«Pieśni Współczesne» – це спільний альбом Ансамблю Пісні і Танцю «Śląsk» та репера і продюсера Мілоша Бартоша Борицького, котрий виступає під творчим псевдонімом Miuosh, і котрий запросив до цього проєкту найвідоміших зірок сучасної музичної сцени у Польщі.
На цьому альбомі почуємо 11 пісень, що поєднують сучасну музику у всьому її жанровому різноманітті та традиційну пісенну культуру Сілезьких Бескидів. Ансамбль пісні і танцю «ŚLĄSK» (Сілезія) – це легенда польської сцени. Ансамбль засновано 1953 року і від того часу він виступає безперервно. За свою історію ансамбль вже дав понад 8 тисяч концертів у 44 країнах світу, а польську традиційну музику у виконанні «Śląsk», а почуло 26 мільйонів людей.
Гості Польського радіо - MIUOSH – репер і музичний продюсер Miuosh і Дорота Сітек, заступниця художнього керівника Ансамблю пісні і танцю «Śląsk».
Понад 140 вокалістів та музикантів, осучаснення історії, повернення до традиції Сілезії... Чи можемо говорити про Opus Magnum?
MIUOSH: Аж так, то ні. Але цей проєкт можна назвати наріжним каменем у моєму житті, і я дуже тішуся, що саме цей проєкт відкриває новий етап творчого розвитку. Для мене особисто це абсолютно новий напрямок, за допомогою якого я теж хочу показати, що живу не тільки репом. Зрештою, дедалі менше репу в моєму житті з’являється останнім часом. Мені здається, що цей проєкт став таким шансом, щоби показати силу Сілезії - що ми тут разом можемо створити. Я, чесно кажучи, належу до прихильників співпраці на пограниччі різних жанрів, а ми тут теж показуємо, як традиційна, я би навіть сказав класична музика, міксується із сучасною , і як традиція впливає на музику, яку ми називаємо популярною.
Ансамбль пісні і танцю «Śląsk» належить до найстаріших ансамблів у Польщі. І відомо теж, що ви не цураєтеся співпраці з сучасними виконавцями, і не закриваєтеся у своєму ґроні традиційної музики. Чи вам, Ансамблю пісні і танцю «Śląsk», сподобалася співпраця в руслі, яке запропонував Міуош?
Дорота Сітек: О так, нам дуже сподобалося! Сілезький ансамбль належить до таких ансамблів, котрі не закриваються на світ. Так, ми - фольклорний ансамбль, який представляє традиційну музику, але ми не відмовляємося від співпраці з джазовими виконавцями або реперами, ми не перекреслюємо інші музичні жанри, як теж наприклад, популярна музика. Гадаю, що для нас це спосіб бути почутим молоддю. За допомогою такої співпраці ми можемо за допомогою сучасної музики пронести до слухача свої традиційні пісні, які є частиною нашої ідентичності. Гадаю, що цей альбом з MIUOSH-ем стане великою подією.
Скажіть, чи без цієї кооперації із сучасними виконавцями, без супроводу сучасної музики, ансамбль «Śląsk» має серед слухачів молодь?
Дорота Сітек: Так, звичайно, нам вдається потрапити до молодого слухача почерез нашу щоденну діяльність, популяризацію традиційної культури. Постійно відбуваються різноманітні події, на які приходить молодь. Щороку ми проводимо «Сілезькі співи». Це пісенний конкурс, на який з кожним роком приїжджає дедалі більше молоді. І нас дуже тішить, що молодь цікавить традиційна музика.
Звідки це зацікавлення традицією в цьому великому проєкті «Сучасні пісні» (Pieśni Współczesne)? Як ви черпаєте з традиційної музики? Чи це реінтерпретація?
MIUOSH: Це реінтерпретація. Якщо ми сягаємо по якусь пісню? наприклад, «Doliny», то це абсолютно інша пропозиція, ніж те, що слухач міг знати з якихось інших версій. У тестах цих пісень ви знайдете теж посилання на твори, чи радше стиль ансамблю «Śląsk». Але я шукав елементи, які осучаснять ці композиції, ці твори. Мені залежало, щоби ми залишилися з енергією і способом розповіді, який я особисто дуже міцно відчуваю у традиційних піснях. А одночасно я хотів це все зробити по-сучасному. Тому тут немає переписаних текстів чи наново інтерпретованих текстів, ні, всі тексти написані від нуля, від чистого аркушу паперу. Але ці тексти посилаються на стиль і характер традиційних пісень, маю надію, що це посилання є добрим, гідним і таким, що його хочеться слухати. Проблематика цих пісень – універсальна, а якщо до цього додати відео, які ми зробили до більшості пісень, то, як мені здається, діапазон дії цих пісень є досить широким, і мене це дуже тішить.
Pieśni współczesne - okładka płyty
Як з’явилася ідея саме на такий альбом? Твоя творча біографія показує, що Ти відкритий на різноманітні кооперації з різноманітними співаками і музичними жанрами. Але як з’явився саме «Śląsk»? Але як з’явилася в твоєму житті сілезька традиційна музика?
