«Культурна столиця Європи» — це статус міста, який призначається Європейським Союзом терміном на один календарний рік, впродовж якого місту надається можливість продемонструвати своє культурне життя та культурний розвиток. Впровадження проєкту «Культурна столиця Європи» запропонувала грецька актриса, міністерка культури Греції Меліна Меркурі. Вона зуміла переконати Раду міністрів Європейського Союзу в тому, аби щорічно в одному з європейських міст можна було продемонструвати всі прояви сучасної європейської культури.
Першим містом, якому надали статус Культурної столиці Європи, стали грецькі Афіни. Це відбулося 1985 року. Ювілейного 2000 року боротьба за звання культурної столиці Європи була особливо гострою. Організатори проєкту вдалися до хитрощів, і Європа замість однієї мала аж 9 столиць. Ними стали Авіньйон, Берген, Болонья, Брюссель, Краків, Гельсінкі, Прага, Рейк'явік і Сантьяго-де-Компостелла. Після цього практика надання почесного титулу одночасно кільком містам вже нікого не дивувала. Польське радіо для України поспілкувалося з Марією Артемюк, кураторкою східної програми Re:Union Lublin 2029.
Цей титул дуже важливий для міст, тому що він розвиває міста в галузі культури, притягує їх до певної мети, змушує рухатися вперед. Це пов'язано також з розвитком цілого міста, адже цей титул притягує багатьох людей з цілого світу, з Європи, а також туристів. Фінансово це звання для міста є також дуже престижним. В Польщі міста, котрі опинилися в фіналі цього конкурсу, це Люблін, Колобжег, Бєльсько-Бяла і Катовиці. Це чотири міста, котрі вийшли у фінал цього конкурсу, і в цьому році, а саме 25 вересня, ми довідаємося, котре з цих міст стане переможцем.
В Польщі титул «Європейської культурної столиці» вже отримували декілька міст:
В Польщі титул «Європейської культурної столиці» вже отримували Вроцлав у 2016 році і Краків у 2000 році. Коли Краків отримав це звання, то це було без конкурсу, тому що це були історичні міста в Європі. Тоді також цей статус отримали ще декілька міст.
Каунас був європейською культурною столицею у 2022 році. Вільнюс, мені здається, був європейською культурною столицею у 2010 році (Вільнюс отримав цей статус у 2009 році, - прим.ред.), але я тут не хочу збрехати. Треба перевірити, в якому році.
Марія Артемюк зазначила, що отримання такого титулу позитивно впливає на імідж міста та, звичайно, на відвідуваність:
У 2016 році у Вроцлаві мені довелося працювати також в рамках цієї культурної столиці. Там ми реалізовували проєкт Українського місяця. Тоді у Вроцлаві кожного дня відбувалось багато подій: літературних, музичних, театральних. Це було протягом одного місяця — квітня. Взагалі у сам Вроцлав однозначно тоді приїздило набагато більше туристів. Найбільше було німців. Цей титул притягує до міста багато-багато людей і туристів із Європи, але не тільки — з цілого світу. Це величезні події, частково і фестивалі, на які можна запросити світових зірок. Це також свято для мешканців, бо, окрім величезних фестивалів, є також багато-багато маленьких суспільних проєктів, котрі скеровані конкретно до мешканців міста.
Марія Артемюк розповіла, як довго триває підготовка до такого типу конкурсів:
На підготовку ми маємо п'ять років. В цьому році ми довідаємося, хто виграє. Загалом підготовка до того, щоб написати всю заявку, займає два роки. Зараз ми перебуваємо на другому етапі цього конкурсу. В попередньому році був перший етап. На першому етапі треба було подати цю заявку, тобто таку книжку, котра відповідає на всі питання, але вона має бути також й графічно підготовлена. Там є багато інформації про те, що відбувається в культурній сфері цього міста.
Другий етап також передбачає подання цього внеску, книжки, котра має мати 60 сторінок. Тобто цей конкурс відбувається у два етапи. Ми почали думати й писати на початку 2023 року.
Марія Артемюк розповіла, які проєкти місто готує вже зараз:
В першій частині цього конкурсу, тобто в першій заявці, ми мали вписаний загальний проєкт і більші проєкти, котрі, якщо ми переможемо, будемо реалізовувати. На цьому етапі до другої заявки ми вписуємо частину проєктів з першої заявки, а також нові. Це проєкти, які були підготовлені різними культурними інституціями, артистами, діячами, але також мешканцями міста, тому що ми оголосили відкритий конкурс, щоб кожний міг написати свою мрію, свій проєкт, який, якщо він буде вибраний, то може бути реалізованим до 2029 року.
Це різні проєкти: і театральні, і музичні. Ми не хочемо робити тільки величезні фестивалі, але в цьому конкурсі також дуже важливо розпочати якийсь процес, наприкінці котрого ми досягнемо зміни мислення, змін в культурі, в культурній освіті. Цих проєктів багато. Ми весь час над ними працюємо.
Якщо йдеться про проєкти, які ми точно захочемо реалізувати в партнерстві з українцями, то ми будемо реалізовувати Український місяць, який ми хотіли зробити в Любліні. Також ми хотіли віддати на місяць це звання Україні. Нашим партнером є Львів. Ми також хочемо створити таку програму для культурних менеджерів, котрі зможуть взяти участь в цьому проєкті й в кінці отримати дипломи «культурного менеджера». Цей проєкт ми маємо вже вписаний у нашу заявку.
Важливою складовою заявки є українська програма, зазначає Марія Артемюк:
Ми запрошували артистів, діячів культури подавати свої проєкти. Зараз ми вибираємо серед цих проєктів. Мені здається, що у цьому випадку найважливішим нашим проєктом чи взагалі найважливішою частиною співпраці є допомога в підготовці заявки міста Львова, аби воно у 2030 році стало культурною столицею. Є така можливість, щоб у 2030 році міста не з Європейського Союзу могли отримати цей статус. Ми як Люблін, а саме група осіб, котра займається підготовкою нашої заявки, хочемо допомогти Львову подати таку заявку на 2030 рік.
Від українських культурних діячів Люблін отримав 30 заявок, продовжує співрозмовниця Польського радіо для України:
Є авторські проєкти від індивідуальних осіб, але також є від інституцій. Є декілька цікавих, зараз ще не можу сказати, які саме, але ми впишемо їх в нашу заявку. Якщо буде така ситуація, що Люблін не переможе, то ми маємо можливість 30% всіх проєктів, тобто не тільки українських, але усіх, котрі були вписані в заявку, реалізувати протягом наступних років.
Дар'я Юр'єва