Понад сто шедеврів польського живопису до 9 листопада 2025 року можна побачити у Лозанні, в одному з найпрестижніших виставкових просторів Швейцарії, Fondation de l’Hermitage. Виставка презентує «омріяну» Польщу, якої не було у часи поділів її територій між Російською й Австрійською імперіями, а також Пруссією. Однак, патріотичний дух зберігся і художники продовжували будувати образ незалежної батьківщини у картинах.
У Лозанні представлені твори таких майстрів, як Ян Матейко, Ольга Бознанська, Яцек Мальчевський, Станіслав Виспянський, Владислав Подковинський, Войцех Ґерсон, Фердинанд Рущиц, Юзеф Панькєвич, Владислав Сьлєвінський, Конрад Кшижановський, Вітольд Войткєвич і Войцєх Вайс. Усі представлені на виставці твори, походять з колекції Національного музею у Варшаві.
«Сирота з Пороніна» Владислава Сьлєвінського
Картини умовно поділені на три групи: від символічних і історичних полотен, пов’язаних із романтичною ідеєю польського історичного живопису, через пейзажі, як символічні, так і імпресіоністичні, до дуже емоційних, настроєвих робіт, а також портретів. Окремий зал на виставці присвячено Яцеку Мальчевському. Серед представлених робіт — «Імперська корона святого Франциска», автопортрети та портрети Адама Асника й Владислава Реймонта.
Яцек Мальчевський «Портрет Владислава Реймонта»
Лозанна як місце проведення виставки має символічне значення. Саме Швейцарія була притулком для багатьох польських інтелектуалів, митців та політичних діячів від Адама Міцкевича і Генрика Сєнкевича до Кароля Шимановського в момент втрати незалежності. Тепер же, через понад століття, мистецтво з Польщі повертається до цієї країни не у вигнанні, а як предмет діалогу, рівноправного й культурно зрілого. Також варто згадати про Рапперсвіль, де був заснований Польський національний музей, який став центром польської еміграції в Європі й місцем збору архівів, книг, картин, реліквій, пов’язаних з історією Польщі.
Особлива увага також звертається і на Ольгу Бознанську, адже її визнано однією з патронок 2025 року. У Національному музеї у Варшаві готується спеціальна камерна виставка з її маловідомих, але надзвичайно виразних портретів, які зберігаються в музейному фонді й рідко експонуються.
«Восени ми запрошуємо на виставку "Чорний карнавал". Це буде експозиція, присвячена творчості Вітольда Войткєвича в контексті інших митців, насамперед бельгійського символіста Джеймса Енсора. Виставка стане нагодою, щоб не лише представити доробок цих двох художників, а й занурити глядача в атмосферу карнавалу, театру "Зелений Балоник" у Варшаві та всього тогочасного мистецького і богемного середовища, з кав’ярнею Трулінського та духом епохи надзвичайного зламу століть», — розповіла завідувачка Колекції польського живопису ХІХ століття Національний музей у Варшаві Рената Хіґерсберґер.
Запрошує Національний музей у Варшаві на спеціальну літню програму для всіх охочих, незалежно від віку, досвіду чи рівня знання польської. Одним із ключових елементів програми є заняття з малювання в залах музею. Учасникам не потрібно бути художниками чи приносити власні матеріали (хоча це й вітається), головним є бажання спробувати. Щотижня обираються нові твори для спільної творчості, тож до кінця літа кожен може створити своє маленьке мистецьке портфоліо. Ще один пункт програми — екскурсії «простою польською». Вони призначені для людей, які лише вивчають польську мову. Під час таких зустрічей мистецтвознавці розповідають про твори зрозумілою, доступною мовою, без складної термінології й зі спокійним темпом. Також передбачені «зустрічі з об’єктом». Це формат глибокого, уважного споглядання лише окремих творів мистецтва з експозиції. Такі зустрічі проводяться трьома мовами: польською, англійською та українською. Участь у всіх заходах — безплатна. Більше інформації — на сайті музею.
Христина Срібняк