50 років тому, 19 січня 1971 року, Політбюро Центрального комітету Польської об’єднаної робітничої партії, за поданням її першого секретаря Едварда Ґєрека, прийняло рішення про відбудову цілковито знищеного під час Другої світової війни Королівського замку у Варшаві. Вже тижнем пізніше відбулося засідання Громадського комітету з відбудови, і незабаром розпочалася інтенсивна праця з відновлення цього важливого об’єкту польської культури, що, по суті, був однією з останніх невідбудованих архітектурних пам’яток Старого міста польської столиці.
З нагоди 50-річчя рішення про відбудову у Королівському замку у Варшаві відбудуться різноманітні ювілейні заходи, медіапатроном яких є, зокрема, Польське радіо.
А детальніше я попросив розповісти про знищення і відбудову замку, а також про заплановані ювілейні події, Божену Радзьо з Королівського замку у Варшаві, хранителя виставки «Знищення і відбудова Королівського замку».
- Поляки дуже довго чекали на це рішення про відбудову замку. Я лише нагадаю, що вже 1945 року, коли розпочиналася відбудова Старого міста, всі мали надію, що паралельно розпочнеться робота над відбудовою Королівського замку у Варшаві. Так, однак, не сталося. Попри рішення Сейму, прийняте у 1949 році, про те, що замок буде відбудовано, із початком праці зволікали. І лише 1971 року, через дуже багато років, комуністична влада ухвалила таке рішення. Це рішення було політичне. І однією з основних вимог була така, що замок буде відбудований за рахунок коштів, зібраних громадськістю. Так і сталося: негайно після прийняття цього рішення було створено Громадянський комітет відбудови замку. Це була громадська установа, покликана керувати всіма працями з відбудови та дбати про громадське збирання грошей, що, по суті, стартувало негайно після ухвалення цього рішення. Поляки масово відправляли на рахунок громадського комітету гроші, якими фінансувалися всі будівельні роботи.
- Таке довготривале прийняття рішення про відбудову Королівського замку у Варшаві було, безперечно, зумовлене тим, що його цілковито під час війни зруйнували (це вражало навіть на тлі зруйнованої Варшави). Це було море руїн. Як виглядала відбудова? Як довго вона тривала? Та на основі яких джерел вона проводилася? Тут, напевно, варто згадати про картини Каналетта як одне з таких джерел?
- Я би хотіла підкреслити, що замок був цілковито зруйнований німецьким військом. Це були свідомі, заплановані дії за наказом Адольфа Гітлера. Замок як символ Польської держави мав зникнути з мапи Варшави. Відповідні рішення були прийняті вже на початку Другої світової війни, і в замку з’явився спеціальний підрозділ німецьких саперів, що вже на межі 1939 і 1940 років готував знесення цього будинку. Остаточно його було знищено під час Варшавського повстання у вересні 1944 року. І після цього прекрасного місця залишилося тільки море руїн. Це була дуже непроста ситуація. Проте (я хочу це особливо підкреслити) з палаючого замку вдалося врятувати дуже багато творів мистецтва, врятувати дуже багато елементів декорації інтер’єру. Подібна акція була також проведена під час розбирання розвалів замку. З цього моря руїн було тоді видобуто декілька тисяч архітектурних деталей. І всі ці матеріали, доповнені дуже багатою іконографією, збереженими проектами з часів короля Станіслава Авґуста, а також Саксонських часів, фотодокументацією, створеною у міжвоєнне двадцятиріччя, - всі ці збережені і зібрані матеріали дозволяли планувати відносно достовірну відбудову замку.
- І вже наприкінці 70-х років з’являється Музей «Королівський замок у Варшаві», якому поступово переказують щораз нові відбудовані приміщення замку.
- На початку я скажу ще два речення про те, як відбувалася праця з відбудови. 1971 року в січні приймається таке рішення. Негайно розпочинається праця над проектом. Будівництво розпочинається 17 вересня 1971 року від закладення так званої першої цегли. А вже у липні 1974 року, тобто за неповні чотири роки замок здають у так званому сирому стані. Це завершення першого етапу робіт. І після 1974 року розпочинаються роботи над інтер’єром замку, який 1984 року стає доступним для публіки. І відтоді замок функціонує як музей, культурна установа. Але робота, пов’язана з облаштуванням інтер’єрів, триває й надалі. Позаяк відбуваються дуже складні і довготривалі наукові дослідження, що дозволяють відтворити інтер’єри відповідно до того взірця, що був обраний, тобто епохи Станіслава Авґуста Понятовського. І, власне, можна сказати, що відбудова невпинно триває й до сьогодні, інтер’єр замку постійно змінюється. Гадаю, що найбільш показовим прикладом тут є вишита оздоба Тронного залу – одного з найпрекрасніших і найбільш символічних залів замку. З часів Станіслава Авґуста ця оздоба, з огляду на дуже непросту історію замку упродовж сторіч, на жаль не збереглася. Отже, після відбудови замку і відновлення тронного залу ми взялися за відтворення цього вишитого декору. Великою мірою вона вже відтворена. Ті, хто буває в замку, вже можуть це побачити. Проте частина роботи все ще на нас чекає, і я маю надію, що ювілей 50-річчя відбудови замку є дуже гарною нагодою, аби цю роботу інтенсифікувати й закінчити.
- А отже ювілей. Як виглядатиме відзначення 50-річчя рішення про відбудову Королівського замку у Варшаві? Які події з цієї нагоди плануються?
- Замок розпочинає відзначення 50-річного ювілею 26 січня. На цей день приходиться 50-річчя першого засідання вже згаданого мною Громадського комітету, який керував усіма роботами. Ми запланували відзначення ювілею на найближчі чотири роки, кожен з яких буде присвячено щораз іншим питанням, пов’язаним із працею над відбудовою інтер’єру, над функціонуванням замку, над формуванням його колекції. 2021 року ми плануємо проведення чотирьох дуже великих виставок. Зокрема це буде виставка ватиканських шедеврів, виставка картин Каналетта, а також виставка живопису голландських майстрів. Тому ми заохочуємо всіх слідкувати за нашою інтернет-сторінкою. Зараз, на жаль, з огляду на пандемію, замок, як і решта музеїв, зачинений. Але ми готуємо спеціальну ювілейну пропозицію, яку представимо на нашому сайті. І я сподіваюся, що ваші слухачі туди заглядатимуть і разом із нами зможуть розпочати відзначення цього ювілею, наразі онлайн.
- Напевно за цієї нагоди відбудуться якісь конференції, а також планується видання присвячених їй книжок.
- Ми би хотіли, аби відзначення ювілею було пов’язане з дослідницькою працею, науковими конференціями, присвяченими тій історії, що здається так близькою, адже минуло лише 50 років. Проте для багатьох людей, особливо для молоді, це, однак, щось маловідоме. Отже, ми би хотіли про неї нагадати, як і нагадати про фігури видатних членів Громадського комітету, котрі керували всіма роботами з відбудови. Ми представлятимемо їхні праці, розповідатимемо про їхні біографії, та, безперечно, готуватимемо наукові публікації, пов’язані з післявоєнною історією замку.
Антон Марчинський