Українська Служба

«Рукопис, знайдений у Сарагосі» на сцені Польського театру

29.09.2025 20:25
Мандрівка крізь історії в історіях, пригоди й філософські роздуми, містика і гумор — у прем’єрі Польського театру. «Рукопис, знайдений у Сарагосі» Яна Потоцького поставив Ґжеґож Яжина
Аудіо
  • занурення в загадковий світ «Рукопису, знайденого у Сарагосі». Ґжеґож Яжина пропонує сучасний погляд на роман Яна Потоцького, що поєднує пригоди, містицизм і філософію
,       .
«Рукопис, знайдений у Сарагосі» у Польському театрі ім. Арнольда Шифмана у ВаршавіХристина Срібняк

У Польському театрі ім. Арнольда Шифмана у Варшаві — перша прем’єра сезону: «Рукопис, знайдений у Сарагосі» за мотивами роману польського шляхтича, дипломата, мандрівника Яна Потоцького, котрий жив на зламі XVIII—XIX століть. «Рукопис, знайдений у Сарагосі» — один із найзагадковіших творів у польській літературі, хоч і писав Потоцький французькою і польською. Роман поєднує пригоди, містицизм, філософські роздуми і побудований за принципом «історії в історії», подібним до «Декамерона» Боккаччо. Події «Рукопису…» розгортаються в Іспанії часів мавританських воєн, а головним героєм є офіцер Альфонсо ван Ворден, який подорожує Сьєрра-Мореною й потрапляє в дивні, часом містичні пригоди. Він зустрічає ромів, інквізиторів, кабалістів, алхіміків, а також загадкових принцес. Розповідь постійно розгалужується, персонажі починають ділитися своїми власними історіями, і з кожною новою «вставною новелою» сюжет стає дедалі складнішим.

Роман довгий час існував у кількох редакціях, які кардинально відрізнялися одна від одної. Потоцький працював над ним майже усе життя. Частина текстів загубилася, а відновлення повного «Рукопису…» відбулося лише в XX столітті. Тому багато років роман був відомий лише у фрагментах.

Світову славу твір отримав після екранізації Войцєха Єжи Гаса у 1965 році. Стрічка завдяки грі акторів, а особливо, Збіґнєва Цибульського, стала культовою. Нею захоплювалися Луїс Бунюель, Мартін Скорсезе, гітарист Джеррі Ґарсія з Grateful Dead, Френсіс Форд Коппола.

Тепер же Польський театр у Варшаві пропонує нове прочитання цієї класики  у сценічній композиції Ґжеґожа Яжини. Режисер пояснив, що взятися за твір спонукала поява нового польськомовного перекладу роману Анни Василевської у 2015 році. 

Христина Срібняк

Побач більше на цю тему: театр культура