Кожного року Українська сдужба Польського радіо намагається розповісти про Варшавське постання мовою музики. Наші слухачі вже мали нагоду послухати пісні Варшавського повстання в оригінальній формі та в інтерпретації сучасних польських музикантів, були теж передачі, присвячені поетам Варшавського повстання. Цього року я теж хочу зосередитися на поеті — це Кшиштоф Каміль Бачинський. І на музиці — це польська вокалістка Меля Котелюк та квартет «Kwadrofonik».
Нещодавно відбулася прем’єра альбому «Астрономія поета. Бачинський», його видав Музей Варшавського повстання, у такий, музичний спосіб вшановуючи повстання та його учасника — Кшиштофа Каміля Бачинського.
Колекція музичних альбомів, записаних з ініціативи музею і приурочених черговим річницям Варшавського повстання, з кожним роком збільшується. Як каже директор Музею Варшавського повстання Ян Олдаковський, у такий спосіб музей хоче залишити музичний слід в інтерпретації повстання:
- Щороку ми намагаємося залишити слід музичних інтерпретацій Варшавського повстання, а також — історій людей, пов’язаних з Варшавою. Багато натхнення дає нам Варшава, тому на музичних альбомах знайдемо пісні, присвячені не тільки повстанню, але й взагалі — цьому місту. Варшавське повстання, справді, є ядром цих музичних інтерпретацій. Ми хочемо, щоби варшав’яни знали повстанців, адже серед них було чимало митців, артистів. Згадаю Мєчислава Фоґа, видатного співака, котрий теж був учасником Варшавського повстання.
Музей Варшавського повстання запрошує до співпраці музикантів з різних жанрових світів. Як каже Ян Олдаковський, ідея на черговий альбом і чергову кооперацію народжується під час розмови з митцями.
- Ці ідеї народжуються з розмов. Часом ми шукаємо якусь тему, яка би була лейтмотивом альбому, але часто буває так, що артисти самі нам підказують напрямок. Наприклад, коли ми запропонували Войцєху Ваґлєвському записати альбом, він та його музичний гурт запропонували тему, яку би хотіли зробити головною. Цього року ми хотіли сягнути по творчість Кшиштофа Каміля Бачинського з кількох приводів. По-перше, через півроку виповниться сто років від його народження. По-друге, Бачинський, творчість котрого вивчають у шкільних програмах, часто покритий бронзою, так би мовити. Маю таке враження, що його обмежили рамками, котрі не дозволяють молодому адресатові знайти щось цікаве і актуальне в творчості цього поета. Тому ми вирішили представити творчість Бачинського, але в інший спосіб. Ми шукали музикантів, котрі би знайшли для нього свіжу та цікаву форму. І знайшли Мелю Котелюк та квартет«Kwadrofonik». Меля та Бартек Вонсік з цього гурту вибрали поезії та їх аранжували. Ми, як музей, абсолютно не втручаємося у творчий процес. У цьому альбомі знайдете менш відомі вірші Бачинського, яких немає у шкільній програмі, і коли будете слухати ці пісні, то навіть не зауважите, що ці вірші не є текстами пісень...
Праця над альбомом була викликом, — говорить Бартек Вонсік з гурту «Kwadrofonik». Як каже музикант, писати музику до поезії — це завдання складне.
- Це — величезний виклик. Але мені здається, що ми з ним впоралися. Ми втекли від такої інтерпретації, яку називаємо «бардівська пісня». Ми хотіли створити справжні пісні, але це зовсім не означає, що нам залежало на тому, щоби написати хіти, комерційну музику. Характер цих пісень, які ми написали, випливав із нашого бажання розповісти про творчість Бачинського, показати її якомога експресивніше. Тому в альбомі почуєте і фортеп’яно, і синтезатори, марімбу, вібрафон, ударні інструменти. Ми дуже хотіли за допомогою цих інструментів створити винятковий клімат.
