

Вітражі і мозаїки краківської майстерні Станіслава Желєнського прикрашають храми і цивільні будівлі усіх куточків колишньої II Речі Посполитої. З найпопулярнішим підприємством Польщі співпрацювали найвидатніші польські художники, а також найкращі майстри вітражного мистецтва усієї Європи. На початку ХХ століття цей вид мистецтва у Польщі був дещо призабутий. Одна з найстаріших безперервно діючих майстерень на мапі Кракова з'явилася у 1902 році. Її засновниками стали Антоній Тух, а також Владислав Екєльський.

Вітраж за проєктом Юзефа Мегоффера, виготовлений у майстерні Желєнського, Краків, вул. Шпитальна, 15 Вітраж за проєктом Юзефа Мегоффера, виготовлений у майстерні Желєнського, Краків, вул. Шпитальна, 15

У 1904 році до компанії приєднався архітектор, нещодавній випускник Львівської політехніки Станіслав Ґабріель Желєнський, який був рідним братом письменника, літературного і театрального критика, публіциста і перекладача французької літератури Тадеуша Боя-Желєньського. Маючи в своєму розпорядженні більший капітал, він зміг імпортувати більше гарного скла з Англії та Америки і використовувати ручні машини для витягування свинцю і різання скла. Та перші приміщення майстерні не були достатніми для такого великого підприємства, тому в 1906 році компанія почала будувати власний будинок, облаштований виключно для вітражів. Перед цим Желєнський відвідав низку вітражних майстерень по всій Європі й Америці. Ще до завершення будівництва Станіслав Ґабріель Желєнський залишив державну службу і повністю присвятив себе своїй новій професії. На початку 1907 року Станіслав Ґабріель Желєнський зареєстрував фабрику «Краківський завод гутного скла, художніх виробів і мозаїки». До назви він додав своє прізвище і відтоді вітражі почали називати вітражами «від Желєньського» або просто «Желєньські» (S.G. Żeleński — поширена абревіатура). Підприємець вміло поєднував мистецтво з бізнесом, компанія налагодила співпрацю з видатними польськими художниками того часу у роботі над проєктами, а також залучила майстрів з Відня, Німеччини, які навчали польських ремісників процесу виконання вітражів. Роботи, виконані в новій майстерні, також були представлені та нагороджені на багатьох польських та міжнародних виставках, зокрема на Виставці декоративного мистецтва в Парижі, звідки майстерня привезла золоту медаль за вітражі для Вавельського собору.

Серед виконаних у той час робіт варто згадати костел у Кшешовицях, храми у Жовкві, Львові, Кракові, замкову каплицю в Баранові. Порівняно менше вітражів було виготовлено для світських будівель: кондитерської «Мауріціо» та готелю «Поллера» у Кракові, аптеки Карпінських у Ряшеві.

Запрошуємо послухати матеріал

Dwójka / Христина Срібняк