Королівський замок на Вавелі разом із самим пагорбом є одним з місць найбільшого історичного та культурного значення у Польщі. Понад 500 років це місце було резиденцією польських королів. У 1930 році символ польської державності став одним з найважливіших музеїв країни, де зберігається цінна колекція картин, гравюр, скульптур, текстилю, золотарства, зброї, порцеляни та меблів. Минулий рік музейний комплекс завершив рекордом, його відвідало понад 3 мільйони людей. «Королівський замок на Вавелі має бути відкритим і доступним місцем, яке надихає», — переконаний його директор Анджей Бетлєй, який, до слова, був обраний керівником установи на наступні п'ять років. У попередній період для відвідування були відкриті Королівські сади, костел св. Гереона, двір Баторія та Голландський кабінет. У 2025-му Замок запропонує своїм гостям дев’ять сталих і тимчасових виставок. Зокрема, будуть відкриті й інші нові простори підземної частини Міжмур’я. А, окрім знайомства з історією Вавельського міста, можна буде побачити експозиції з більш сучасними творами мистецтва. Не оминуть увагою і дві філії музейного комплексу: маєток у Стришуві і замок у Пєсковій Скалі в Ойцовському національному парку. Докладніше про плани Королівського замку на Вавелі для програми «Свій цех» розповів директор установи Анджей Бетлєй.
Директор Королівського замку на Вавелі Анджей Бетлєй
«2025 рік у Королівському замку на Вавелі буде таким, в якому ми зосередимося на двох речах. Перше — це постійні виставки. Це будуть нові простори на Вавелі, до яких раніше не було доступу, серед яких, підземний район Міжмур’я. Тут можна буде побачити фактично найстаріші укріплення, а також виставку, присвячену археологічним розкопкам на Вавельському пагорбі. Друга постійна виставка буде присвячена історії так званого Вавельського міста, оскільки в давнину Вавельський пагорб був дуже щільно забудований. Наразі більшість цих споруд не існує, і ми хочемо нагадати, як був організований цей невеликий міський організм, його історію, а також показати артефакти, твори мистецтва, історичні пам'ятки, знайдені під час археологічних робіт, які якраз знаходилися на території дитинцю. А наприкінці наступного року ми відкриємо нову експозицію арсеналу, де покажемо набагато більше різновидів зброї, що, на мою думку, буде дуже цікавим для наших відвідувачів. Проєкт також передбачає доступ до підземної частини найстаріших залишків резиденції на Вавелі, що збереглися з часів Середньовіччя. Другий напрямок діяльності замку може стати несподіванкою для багатьох, адже у 2025 році на Вавельському пагорбі відбудуться тимчасові виставки, пов'язані з сучасністю. Перша — це презентація творчості Лукаша Стоклоси, сучасного художника, який у своїй творчості надихається минулим та історичними пам'ятками. Пізніше ми будемо показувати рисунки надзвичайно вагомого і відомого у Польщі художника початку ХХ століття — Яцека Мальчевського із нашої колекції. Третя експозиція — теж значущої польської мисткині Маґдалени Абаканович, її роботи будуть показані в Саду. Також серед великих виставок в останньому кварталі 2025 року ми представимо експозицію живопису, графіки та дизайну з нашої власної колекції, які були створені в Польщі після 1945 року. Це буде певною несподіванкою, адже ніхто не знає, що подібні твори є в нашій колекції, адже вони не виставляються на щодень, але є частиною фондів музею. Ця виставка продемонструє дещо інше обличчя вавельської колекції», — повідомив директор Королівського замку на Вавелі Анджей Бетлєй.
У минулому, 2024 році, Королівський Замок на Вавелі провів дев’ять тимчасових виставкових проєктів і сім — у філіях музею. Один із них — «Хай живе король: коронація Саксонів на Вавелі» («Niech żyje król! Koronacje Sasów na Wawelu») можна побачити до 9 лютого. Проєкт підготовлений у співпраці з Державними художніми колекціями Дрездена та Національним музеєм у Варшаві. Виставка дає унікальну нагоду побачити в історичних інтер'єрах краківського замку майже всі пам'ятні речі, що збереглися з коронацій Авґуста ІІ Сильного (1697) та Авґуста ІІІ і його дружини Марії Юзефи (1734) — двох останніх церемоній такого роду, що відбулися на Вавелі.
«Це дійсно унікальна виставка, оскільки саме з Дрездена і з Варшави до Вавелю приїхали предмети коронації обраних королів з династії Веттинів, Саксонської династії. Прибули об'єкти, які зазвичай знаходяться у постійній експозиції Німецького та Варшавського музеїв. Тож це досить значуща і масштабна подія, адже на ній представлені оригінальні корони, які були виготовлені для коронацій Авґуста ІІ та Авґуста ІІІ», — зазначив Анджей Бетлєй.