MIUOSH: Я вже колись говорив в котромусь інтерв’ю, що я щасливчик, бо народився у Сілезії. Люди з цього регіону дуже міцно показують, що вони звідси і пам’ятають про це. Ідеться навіть не про слова, заяви тощо, ні, тут йдеться про спосіб життя, мені здається, що кожен народжений у Сілезії носить в собі цю таку відмінність. Вистачить момент — і її стане видно. Так як із сілезьким блюзом, сілезьким репом і взагалі — з ансамблем пісні і танцю «Śląsk». В одному з інтерв’ю мене запитали, коли я вперше зіткнувся із ансамблем «Śląsk». Ну і я відповів, що таке запитання для сілезця звучить так само, як — коли ви вперше бачили Катовиці. Я не пам’ятаю, коли я вперше бачив Катовиці, тому що я тут народився і виховався. Така ж історія з ансамблем «Śląsk» – він зі мною від народження. Одного разу я мав приємність запросити «Śląsk» долучитися до одного великого концерту на сілезькому стадіоні. І виявилося, що це прекрасні, талановиті й у переважній більшості молоді люди, а з цієї – негарно скажу – шароварщини, як дехто називає такого типу ансамблі, немає нічого. Тут немає кордонів, музичних кордоні, і це чудово. Коли у нас виникли технічні проблеми – ми не могли помістити на сцені усього ансамблю «Śląsk», бо там вже був Національний симфонічний оркестр Польського радіо, то коли я подзвонив до директора Цєрняка і сказав, що треба би було зменшити хор, він відповів — Мілош, пізно, вони мене тепер вб’ють, бо це люди, котрі знають твою музику, і багато з них на ній виховалося. Ну і я тоді сказав, що мусимо грати всі, всім складом. У нас навіть не було стільки підставок під тексти, а директор «Śląsk»-а сказав, - нема проблем, хористи вивчать слова напам’ять. І я тоді теж зрозумів іншу річ, що Ансамбль пісні і танцю «Śląsk» – це найсильніший у Польщі хеві-метал гурт, який має в собі енергію і не зупинитися ні перед чим, щоби тільки зробити добру музику. До музичного альбому ми додали теж документальний фільм, який показує, скільки енергії має в собі ансамбль «Śląsk». Це не якась культурна установа, зачинена за сімома замками, ні! Цей ансамбль їздить з концертами по всьому світу і привозить досвід і нм ділиться. Я теж граю великі концерти, але скажу, що ніколи досі я стільки не навчився, як нині, від ансамблю «Śląsk».
Розкажи більше про плеяду польських зірок, яких ти запросив до цього проєкту. І розкажи про оперного співака Якуба Юзефа Орлінського, про співпрацю з ним. Адже реп, фольклор, опера — це абсолютно нечувана суміш!
MIUOSH: Так, але Якуб є ще молодшим за мене. Я, щоправда, не є вже такий молодий, але він — молодший. Причому Якуб — це все слова, які тут прозвучали про «Śląsk», котрі містяться в одній людині. Він їздить по всьому світу і своїм голосом просто чарує людей, виступає у найвідоміших концертних залах. А крім цього, коли він у Варшаві, то частіше його побачимо, як Якуб танцює брейкденс, ніж співає. А крім цього, він має таку свою теорію про музику бароко, яку він співає – отже, він каже, що це така сама музика, як реп чи клубна музика, і під неї можна так само добре розважатися. Адже колись люди влаштовували вечірки з бароковою музикою, бо іншої не було, бо вона була тоді отією сучасною музикою. Тож чому маємо у цієї музики забирати розважальний елемент сьогодні? І саме це я хочу показати на цьому альбомі – що хорова музика, класична і традиційна музика це міститься в нашому генотипі. І не важливо, що ми слухаємо – техно, реп чи диско-поло. На цьому альбомі я хотів поєднати світ хорово-традиційно-симфонічної музики із сучасністю. Тому я запросив найкращих, на мою думку, сучасних вокалістів, котрі мають в собі не тільки пошану до такої музики – що зрештою, чуємо у їхніх творах, але теж вони є світлими точками на сучасній музичній сцені. Я запросив Томека Орґанка, Наталю Ґросяк з одного покоління, і «Kwiat Jabłoni» – з другого. Запросити Ігоря Гербута було моєю старою мрією, я обожнюю слухати, як він співає. Юлія Пєтруха мене просто вражає своїм талантом, Круль – це явище, якого наша музика не бачила від 80-их років, він має в собі якийсь такий вайб, щось між Мареком Ґрехутою і Анджеєм Заухою... Ці всі гості на цьому альбомі – професіонали, і мені дуже приємно, що вони до цього свого завдання поставилися з таким самим запалом, як ми з ансамблем «Śląsk». Це не вокалісти, котрі просто виконують якусь пісню, ні, вони створили ці пісні разом з нами і вони є частиною цього альбому.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Jedynka/Яна Стемпнєвич