Варшава — одне з європейських міст, яке може похвалитися величезною кількістю капличок у міському просторі. Історії їхнього виникнення дуже цікаві. Найбільше капличок розташовано на правому березі Вісли, у районах Прага-Північ та Прага-Південь. Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток. У 2025 році завершився проєкт під назвою «Празькі каплички — ідентифікація, документація, збереження», ініційований Воєводським управлінням охорони пам’яток у Варшаві у співпраці з Управлінням міста Варшави для району Прага-Північ та Громадськими опікунами пам’яток. Про охорону, ідентифікацію, значення празьких капличок, а також про їхній сучасний вимір розповідає Моніка Весоловська-Мазуровська.
15:15 04 06 kapliczki ok.mp3 «Вівтарі» та «марійки»: про що розповідають каплички з варшавської Праги?
— Минулого року нам як Адміністрації воєводства спільно з адміністрацією району Прага-Північ та волонтерами вдалося провести інвентаризацію капличок, розташованих на території району Прага-Північ. Нам вдалося відвідати 115 об’єктів нерухомості та зібрати інформацію про 121 капличку. Торік реалізовувався проєкт, який, на мою думку, завершився успіхом. Каплички були виміряні, описані, також вдалося дійти цікавих висновків. Загалом на території Праги-Північ зараз переважають сучасні каплички, тобто встановлені приблизно в 1985 році. Звичайно, є й старіші зразки.
Найстарішою з таких збережених пам’яток можна назвати фігуру Пресвятої Діви Марії на колоні на території церкви Матері Божої Лоретанської на вулиці Ратушовій 5А. Вона датується 60-ми роками XIX століття. Можна згадати, наприклад, окремо стоячу капличку на вулиці Окшеї, 5, яка походить приблизно з 1900 року і також була перенесена туди з іншого місця. Або ж статую Богоматері з Дитям на вулиці Зомбковській, 54. Таких прикладів є багато.
Але у нас також збереглися каплички з періоду окупації. Наприклад, на вулиці Бжеській, 11, стоїть статуя Пресвятої Діви Марії в апокаліптичному стилі. Також за тією ж адресою знаходиться інша капличка — капличка-скринька. Ці каплички були встановлені мешканцями цього будинку. Спочатку цю статую Пресвятої Діви Марії поставили на одному з дворів, а мешканці іншого двору також хотіли мати свою капличку, тому незабаром повісили цю капличку-скриньку. І, що тут цікаво, так це те, що саме серед цих капличок періоду окупації переважають фігури Пресвятої Діви Марії саме в апокаліптичному стилі.
Якщо говорити про історію виникнення цих капличок, то це дуже різні періоди ХХ століття. Мені цікаво, з яких приводів, чому люди хотіли встановлювати каплички, що це означало?
— Дуже часто, читаючи про каплички чи чуючи про них, існує переконання, що це пов’язано переважно з періодом окупації. Однак, якщо простежити історію капличок, що збереглися не лише на території Праги-Північ, можна побачити, що причини їхнього виникнення були різними.
Звичайно, багато з цих капличок з’явилися в період окупації, коли мешканці не мали можливості ходити до костелу, молитися. Часи були важкі, тоді каплички ставили у дворах, мешканці там збиралися, молилися. Це також певним чином згуртовувало спільноту мешканців даного будинку і допомогло пережити ці важкі часи. І часто їх ставили або мешканці, які там жили, або власники даної нерухомості. Але є також приклади з району Прага-Північ, де встановлення капличок було пов’язане з іншими обставинами.
Дуже цікавою є статуя Пресвятої Діви Марії у дворі будинку на вулиці Стальова, 11. Цю статую власники будинку привезли з паломництва до Люрду. Вони довгий час намагалися завести дитину, але вона так і не з’являлася на світ. У зв’язку з цим вони вирушили з наміром на таку паломницьку подорож, і незабаром після цієї прощі та встановлення фігурки у дворі у них народилася донька. І від однієї з мешканок я знаю, що цю фігурку також охоче відвідують молоді подружжя або люди, які дуже хотіли б мати дітей. Тож це зовсім інший намір.
Але є й приклади таких капличок, які звели на згадку про людей, що загинули за цією адресою. Однією з таких є капличка біля будинку на вулиці Віленській, 5. Її збудували під час окупації, після того як німці вбили частину мешканців цього будинку. На вулиці Сєдлецькій, 29 ми маємо такий приклад, де встановлено сучасну капличку, зведену у 2023 році, але там знаходиться довоєнна фігура. І цю капличку встановлено на місці, де німці під час Другої світової війни вбили хлопця. Отже, як бачимо, ці наміри є різними.
А якщо говорити про часи, наприклад, Варшавського повстання, то яке значення мали ці місця? Можливо, є якісь свідчення про той час.
— У спогадах мешканців того часу каплички дуже часто називають вівтарями. Тобто мешканці тоді збиралися біля вівтарів. І, як я вже згадувала раніше, така спільна молитва біля каплички на певному подвір’ї також допомагала цим мешканцям пережити ті важкі часи, об’єднуватися, звертатися з проханнями до Матері Божої чи до Христа. Загалом до фігури, яка знаходилася в даній капличці, або до ікони. Адже ми також повинні пам’ятати, що дуже часто в капличках у нас немає фігур, а є лише ікони. Що стосується Праги-Північ, то тут переважає Матір Божа Ченстоховська.