Виставка «Хай живе король: коронація Саксонів на Вавелі» знайомить з історією польської коронаційної церемонії, яка викристалізувалася ще в пізньому Середньовіччі. Обидва правителі з династії Веттинів намагалися дотримуватися вікового церемоніалу, однак, допускали певні зміни, зумовлені, зокрема, політичним контекстом часу. Він складався з окремих етапів коронації від моменту обрання нового короля, через урочистий в'їзд до Кракова, поховання попередника, паломництво до Скалки, власне церемонію таїнства у краківському кафедральному соборі, а також подальший бенкет у замку.
«Не забувайте, що в Ранній Новий Час мистецтво стало одним з елементів того, що можна назвати великим видовищем, у конкретному випадку — спектакль, який показує церемоніал володарювання. Фактично ті твори мистецтва, які ми представляємо у Вавельському замку, окрім виняткової художньої цінності, — мали особливий сенс і призначення. Такі шедеври, виконані найвидатнішими майстрами, що працювали при королівських дворах, для нас не рідкість, але, ті, які ми можемо побачити на виставці, створили своєрідний світ театру бароко, або у більш ранній період, театру Ренесансу, який показує я функціонував королівський двір. І ця виставка присвячена театру, пов'язаному з коронаціями Саксонськими», — пояснив Анджей Бетлєй.
Експозиція виставки «Хай живе король: коронація Саксонів на Вавелі»
Експозиція виставки «Хай живе король: коронація Саксонів на Вавелі»
Дорогою до меси свита монарха кидала в натовп, що зібрався перед собором, коронаційні жетони. Одним з центральних елементів виставки є скульптура Авґуста ІІ у повний розмір в коронаційному вбранні, яка була створена для Дрездена, аби засвідчити своїм підданим у Саксонії, що він став королем Польщі. Це не було традиційне коронаційне вбрання. Як правило, при виїзді з замку в цей день він вже повинен був одягати єпископське вбрання, Авґуст ІІ вирішив змінити цю традицію і одягнув те, що можна назвати лицарським вбранням. Після коронаційної меси король зі свитою попрямував до Сенаторської зали, на коронаційний бенкет. Щоб додатково вразити своїх гостей, Авґуст II привіз з собою до Польщі, серед іншого, частину своєї колекції срібла, дещо можна побачити на Вавелі. У Саксонсонському державному архіві збережено документи зі схемами сервірування столів.
Експозиція виставки «Хай живе король: коронація Саксонів на Вавелі»
Важливе відкриття, пов’язане, зокрема, з польськими правителями, наприкінці 2024 року відбулося у Вільнюсі. У кафедральному соборі знайшли надгробні інсиґнії, тобто знаки правителів Польщі та Литви. У найближчий час їх досліджуватимуть і реставруватимуть. Анджей Бетлей мав унікальну нагоду побачити ці інсиґнії на власні очі.
«Подія, про яку було оголошено громадськості 6 січня, хоча сама знахідка сталася ще в середині грудня минулого року, без найменшого сумніву, є історичною. Це взагалі — одна з найцікавіших історій. Перш за все, слід пам'ятати, що вперше ці поховальні інсиґнії було знайдено у 1931 році. Їх готували до королівського погребіння у Віленському кафедральному соборі. Подібні зберігаються і в Кафедральному музеї на Вавельському пагорбі. У 1939 році, ймовірно, незабаром після 7 вересня, оскільки деякі предмети були загорнуті в газети з цією датою, віленські інсиґнії були заховані в підвалах собору. Всі знали, що найцінніші речі були сховані там, але пізніші пошуки не увінчалися успіхом. Роботи проводилися як радянською владою, так і після здобуття Литвою незалежності, інтенсивно пошуки велися після 1989 року і були успішно завершені лише у 2024 році. В цьому контексті подія є історичною і сенсаційною. Можу зізнатися, що я бачив ці корони і навіть мав можливість доторкнутися до них. Це надзвичайні враження, але подія є дуже важливою в контексті нашої спільної історії, яку поділяють нині чотири окремі держави, котрі до 1772 року становили єдину Річ Посполиту, а саме: поляків, литовців, білорусів та українців. У Кафедральному соборі-базиліці Святого Станіслава та Святого Владислава зберігаються корони польського короля і Великого князя Литовського Алєксандра, двох дружин короля Сиґізмунда ІІ Авґуста — Єлизавети Габсбургської та Барбари Радзивілл. Це дуже важливий факт, який свідчить про те, що Вільнюс — столиця Великого князівства Литовського, був унікальним місцем. Місцем, яке слугувало некрополем правителів, а Кафедральний собор мав особливий ранг. Адже, окрім погребіння згаданих правителів, пізніше у Вільнюському кафедральному соборі відбулося поховання серця і Нутрощів Великого князя Литви та короля Польщі Владислава ІV. У цій знахідці, яка, звичайно, привертає нашу увагу через інсиґнії, ми також знайшли пресвітерії, пов'язані з єпископами Вільнюса, а також вишукані вотивні дари, срібні дошки, пов'язані з гробницею і каплицею святого Казімєжа Яґєллончика, покровителя Литви і Речі Посполитої. Знайдені предмети заслуговують на виняткову увагу і через їхню художню цінність. Вишуканий ланцюжок королеви Барбари Радзивілл є одним з найгарніших зразків ювелірних прикрас. Так само винятковими є медаль і підвіска із зображенням короля Сиґізмунда Августа та короля Сиґізмунда ІІІ. Це унікальні роботи в мистецькому плані. Наразі ці об'єкти, які були показані публіці лише протягом одного дня, 6 січня, знаходяться на зберіганні у Вільнюсі, а в даний час готується програма їхньої реставрації. Напевно, наших литовських колег підтримає допомога польських дослідників і консерваторів, хоча треба сказати, що тут, у Вільнюсі, у Вільнюському середовищі є кваліфіковані фахівці, які займуться очищенням і реставрацією цих об'єктів. Найбільшим викликом, на мою думку, є збереження Корони короля Авґуста. Інші об'єкти збереглися у відносно гарному стані, але це не означає, що вони не потребують догляду чи вивчення та аналізу з боку реставраторів», — розповів Анджей Бетлей.