Поезія Кшиштофа Каміля Бачинського нерозривно пов’язана із Варшавським повстанням. Він, зрештою, належить до групи поетів Варшавського повстання. Але Бачинський був не тільки повстанцем, він був молодою людиною з усіма її мріями та прагненнями, — говорить Бартек Вонсік.
- Коли ми з Мелею працювали над цим проєктом, звернули увагу на те, що Бачинський загинув у віці 23 років. Він був дуже молодою людиною, тож ми подумали, що варто це його життя продовжити у піснях на його вірші. Знаєте, чимало артистів, музикантів бралося за творчість Бачинського. Вони шукали в його творчості тінь війни. Ми, натомість, вибрали інший шлях — ми вирішили піти у бік ідеалів, близьких теж нам. Це свобода, любов і повага до природи, світу, це теж — мир. У наших піснях немає черепів, що котяться вулицями — а такі поезії теж писав Бачинський. Наш Бачинський — це молодий хлопець, він вільний, він біжить у розстібнутій сорочці через поле, він радіє життю і дуже-дуже хоче жити. Так ми його собі уявляли і такого поета ми хотіли показати на цьому альбомі.
Як осучаснити вірші, написані кілька декад тому в умовах війни? Польська вокалістка Меля Котелюк говорить, що треба тільки уважно їх прочитати і пропустити через фільтр сьогодення.
- Я тримаю в руках свіженький альбом, над яким ми працювали під час локдауну. Цей альбом ми назвали «Астрономія поета», і це, як на мене, є ключем до світу Бачинського. Цей альбом теж є доказом, що поезія, яку він писав кілька десятиріч тому, — це універсальні проблеми, теми, яких час не девальвував. Коли ми з Бартеком Вонсіком працювали над цим матеріалом, а то було під час глобального карантину, ми сприймали цю поезію як свіжу, сучасну, актуальну. Але теж, мушу сказати, що вірші Бачинського нас підбадьорювали — і на цьому хочу дуже виразно наголосити. У поезії Бачинського знайдемо теж апокаліпсис, цієї смерті тут дуже багато... Але тут теж є його внутрішній світ, який є відповіддю на загрозу. І мені здається, що це є типовою, нормальною реакцією на загрозу кожної людини, кожного з нас. Бачинський, як митець, котрий шукав засобів вираження цього свого внутрішнього світу, він, власне, побудував ось такий оніричний світ, занурений у Космос. У березні-квітні і на початку травня, бо тоді ці пісні народжувалися, ми жили світом Бачинського, відірваним від реальності, цей поет диктував нам ритм. Насправді, ми не знали, яким буде цей альбом, чим завершиться праця над ним, але ми ішли у бік життя. І щойно наприкінці травня ми побачили обриси цього альбому. І тоді почали говорити про цей проєкт публічно.
Праця над альбомом припала на час локдауну. Тож ці специфічні умови вимагали нещоденного підходу.
- Робота відбувалася у форматі онлайн. Так ми працювали кілька тижнів. Для композитора такий формат є остільки складним, що ми, я і Бартек, звикли до праці на живо, до нормальних репетицій і обговорень музики. А тут треба було взяти в руки телефон і таким чином проводити репетицію. Дуже великим викликом став лаг, тобто мікрозапізнення в повідомленнях, які насправді дуже заважали. Це виглядало так, що Бартек у себе вдома грає на клавішних, до мене цей запис і звук доходить із згаданим мікрозапізенням, я співаю до цієї музики, і Бартек отримує цей мій звук теж із запізненням. Тож це вимагало часу, щоби призвичаїтися до лагу і якось з ним навчитися працювати. А в цьому просторово-часовому хаосі ми зосередилися на віршах Бачинського, і ці вірші нас дивували, надихали і зворушували.
Запрошую послухати звукову версію передачі в доданому файлі
Dwójka/Redakcja Polska/Яна Стемпнєвич