Вітражі і мозаїки краківської майстерні Станіслава Желєнського прикрашають храми і цивільні будівлі усіх куточків колишньої II Речі Посполитої. З найпопулярнішим підприємством Польщі співпрацювали найвидатніші польські художники, а також найкращі майстри вітражного мистецтва усієї Європи. На початку ХХ століття цей вид мистецтва у Польщі був дещо призабутий. Одна з найстаріших безперервно діючих майстерень на мапі Кракова з'явилася у 1902 році. Її засновниками стали Антоній Тух, а також Владислав Екєльський.
Вітраж за проєктом Юзефа Мегоффера, виготовлений у майстерні Желєнського, Краків, вул. Шпитальна, 15
У 1904 році до компанії приєднався архітектор, нещодавній випускник Львівської політехніки Станіслав Ґабріель Желєнський, який був рідним братом письменника, літературного і театрального критика, публіциста і перекладача французької літератури Тадеуша Боя-Желєньського. Маючи в своєму розпорядженні більший капітал, він зміг імпортувати більше гарного скла з Англії та Америки і використовувати ручні машини для витягування свинцю і різання скла. Та перші приміщення майстерні не були достатніми для такого великого підприємства, тому в 1906 році компанія почала будувати власний будинок, облаштований виключно для вітражів. Перед цим Желєнський відвідав низку вітражних майстерень по всій Європі й Америці. Ще до завершення будівництва Станіслав Ґабріель Желєнський залишив державну службу і повністю присвятив себе своїй новій професії. На початку 1907 року Станіслав Ґабріель Желєнський зареєстрував фабрику «Краківський завод гутного скла, художніх виробів і мозаїки». До назви він додав своє прізвище і відтоді вітражі почали називати вітражами «від Желєньського» або просто «Желєньські» (S.G. Żeleński — поширена абревіатура). Підприємець вміло поєднував мистецтво з бізнесом, компанія налагодила співпрацю з видатними польськими художниками того часу у роботі над проєктами, а також залучила майстрів з Відня, Німеччини, які навчали польських ремісників процесу виконання вітражів. Роботи, виконані в новій майстерні, також були представлені та нагороджені на багатьох польських та міжнародних виставках, зокрема на Виставці декоративного мистецтва в Парижі, звідки майстерня привезла золоту медаль за вітражі для Вавельського собору.
Серед виконаних у той час робіт варто згадати костел у Кшешовицях, храми у Жовкві, Львові, Кракові, замкову каплицю в Баранові. Порівняно менше вітражів було виготовлено для світських будівель: кондитерської «Мауріціо» та готелю «Поллера» у Кракові, аптеки Карпінських у Ряшеві.
Запрошуємо послухати матеріал
Dwójka / Христина Срібняк