У 2021-2022 роках Королівський замок на Вавелі здійснив дослідження воєнних втрат Вавельської колекції у рамках проєкту, що отримав фінансування з програми Міністерства культури і національної спадщини. Зокрема, було проведено широкі архівні пошуки у польських і зарубіжних архівах, що стало першим кроком до створення повного каталогу втрачених Королівським замком на Вавелі предметів мистецтва.
«Первинна колекція Замку на Вавелі значно збідніла, що є причиною історичної долі Речі Посполитої, Польщі, Кракова та Вавельського замку періоду XIX — XX століть. Частина експонатів, які невід'ємно пов'язані з Вавельським замком, на даний момент знаходяться в кількох інших польських музеях, що зрозуміло для всіх, хто знає ситуацію, що Вавельський замок у XIX столітті був перетворений на фортецю австрійської армії і лише з початку XX століття розпочався великий процес реставрації, консервації та відновлення замку для загального використання в музейних цілях. Друга світова війна вплинула на Вавельський замок так само, як і на інші музейні установи Польщі. Досі нам не вдалося ідентифікувати десятки об'єктів, які зникли між 1939 і 1945 роками. Серед них є твори голландського живопису. Слід також пам'ятати, що в різних музеях світу є речі, які потрапили туди не з волі власників Вавельського замку. У Рейксмузеї в Амстердамі зберігається один з гобеленів короля Сиґізмунда Авґуста, який потрапив туди дуже дивним чином, адже був проданий туди Радянською росією. Деякі фрагменти гобеленів донині зберігаються в колекції Ермітажу в Санкт-Петербурзі, бо після Першої світової війни вони не повернулися до Польщі, через рішення комісії, яка займалася реституцією. Ідентифікувати частину об'єктів не вдалося. Наразі вони перебувають на території росії. А про ті об'єкти, які вивезені нацистською Німеччиною або зникли з пагорба під час Другої світової війни, оскільки не знаємо обставин, як вони зникли з пагорба, ми, на жаль, не володіємо інформацією. Натомість, зважаючи на дії влади, на дії Міністерства культури, можна сподіватися, що з часом вони повернуться... Я не настільки оптимістичний, щоб сказати, що всі, але частина з них може повернутися на Вавельський пагорб у найближчі роки чи десятиліття», — поясни директор Королівського замку на Вавелі Анджей Бетлєй.
Музейний комплекс Королівський замок на Вавелі опікується не лише об'єктами, що розташовані на пагорбі і під землею, а й має дві філії. Це Маєток у Стришуві, розташований на південь від Кракова біля Кальварії-Зебжидовської, в якому презентуються інтер'єри маєтку XIX століття. Друга філія — це замок у Пєсковій Скалі в Ойцовському національному парку. Нині в ньому експонуються виставка, присвячена мистецтву періоду Першої Речі Посполитої, на якій, зокрема, можна побачити синявські саркофаги з Бжежан, що на південь від Львова.
Серед масштабних виставкових проєктів Королівського замку на Вавелі у минулі роки варто згадати показ творів Йогана Ґеорґа Пінзеля з колекції Львівської галереї мистецтв імені Бориса Возницького та Історичного музею Львова на виставках у 2023 і у 2024 роках.
«Вавель активно співпрацює з цими двома установами. Це були одні з найцікавіших виставок, яку вдалося організувати нашій команді. Зокрема, першу подивилися понад 120 000 гостей. Наша співпраця на цьому не обмежилася і, я сподіваюся, що в найближчі кілька років, в експозиції Королівського замку на Вавелі гостюватиме Палац у Підгірцях. Цей проєкт вимагає значних реставраційних робіт», — підсумував Анджей Бетлєй.
Запрошуємо послухати інтерв’ю у прикріпленому аудіофайлі
Христина Срібняк