«Барбара Лоусон, журналістка, яка мешкала в Гобарті на Тасманії, їхала своїм стареньким джипом по австралійському бездоріжжю. Вона проїхала вже сімсот кілометрів і не зустріла жодної живої душі…
Тому, хто не мешкав в Австралії, годі собі уявити, яку велику територію треба подолати, щоби дістатися з пункту А до пункту Б. Барбара Лоусон була громадянкою Австоралії вже багато років і змогла до цього призвичаїтися. Зараз вона перетинала нескінченну пустелю – неймовірну порожнечу, лише зрідка усіяну травою спініфекс, що тягнулася до горизонту…
Та журналістка не просто так була в цьому негостинному місці…»
"Загадка Діамантової долини"
Чи Барбара Лоусон знайде золотий самородок і напише про нього статтю, і чи допоможуть їй в цьому аборигени, корінні жителі Австралії, і чи хтось ще долучиться до австралійських пригод? Про це дізнаєтеся з книжки Аґнєшки Стельмашик «Загадка Діамантової долини», яка щойно вийшла у видавництві «Чорні вівці» в перекладі Ірини Шевченко. Це вже п’ята книжка польської письменниці із серії «Хроніки Архео», видана українською мовою. Як каже Ірина Шевченко, для неї цей том — один із найулюбленіших та виняткових.
«П’ятий том, як на мене, один із найглибших. Я прочитала усю серію, і для мене кожна книжка цікава, важлива і цінна, але п’ята є трошки інша, ніж решта. Майже кожен том «Хронік Архео» пов’язаний зі скарбами і пригодами головних героїв. У п’ятому томі герої потрапляють до Австралії, до Тасманії, вони дуже довго шукають загублені скарби і коли вони їх знаходять, то розуміють, що це все повинно залишитися в таємниці для цілого світу. Я не хочу відкривати сам сюжет, але це дуже глибока книжка, яка змушує замислитися. У цьому томі Аґнєшка Стельмашик говорить, зокрема, про суспільну відповідальність, відповідальність за минуле і за те, що люди роблять. У цьому томі діти приймають рішення все залишити в таємниці й не руйнувати світ трішки інших людей, ніж ми, людей, котрі не пізнали цивілізації».
Як Вам перекладалося цю книжку? І як читалося? Цікаво було?
«Дуже цікаво! Я гадаю, що ці книги будуть цікавими і для дорослих. А все тому, що вони збагачені історичними довідками про кожен артефакт, місцевість, персонаж. Я з цієї книжки дізналася багато про Австралію, її історію, діячів, першовідкривачів – і з Європи, і з Америки. І, щиро кажучи, читаючи ці книги, я думала про пані Аґнєшку, котра дуже багато подорожує, щоби це все побачити і згодом описати. І я щиро їй заздрю».
Як почалося Ваше знайомство з Аґнєшкою Стельмашик?
«Моє знайомство з пані Аґнєшкою почалося з книжок. Я спочатку просто купила книгу (із серії «Хроніки Архео» – ред.), тому що вона мені дуже сподобалася. Ці книги дуже красиві – завдяки ілюстраціям, графічному наповненню, вони дуже гарно виглядають. Отже, я купила цю книгу, вона мене мега зацікавила, я запропонувала її видавництву «Чорні вівці». І ми вирішили її перекласти. Потім я познайомилася із видавництвом «Зелена сова» (пол. Zielona Sowa), а через це польське видавництво я познайомилася із Аґнєшкою Стельмашик. Вона дуже цікава, світла особа, і мені здається, що саме так має виглядати автор дитячої літератури».
Серія «Хроніки Архео» польської письменниці Аґнєшки Стельмашик складається із 12 томів. Чернівецьке видавництво «Чорні вівці» видало 5. У цій передачі ми розмовляємо про п’яту книгу — «Загадка Діамантової долини». Кілька слів про попередні книжки прошу сказати PR-менеджерку дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» Лілію Шутяк.
«Усі книжки із цієї серії розповідають про пригоди п’ятьох друзів. Герої – підліткового та молодшого віку, двоє з них походять з Польщі, а троє – з Англії. Батьки цих дітей є археологами, і діти подорожують разом зі своїми батьками до різних країн, шукаючи скарби. Перша книжка «Таємниця коштовності Нефертіті» розповідає про подорож до Єгипту, де підлітки потрапляють у різні непередбачувані ситуації. Друга частина серії – «Скарб атлантів», книжка розповідає про пригоди підлітків та їхні канікули в Греції, де з героями відбуваються прерізні перипетії. Третій том називається «Секрет великого магістра», в ньому події відбуваються у Польщі, а нашим героям доводиться розгадувати загадки, зокрема, Тевтонського ордену. Четверта частина «Прокляття золотого дракона» запрошує читачів на пошуки пригод і небезпек до Японії. І п’ята частина серії «Хроніки Архео» розповідає про пригоди наших героїв в Австралії. Ці всі країни – незвичні та різні, і мені здається, що в цьому полягає одна із родзинок цих книжок. Якщо хтось захоплюється Японією, Австралією, Польщею, то може собі вибрати котрусь із цих книг і дізнатися щось нове про ці країни. Ілюстрував усі видання Яцек Пастернак, ці ілюстрації дуже гарні, яскраві. Крім цього, цікавий сам формат серії. Ми називаємо її пригодницький нон-фішкн. Кожна книжка доповнена інформаційними вставками, вони виглядають як екран комп’ютера, де є багато гіпер-посилань, в яких можемо знайти додаткову інформацію про ці країни. Наприклад, в останній частині є додаткова інформація про флору і фауну Австралії, є теж мапи місцевостей… Це література, в якій є не тільки художній сюжет, а й інформаційне доповнення, що не відволікає від основного тексту, а становить додаткову інформацію».
Чи в українській літературі для підлітків можна знайти відповідник книжкам Аґнєшки Стельмашик?
«Настільки яскравих книг я не зустрічала. Мені здається, що ці книжки (із серії «Хроніки Архео» – ред.) дуже вирізняються на фоні книг для підлітків. Я би назвала ці книги не просто пригодницьким нон-фікшн, але художньою енциклопедією для підлітків. Оце таке поєднання в тексті художнього сюжету і довідкової інформації дійсно допомагає підліткам відкривати нові світи».
Які відгуки читачів на серію «Хроніки Архео»? На що вони звертають увагу?
«Ми отримуємо багато відгуків на цю серію. Чимало підлітків знімають відео і нам надсилають. Юні відеоблогери діляться своїми враженнями і розповідають, що їм найбільше сподобалося. Читачі звертають увагу на довідкову інформацію, корисні енциклопедичні дані, які можна знайти у цих книжках. І це дуже захоплює читачів. Їм теж дуже подобається візуальне наповнення».
Ірина Шевченко не хотіла розкривати сюжету «Загадки Діамантової долини», а чи розкриє плани стосовно перекладів подальших томів «Хронік Архео»?
«Я вже переклала шість томів із цієї серії, закінчую сьомий. Шостий вже є у видавця».
Додам, що українські переклади «Хронік Архео» здійснюються за підтримки програми польського «Інституту книжки» (пол. Instytut Książki) – «Program Translatorski ©Poland».
Про роль таких програм в популяризації літератури будемо розмовляти у наступних передачах.
Запрошую послухати розмову та фрагменти книжки «Загадка Діамантової долини» в доданому файлі.
Яна Стемпнєвич