Українська Служба

Валери Ельяш-Радзіковський — художник і патріот

05.02.2023 21:00
На виставці, що проходить до 18 квітня у музеї Х павільйону Варшавської цитаделі, представлені ескізи, графіка та акварелі Валери Ельяш-Радзіковського, поштові листівки, надруковані за його малюнками, а також книги з ілюстраціями художника
Аудіо
  • Малґожата Кароліна Пєкарська про виставку «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот»
   -
Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот»Христина Срібняк / УСПР

До 160 річниці початку Січневого повстання у музеї Х павільйону Варшавської цитаделі, що є одним із відділень Музею Незалежності у Варшаві, до 18 квітня проходить виставка «Валери Ельяш-Радзіковський — художник і патріот». Тема Січневого повстання знайшла широке відображення у творчості митця. Валери Ельяш-Радзіковський був відомим не тільки як художник-ілюстратор, але і як фотограф, етнограф. Експозиція складається з чотирьох частин, які поетапно розкривають еволюцію мистецьких зацікавленості художника, а також його шлях до патріотичної тематики, головне місце в якій посідало Січневе повстання.

«В першій частині виставки ми демонструємо ескізи Валери Ельяш-Радзіковського. Він замальовував дуже багато з натури, але також із книжок, і взагалі часто переносив на папір найрізноманітніші події. Дуже часто він повертався до певних тем і можна побачити, як потім це втілювалося у його мистецтві. Зокрема, і коли працював над створенням ілюстрацій. Наприклад, ми представляємо аркуші книги Северини Духіньської «Королі Польщі в зображеннях та піснях», з яких можна порівняти зображення Зиґмунта Авґуста з тими ескізами портретів, які створював Валери Ельяш-Радзіковський. Друга частина — демонструє твори художника, на яких зображене вбрання і форма польського війська. Першою важливою роботою Ельяша була ілюстрація книги «Вбрання людей у давній Польщі». Художник видав її у 1862 році. І за гонорар, отриманий за книгу, він зміг виїхати до Мюнхена на навчання. Тут представлено 5 ілюстрацій із цієї книги: міщани і шляхта, також вбрання різних національностей, які проживали в Польщі перед її поділом. Це і литовці, і русини, і українці в національних костюмах, щоб продемонструвати вбрання народів у давній Речі Посполитій. Художник створив ілюстрації в співпраці з Войцєхом Коссаком до книги «Військо польське», до книги Августа Соколовського «Січневе повстання», — розповіла завідувачка відділу колекцій Музею Незалежності та кураторка виставки Малґожата Кароліна Пєкарська.

Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот»
Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот»
Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот» Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський — художник і патріот»

«Третя частина — це історія Польщі, так ним замислена, оскільки, включає різні легенди з історії Польщі, які не підтверджені документально. Наприклад, такі легенди як Mysia Wieża, про короля Попєля та інші. А також з історії П’ястів, Яґеллонів, чи з пізніших повстань, наприклад, Бартоша Ґловацького. І, нарешті, четверта частина — Січневе повстання. Тут ми можемо побачити "Битву під Жижином", акварель "Сцена з повстанського патруля". Одна людина пильнує трьох коней, а двоє стукають у двері. Ми можемо уявити, що це передача звіту. Бо, наприклад, диктатор повстання Маріан Ланґєвич перебував у такому будинку. І повстанці привозили туди звіти. Або, можливо, також приїхали просити медичної допомоги для пораненого. Можна собі уявити різні сценарії, навіщо ці троє приїхали. Напевно робота називається "Сцена з повстання", так назвав її митець. В наступному зображенні – "Новини з повстання", тут бачимо неймовірну динаміку. Чоловік жестикулює. Ті, хто його слухають, хапаються за голови. Певно, він повідомляє якісь вражаючі вісті. Ще один сюжет — "Етапування до Сибіру". Картина, яка з'явилася до Січневого повстання, але варто не забувати, що засилали до Сибіру і після повстання як покарання за участь у незалежницькому бунті. Ще одна неймовірно драматичний сюжет, де кат б'є нагайкою дівчину із картини Tobołek leży na ziemi. Ну і, зрештою, сцена над могилою повстанця, над яким мати з двома дітьми. Одне дитя босе, бо годувальник родини помер і вони залишились без засобів до існування. Дуже драматична сцена. І, зрештою, демонструємо альбомні оправи для фотографій, створені Валери Ельяш-Радзіковським. Він зробив дивовижні малюнки, в які потім помістили фото жертв Січневого повстання. В ці графічні композиції неймовірно майстерно вплетено до гербу Січневого повстання, де бачимо одночасно герб Речі Посполитої, тобто Орла, герб Литви – Погоня, і герб Київської Русі – зображення Архангела Михаїла, який зараз також знаходить своє місце і в гербі міста Києва. Завершуємо цю частину експозиції предметами, які засвідчують популярність Радзіковського. Це підбірка із поштових листівок. Причому, варто зауважити, що, наприклад, на двох зображено привезення до Кракова гармат, здобутих під Рацлавицями. Але вони не однакові. Це лише повторне звернення до цієї теми, натомість малюнок є вже зовсім іншим, так само як і підпис. Сюжети, створених ним листівок — патріотичні. І це момент тріумфу Речі Посполитої. Ці листівки демонструють, що Валери Ельяш-Радзіковський був дуже популярним», — додала Малґожата Кароліна Пєкарська.

Митець походив із творчої родини, його батько був художником.

«Батько Радзіковського вважав, що син мусив бути таким художником, яким його той бачив. У зв'язку із цим відправив його до школи, але заборонив йому здавати матуру, бо вважав, що вона не потрібна для життя художнику. Дозволив синові вступити до Академії витончених мистецтв у Кракові. Валери Ельяш її таки закінчив, але оскільки батько безупинно сварився із його професорами, висловлювався у їхній непрофесійності, попри хороші здібності, він не отримав стипендію до Мюнхена. Тож, аби туди поїхати, Валери Ельяш-Радзіковський мусив мати власні гроші і зміг їх відшукати з гонорару за книгу з вбраннями в давній Польщі. З того моменту батько вже не міг так втручатися у його життя, щоправда, постійно стверджував, що це є змарнований час і від професорів у Мюнхені він нічому не навчиться, бо вони безнадійні. Але Валери Ельяш-Радзіковський дослухався поради батька і здобув навички в усіх можливих мистецьких майстернях. І рисунку, і графіки, і живопису, де загартовував свою майстерність», — зауважила кураторка.

Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот» Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот»

Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот» Експозиція виставки «Валери Ельяш-Радзіковський – художник і патріот»

Січневе повстання розпочалося саме в той час, коли Валери Ельяш-Радзіковський  навчався у Мюнхені. Участь у цій боротьбі взяв його молодший брат, який попросту втік із дому. На жаль, він був поранений, потрапив у полон і був засланий на каторгу. Натомість сам Валери у цей час був важко хворий на тиф. 

«В родині художника збереглася така легенда, що у Мюнхені він ніби мав спеціальну місію від повстанського уряду. На жаль документ, який зберігся, підтвердити цього не може, в ньому лише йдеться, що має дати знати, коли йому знадобиться допомога. Не виключає це і того, що його син міг просто домислити цю легенду. Водночас, можливо, вона є правдивою, але, на жаль, переконатися у цьому ми не можемо, оскільки не маємо відповідних документів, які підтверджують, що Валери Ельяш-Радзіковський щось робив на користь повстанців у Мюнхені. Але, оскільки його син, який потім також був художником, розвинув таку версію, що вони не називалися Ельяш, а їхній предок мав прізвище Радзіковський, бо спочатку Валери Ельяш, писався у документах, як Валери Ельяш, і друга частина прізвища з'явилася тільки під кінець його життя. Син Валери переконував його, що це було прізвище їхнього предка. Генеалоги, заглиблюючись в історію, нічого такого не підтвердили, і не виявили, щоб хто-небудь мусив змінювати прізвище з Радзіковський на Ельяш через переслідування», — розповіла кураторка.

Валери Ельяш Радзіковський мріяв увійти до історії як видатний художник, натомість прославився більше як ілюстратор. Він був автором численних книжкових ілюстрацій, а також автором тексту багатьох книжок. Серед іншого, це були книжки, що популяризували Татри. «Презентуємо в експозиції друковані копії із однієї книжки, але двох різних видань. А цей Ilustrowany przewodnik do Tatr, Pienin i Szczawnicy перевидавався шість разів, що для ХІХ століття досить багато. Це був перший путівник по Татрах. Валери Ельяш-Радзіковський став фахівцем по Татрах. Він фотографував Татри і перший, хто продемонстрував їх красу.  В Закопанах є одна з гір, яку назвали на його честь, гора Ельяша. В кінці ХІХ століття побудував собі будинок в Закопаному, який  простояв до Другої світової війни, поки не наказали його розібрати німці. Валери Ельяш-Радзіковський був неймовірно працьовитою людиною, бо він сам і досліджував, і писав книжки, і самостійно їх ілюстрував. Згадаю, принагідно, ще про кілька із них. Це книжки про Меч Болеслава Хороброго, про корони польських вельмож, про зброю. Сам художник помер в 1905 році. За рік до цього помер його батько. Все життя художника було певним чином пов’язано з батьком. Коли Валери Ельяш-Радзіковський повернувся з Мюнхена і мав багато замовлень, то іноді батько перехоплював у нього ці замовлення, виконував роботу і підписувався ім’ям сина. Але він був гіршим художником, аніж його син. Тож цими вчинками він просто псував ім'я своєму синові. Тому, не виключено, що негативні відгуки про його живописну роботу, були пов'язані саме з цим. Дуже часто в пресі можна було зустріти критичні статті про його картини, але нам невідомо, чи це йшлося про його автентичні твори, чи про ті, які підписувалися ім'ям Валери Ельяша-Радзіковського. Але сьогодні ми розглядаємо його передусім як ілюстратора і автора тих чудових обкладок то фотографій, сприяли тому, аби пам'ять про учасників Січневого повстання була непохитною. Ці картки можна було купити і патріоти собі їх купували. Січневе повстання охоплювало терени, підпорядковані Росії, натомість ці поштові листівки друкували у Кракові, в Галіції, яка підпорядковувалася Австрії», — доповнила Малґожата Кароліна Пєкарська.

Охочих відвідати виставку разом з україномовною екскурсією пані Малґожата Кароліна Пєкарська просить повідомляти до музею завчасно. Кожен четвер вхід до Музею Х павільйону Варшавської цитаделі безплатний.

Запрошуємо слухати аудіоверсію розмови.

Христина Срібняк