Пресвята Діва Марія — це найпоширеніший тут тип. Однак у нас є також Богоматір Лоретанська, Богоматір з Дитям, Богоматір Рожа Духовна, Святий Йосиф з Дитям, Святий Антоній з Падуї та Святий Христофор. Ось такі фігури чи образи тут зустрічаються.
А як ви гадаєте, з яких причин ці місця з’явилися саме в 80-х роках? Чому це сталося саме в той час, наприкінці комуністичної епохи?
— Дуже часто ці каплички споруджували в місцях, де раніше вже існувала подібна споруда, але вона була зруйнована або її технічний стан вимагав заміни на нову. Маємо такий приклад з приблизно 2000 року, коли окремо стояча капличка, що знаходилася на території вулиці Шведської, 11, була зруйнована. Мешканці хотіли мати капличку, хотіли продовжувати ці традиції. У зв’язку з цим вони встановили на фасаді будівлі капличку-шафку.
Ще хотіла б запитати про цей проєкт. Як це все відбувалося? Як проводилася ця інвентаризація? Хто брав у ній участь? Що вам, як реставраторам пам’яток, вдалося також відкрити під час збору матеріалів про празькі каплички?
— Загалом у проєкті взяли участь 20 волонтерів, які під керівництвом чотирьох співробітників Воєводського управління охорони пам’яток, розділившись на групи, проводили інвентаризацію капличок на певній території. Ці групи охоплювали Стару Прагу I, Стару Прагу II — ми так поділили цю територію, оскільки вона була досить великою, Шмуловізну та Нову Прагу.
Також вдалося помітити, що в деяких місцях, де ми вже знали з попередніх років, що такі каплички є, цих об’єктів там уже не було. Є також об’єкти, з яких відбулося виселення, і під час виселення мешканці дуже часто виймали фігуру, щоб її зберегти. На жаль, є також приклади руйнування капличок, як, наприклад, на вулиці Бжеська, 21, де після виселення мешканців з будинку ця статуя була просто розбита на дрібні шматочки вандалами. Також трапляються випадки вандалізму.
Яке значення мають сьогодні ці каплички для мешканців Праги та Варшави? Чи проводяться біля них, наприклад, молитви, богослужіння чи зустрічі?
— Так, дуже часто можна побачити людей, які моляться біля капличок. Каплички також дуже популярні серед туристів. Екскурсоводи проводять прогулянки слідами капличок. У Facebook також є групи, присвячені капличкам. Проводяться виставки, присвячені капличкам. Тож це тема, яка постійно залишається актуальною.
Натомість і досі не тільки на Празі, але й на території Варшави біля капличок відбуваються травневі богослужіння. Наприклад, 7 травня відбулося таке травневе богослужіння біля каплички на вулиці Тарговій, 39. На це богослужіння запрошували мешканці та парохи соборної парафії святого Михаїла та святого Флоріана. Мешканці вже запрошують на наступне таке богослужіння.
Також парафія Матері Божої з Люрду на вулиці Віленській, 69 запрошує на такі богослужіння. І вечорами там збираються групи людей, які співають разом. Промовляють Лоретанську літанію, також висловлюють свої наміри. І це певним чином згуртовує такі групи людей. Крім того, ці каплички постійно залишаються в свідомості. І також можна зустріти таке твердження у багатьох людей, які кажуть: «Я — атеїст, але дуже шаную наші празькі каплички, тому що це елемент ідентичності».
А хто доглядає за цими місцями? Чи є, наприклад, люди, які щотижня приносять туди квіти або прибирають там? Як це відбувається?
— Так, найчастіше про каплички піклуються мешканці. Вони дуже дбають про них, приносять квіти та встановлюють нові свічки. Це все завдяки мешканцям, які беруть на себе цю працю. Завдяки цьому ці місця, які відвідують не лише мешканці відповідного будинку, викликають захоплення.
А чи можете Ви назвати ще якісь інші, наприклад, європейські столиці, де також спостерігається таке явище, що, скажімо, в якомусь районі є каплички, або, можливо, не в конкретному районі, але це досить поширене явище?
— Що стосується європейських столиць, то, чесно кажучи, мені важко відповісти. Мені було б простіше назвати райони Варшави, де цих капличок є дуже багато. На Празі-Південь дуже багато капличок. Звичайно, також на Мокотові, Волі, Середмісті, Таргувеку. Цих капличок дуже багато. Відомо, що переважають ті, що знаходяться на Празі-Півнів та на Празі-Південь. Їх там найбільше.
Однак такі каплички можна зустріти також у менших населених пунктах чи у селах; подорожуючи Мазовією, найчастіше зустрічаються саме придорожні каплички. Є також каплички, споруджені з якимось наміром, або щоб вшанувати якусь людину, яка трагічно загинула, або просто, наприклад, щоб, скажімо, коли людина переїхала до якогось села і спорудила таку капличку.
Більше про празькі каплички можна дізнатися зі сторінки Stacja Praga.
Слухайте програма у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль